07-02-2022 15:2016256
Так само як і в Росії силовий клан українських представників колишніх кадебістів-ГРУшників та есбеушників прагне взяти участь у розподілі влади. Однак, щоб дорватися до владного корита, попри всю показну державницько-патріотичну риторику, вітчизняні «гебешники» ніяк не можуть подолати планку вище 6-7 %. Leopolis.news продовжує нагадувати своїм читачам політичні біографії топових українських політиків. Нещодавно ми писали про лідера «ЄС» Петра Порошенка та екс-спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова. Сьогодні нагадуємо ху із ху генерал Смешко.
Опора кучмівського режиму
Останні рейтинги «продажної дівки буржуазії» – соціології – продемонстрували список партій, які, начебто, можуть подолати передвиборчий бар’єр, за умови, якщо вибори відбудуться завтра. Серед зазначених партій оприлюднено чимало багаторазових політичних аутсайдерів, серед яких одну з останніх позицій займає партія ексглави СБУ часів Кучми – Ігоря Смешка, якій напрогнозували близько 7,4 % голосів.
Ще від часів президенства Кучми есбеушний генерал Ігор Смешко очолив низку силових відомств у розвідці, а з вересня 2003 по лютий 2005 роки обіймав посаду Голови Служби безпеки України. Якою тоді була СБУ під його керівництвом українці добре пам’ятають: вітчизняні спецслужбісти більше уваги приділяли захисту владних корупціонерів та розподілу сфер кришування бізнесу, аніж протидії російській агентурі, яка вже тоді обплутала своєю мережею і Крим, і Донбас, і київсько-печерські пагорби.
Коли у вересні 2003 року Смешко очолив СБУ, главою Адміністрації Президента був Віктор Медведчук. Преса тоді небезпідставно наголошувала, що при керівництві АП Медведчука, який є кумом президента РФ Володимира Путіна, багато політичних топ-посад в Україні узгоджувалося у Кремлі. За службу кучмівському режиму тодішній глава СБУ Смешко навіть потрапив у чорний список найбільш одіозних представників влади – разом з міністром внутрішніх справ Білоконем і главою Адміністрації Президента Медведчуком.
Пляма на генеральському мундирі – отруєння президента
Одним з найбільш одіозних епізодів кар’єри Смешка стала його причетність до отруєння Віктора Ющенка, яке сталося під час вечері на дачі тодішнього заступника голови СБУ Володимира Сацюка, на запрошення самого Смешка. Коли глава СБУ запрошує ненависного владі опозиційного лідера на вечерю, а той наступного ранку виявляється отруєним діоксином і перебуває присмерті, то це таке «совпадєніє» – продовжує стверджувати Смешко. Більше того, сам Смешко неодноразово заявляв у пресі, що не вірить в отруєння Ющенка, якого насправді «не було».
Про причетність Смешка до отруєння третього українського президента говорив й інший глава СБУ Валентин Наливайченко. Проте Смешко в 2019 році подав позов до відомого одіозними рішеннями Печерського суду Києва про захист честі, гідності та ділової репутації щодо звинувачень Наливайченка, і «найчесніший» український суд визнав, що заява Наливайченка не відповідає дійсності.
Шпигунство, стриптиз-бар, афери з нерухомістю – кар’єрні скандали Смешка
Професійна кар’єра Смешка загалом не вирізнялася незаплямованістю. У 2000 році стосовно генерала було порушено кримінальну справу СБУ. Силовим відомствам надійшов сигнал, що Смешко, який працював військовим аташе у США, завербований американськими спецслужбами. Головним підтвердженням такого звинувачення називалися рахунки в США, відкриті на ім’я Смешка. На рахунку екс-розвідника Смешка також скандал із постачанням озброєнь, піар-замовлення статті в The New York Times та звинувачення СБУ у шпигунстві.
Військовий аташе Ігор Смешко зі своєю дружиною у Швейцарії, 2001 р.
Але 2003 року, коли Смєшко став головою відомства, яке й відкрило на нього справу, всі матеріали зникли безслідно, а справу закрили.
Вже вдома на батьківщині, Смешка, як керівника української військової розвідки, звинуватили у тому, що співробітники підлеглого йому Головного Управління Розвідки (ГУР) вступили в конфлікт з місцевим криміналом через монополію на «кришування» стриптиз-бару «Варшава», в якому, до речі, розвідники перемогли і спрямували грошові потоки до генеральських кишень.
Не оминули генерала Смешка й квартирні махінації. У 2004 році Смешко пролобіював виділення земельних наділів для будівництва нерухомості працівникам його відомства. Тендер, оголошений СБУ виграла невідома фірма ТОВ «Стабіл», однією із засновників якої стала сестра Смешка, а власником – виходець з Російської Федерації, який де-факто був близьким партнером Смешка.
Підозріла фірма-забудовник зібрала з інвесторів величезну суму грошей – 17 млн грн, а будівництва так і не розпочала. На суді виявилося, що у фірми були відсутні дозвільні документи. До того ж виявилося, що гроші інвесторів фірма виводила до офшорних компаній. Справу вдалося зам’яти залученням іншого підрядника, а інвестори втратили гроші.
Окрім американського шпигунства, Смешка звинувачували й у співпраці з ФСБ, враховуючи вплив Москви на тогочасних українських силовиків та широку мережу російської агентури в українських відомствах.
У 2005 році, в останній день, коли Смешко був на посаді голови СБУ, було знищено досьє на міжнародного кримінального авторитета Семена Могилевича, якого вважають агентом російських спецслужб. З втратою цього досьє, українські спецслужби втратили можливість контролю та важелі тиску на цілу низку злочинців та російської агентури у нашій країні – там була інформація про секретні зв’язки та контакти. Саме під час роботи Смешка в СБУ 2003-2005 закінчувалося затвердження у київських коридорах влади донецької команди Януковича-Ахметова.
Після Помаранчевої революції відставний есбеушний генерал Смешко був усунутий від влади, проте, створивши політичну партію з промовистою назвою «Сила і Честь», не залишив спроб повернутися до владного Олімпу. До речі, партія, яка значною мірою складалася з колишніх есбеушних керівників, під керівництвом Смешка, не уникнула внутрішніх переворотів.
У 2019 році за «спробу розколу і дискредитацію політсили з партії «Сила і честь» Ігоря Смешка, за яку тоді проголосували 3,82% виборців, вигнали його першого заступника, генерала СБУ Олександра Кіхтенка й кількох керівників регіональних відділень.
Гроші генерала Смешка
У майновій декларації Смешко також виявився неоригінальним: генерал розвідки та СБУ, як виявилося, живе на шиї у дружини. Також на політика не зареєстровано жодного автомобіля, зате його дружина володіє відразу трьома авто – Lexus RX 350 (2011 року випуску), Lexus ES 250 (2016 року випуску) і Nissan Almera та ще й має квартиру у Ялті на 127 квадратів – непоганий засіб тиску і шантажу російських спецслужб.
Проте на банківських рахунках генерал має досить немалі кошти: 112,9 тис. євро, 121,8 тис. доларів, ну і готівкою – 270 тис. доларів. А ще – 14 земельних наділів, кілька квартир, база відпочинку на 3 тисячі квадратів. Одним словом – служив народу України.
Золоті пірамідки команди Смешка
За останні роки Смешко знайшов нового партнера для інформаційного піару своєї партії – одіозного журналіста Дмитра Гордона, якого звинувачують у численних аферах, фальсифікаціях та називають «хресним батьком мафії ворожок».
У 1990-х Гордон зібрав групу цілителів, знахарів та екстрасенсів, які працювали в гордонівському Центрі нетрадиційної медицини «Доля» та, користуючись психологічно важкими часами економічної кризи, витягували гроші з українців. У 1990-х і 2000-х роках Гордон рекламував магічні «золоті пірамідки Ю-Шинсе», які рекомендувалося вдягати на голову і які насправді не мали жодного лікувального ефекту. Проте Гордон обіцяв людям чудодійне зцілення пірамідками, які, начебто, лікують майже всі захворювання, знімають біль, підвищують імунітет, сприяють омолодженню організму, захищають від стресу, гармонізують атмосферу будинку, стимулюють ріст рослин та зцілюють домашніх тварин.
До речі, зі своїми підлеглими ворожками та екстрасенсами Гордон невдовзі розсварився через жадібність і всі цілителі від нього повтікали, що не завадило Гордону ще роками після цього переслідувати своїх колишніх партнерів та організовувати проти них мстиву травлю та цькування.
Прислужився Гордон і російській пропаганді, зробивши скандальні інтерв’ю для української аудиторії з колишньою прокуроркою анексованого Криму Наталією Поклонською та ватажком бойовиків «ДНР» Ігорем Гіркіним, давши терористам інформаційний майданчик для впливу на українську аудиторію.
Сам зв’язок есбеушного генерала Смєшка з одіозним аферистом, який неодноразово грав на користь російській пропаганді, багато чого говорить про кадрову неперебірливість Смешка та й про саму суть його команди. А те, що на останніх виборах передвиборний штаб партії «Сила і честь» Ігоря Смешка очолив саме одіозний Дмитро Гордон, а бульварні медіа Гордона на всіх парах піарять політичний імідж Смешка, засвідчує, що за допомогою Смешка, Гордон прагне вийти на новий – державний рівень.
Саме з таким кар’єрним шлейфом зі звинувачень у шпигунстві, отруєнні українського президента, аферах з нерухомістю, «кришуванні» стриптиз-барів та командою одіозних персонажів, таких як Гордон, кучмівський глава СБУ під іміджем «нового обличчя» та «патріота-державника» Смешко прагне дістатися влади. От тільки чи потрібні Україні, в часи загрози державному суверенітету, такі «герої» і «патрійоти»?
Катерина ЗАЛІЩЕНКО, для Leopolis.news