10-01-2022 15:54
5181
Сергій Шимчак, депутат Львівської районної ради від партії «Європейська солідарність», ветеран АТО, подав 9 квітня 2021 року позов у Львівському окружному адміністративному суді (ЛОАС) до виконкому Львівської міської ради загалом, а до міського голови Андрія Садового зосібна. Позов стосувався питання про визнання протиправним та скасування пункту 1.13 рішення Міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської міської ради, яке було оформлене протоколом № 13 від 30 березня 2021 року.
Сергій Шимчак повідомив журналістам інтернет-видання, яке належить Катерині Кіт-Садовій, що піти у політику його спонукало невміння міського голови Андрія Садового належно провадити міську господарку. Депутат, зокрема, розповів: «У нас є вулиці, в яких ЖЕК нібито у документах існує, люди платять комунальні послуги, а балкони більше трьох років в аварійному стані і падають на людей, а ЖЕК не робить ніяких висновків. Отут, в першу чергу, і треба налагодити роботу».
Розгляд судової справи у ЛОАС
Отже, підготовче засідання у Львівському окружному апеляційному суді у справі «Шимчак проти Садового», призначене 28 квітня 2021 року, не відбулось. У пресслужбі міського голови про неприбуття в суд посадовців юридичного департаменту виконкому нічого не вміли сказати, а в юридичному департаменті за телефонами 297-58-21 та 297-58-23 традиційно слухавку не брали.
У телефонному режимі депутат Сергій Шимчак розповів, що слухання справи перенесли на 6 червня 2021 року, тому що юридичний департамент подав якісь клопотання. На час телефонної розмови копії зазначених клопотань на адресу депутата Шимчака не надійшли і йому не було відомо про що йдеться. Водночас були пропущені строки, спеціально відведенні законодавством для подання таких клопотань.
Можемо припустити, що протерміновані клопотання міськвиконкому суд все ж таки прийняв до розгляду. А ще суддя Зіновий Гавдик ухвалив: «Із огляду на те, що судове рішення може вплинути на права та обов’язки Львівського міського голови Садового Андрія Івановича суд дійшов до висновку про необхідність залучити Львівського міського голову до участі в справі як третьої особи».
Однак Андрій Садовий не скористався з турботливого славлення судді Гавдика до його персони. У зазначеній справі міський голова в суд не прибув і не подбав про відстоювання своїх прав як посадовця Львівської міської ради.
Врешті 30 червня 2021 року суддя Зіновий Гавдик виніс рішення, в якому написав аж 3000 слів. Суддя згадав про дві статті Конституції та про Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які порушив Андрій Садовий зі своїми підлеглими, незаконно обмеживши право ветеранів і пільговиків на безоплатний проїзд міським громадським транспортом.
Посадовці юридичного департаменту міськвиконкому повідомили в суді, що комісія, яку очолює Андрій Садовий, під час прийняття рішення керувалась не Конституцією і Законами України, а третьорядними (за юридичною вагомістю) підзаконними актами Кабінету Міністрів. А тому від 19 грудня 2020 року і до 30 квітня 2021 року, на підставі урядової постанови №1236 депутат, Сергій Шимчак та чимало інших львів’ян і були позбавленні їхніх конституційних прав.
У рішенні суддя Зіновий Гавдик зазначив, що дослідив обставини, вказані в справі, а також і те, що «зміст спірних правовідносин підтверджений наявними у справі доказами». Проте суддя вирішив не враховувати аргументи, які навів позивач Сергій Шимчак щодо неконституційності рішення міськвиконкому, і в своєму рішенні застосував специфічну юридичну белебердистику.
У рішенні суддя пише: «Обов’язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб’єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Притому суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи – позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення. Відповідачем порушено надану законом позивачу пільгу щодо безплатного проїзду усіма видами міського пасажирського транспорту, однак позивачем та його представником не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що позивачем в період дії спірного рішення здійснювалась саме оплата за проїзд міським пасажирським транспортом».
І далі суддя обґрунтовує своє рішення: «А відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові».
Людською мовою це означає, що Андрій Садовий і комісія таки порушили конституційні права Сергія Шимчака та інших львів’ян, але оскільки депутат не довів, що оплачував проїзд у міському транспорті, значить його права не порушені.
Або суддя Зіновий Гавдик від природи непридатний для здійснення правосуддя, або він зумисне «клеїть дурня» на користь міськвиконкому.
На початку рішення суддя сам же пише: «Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської міської ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 1.13 рішення Міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської міської ради, оформлене протоколом №13 від 30 березня 2021 року».
Сергій Шимчак просив суд визнати неконституційним і скасувати пункт 1.13 протоколу №13 від 30 березня 2021 року, а не встановлювати, чи позивач платив або не платив за проїзд у міському транспорті.
Усвідомлено вийшовши за межі позовного клопотання, суддя Зіновий Гавдик прийняв таке рішення: у задоволенні позову Сергія Шимчака до Андрія Садового і комісії стосовно нівелювання його конституційних прав відмовити повністю іменем України.
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Сергій Шимчак не погодився із «кумедним» рішенням судді Гавдика й звернувся до апеляційної судової інстанції.
У Восьмому апеляційному адміністративному суді апеляційну скаргу зареєстрували 2 серпня 2021 року. Розгляд справи дещо затягнувся, тому що суддя-доповідач Володимир Макарик у вересні був звільнений у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя. Справу подали на новий автоматизований перерозподіл.
Колегія суддів у складі головуючої судді Ольги Довгої та суддів Ігоря Запотічного і Руслана Шавеля, розглянувши апеляційну скаргу Сергія Шимчака, постановила 2 грудня 2021 року:
Колегія суддів – Ольга Довга, Ігор Запотічний і Руслан Шавель – розглянули судову справу в межах позовного клопотання і в рамках чинного законодавства, де на першому місці є Конституція Україні, потім Закони Україні, а відтак урядові постанови, які не повинні суперечити ні Законам, ні Конституції. Така правова константа закріплена у парадигмах юриспруденції, зокрема у таких: джерела права мають строгий ієрархічний порядок за юридичною силою актів, починаючи із Конституції країни, Законів, підзаконних актів місцевого самоврядування.
Якщо суддя Зіновій Гавдик не має відповідних юридичних знань і навичок практичного судочинства, тоді незрозуміло, за що суспільство щомісячно платить йому з національних податків майже 100 тисяч гривень? Адже правовий нігілізм судді апріорі позначається на суспільних відносинах між громадянами. Професію судді можна порівняти з професією лікаря: це ті посадові особи, від чиїх рішень прямо залежать навіть і людські долі. Таку думку висловив Андрій Овсієнко, голова Вищої ради правосуддя.
Андрій Овсієнко наголосив: «Суддя є головним захисником особи, останньою надією для того, хто прагне справедливості. Саме це і має забезпечити держава для громадян – незалежність суду як інституції та судді як носія судової влади. Лише незалежність та об’єктивність суду може забезпечити верховенство права та справедливість суду».
Це правильна думка, яку для більш ширшої панорамності доцільно доповнити такою етичною тезою: об’єктивність суду можлива тоді, якщо суддя дотримується людських і професійних засад – совісті, моралі, честі та гідності.
Не депутатом єдиним...
Колишній адвокат Зіновій Гавдик, якого президент Віктор Ющенко так необачно призначив суддею у 2008 році, відомий громадськості й іншими «суддівськими перлами».
Львівський журналіст Олександр Жуков повідомив, що за наслідком розгляду його позову суддя Зіновій Гавдик ухвалив рішення про визнання протиправними дії Львівської національної музичної академії імені М.В.Лисенка і присудив стягнути на користь журналіста 1681,60 гривень судового збору. Але не зі сторони, яка програла позов, а з державного бюджету. Принаймні, так Олександр Жуков 21 серпня 2021 року написав у своїй публікації.
У державному реєстрі судових справ не вдалось знайти судовий позов Олександра Жукова до ЛНМА ім. М.В. Лисенка. Однак в реєстрі зафіксовано судовий позов журналіста до ТзОВ «Кондитерська фабрика "Ярич"», яку суддя Зіновій Гавдик розглянув 13 квітня 2020 року і виніс рішення: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (Олександра Жукова) 1681,60 грн. судового збору».
Можемо припустити, що під час написання статті, у пориві творчої наснаги, журналіст переплутав кондитерську фабрику з консерваторією, проте в іншому не помилився: і суддя той самий, рішення те саме, і сума та сама – 1681,60 гривень.
Та найбільше Зіновій Гавдик запам’ятався громадськості в іншій судовій справі стосовно функціонування державної мови. Так, 16 січня 2019 року іменем України він визнав протиправним та нечинним рішення Львівської обласної ради від 18 вересня 2018 року №745 «Про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території Львівської області».
Або цьому громадянинові не вистачає в інформаційному українському просторі кримінального запоребрикового шансону, або він вирішив у такий спосіб поквитатись із суспільством за те, що у 2018 році Вища кваліфікаційна комісія суддів України констатувала, що кандидат №17 на посаду судді Верховного Суду не має належної юридичної освіти.
Будемо сподіватись, що реформа судової гілки влади відновиться і Вища кваліфікаційна комісія суддів України надасть громадянину Гавдику належну оцінку.
Ярослав ЛЕВКІВ,
приватний журналіст
