02-04-2022 15:30
7637
Війна, яку росія розв'язала в Україні, поставила під питання проведення зовнішнього незалежного оцінювання та вступної кампанії до університетів у 2022 році. /Українська правда.Життя/
Наразі вже достеменно відомо, що ЗНО відбудеться, але у спрощеному форматі.
«Українська правда. Життя» відповідає на всі питання щодо проведення ЗНО та вступної кампанії у 2022 році.
Пролити світло на ситуацію допомогли голова комітету Верховної Ради з питань освіти і науки Сергій Бабак та генеральний директор директорату цифрової трансформації Міністерства освіти і науки Дмитро Завгородній.
Про механізми проведення ЗНО та вступної кампанії в умовах війни також розповів глава МОН Сергій Шкарлет під час пресконференції 1 квітня.
Формат ЗНО-2022
Зовнішнє незалежне оцінювання цього року відбудеться у спрощеному форматі. Відповідні зміни вже затвердила Верховна Рада України.
Для вступників розроблять національний мультипредметний тест з трьох предметів:
Завдань з української літератури не буде.
Загалом учасники ЗНО повинні виконати 60 завдань за 80 хвилин.
Зовнішнє незалежне оцінювання проводитиметься офлайн – так само, як минулі роки.
Випускники повинні будуть прийти до визначеного в районі місця проживання (або тимчасового перебування) центру тестування і скласти іспит. Враховуючи воєнний стан в країні і високу ймовірність повітряних тривог у різних регіонах, тестування не буде проводитися в один день і в один час.
Майбутні вступники матимуть на проходження тесту мінімум 10 днів (без урахуванням можливої додаткової сесії), розповів голова профільного комітету ВР Сергій Бабак.
Щоразу варіанти завдань будуть різними, аби забезпечити прозорість результатів.
«Це (змога скласти ЗНО – ред.) буде тривати 10-15 днів. Також можуть бути додаткові сесії. Якщо ми умовно вийдемо на цифру у 10 днів, то буде 10 варіантів тестів. Тобто, буде 10 можливостей скласти тест.
Якщо дитина не може фізично прийти і скласти ЗНО сьогодні, це можна зробити в інший день. Щоразу питання будуть змінюватися, тому недобросовісно виконати завдання можливості не буде.
Ми намагалися поставити випускників у максимально рівні умови», – підкреслив Бабак.
Очільник відомства також розповів, як буде оцінюватися мультидисциплінарний тест:
«Оцінка буде відповідати чинним програмам ЗНО і результат кожного зі складників тесту буде подаватися у тестових балах, а також за шкалою 100 – 200».
Безпека під час тестування
Якщо під час тестування розпочнеться повітряна тривога, то проведення мультипредметного іспиту призупинять, а його учасники мають перейти у безпечне місце.
«Це є основною умовою створення пункту тестування. Після оголошення про відбій повітряної тривоги всі учасники можуть долучитися до продовження ЗНО», – наголосив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Чому ЗНО не проводитимуть онлайн?
За словами голови профільного комітету ВР, можливість проведення ЗНО онлайн розглядалася цілком серйозно.
«Питання, в яке ми вперлися як в скляну стелю – це проблема з автентифікацією дитини.
Також ми боїмося, що якщо дозволити складати ЗНО онлайн, то всі будуть це робити онлайн», – пояснив Бабак.
У такому разі технічне навантаження неминуче, адже десятки тисяч дітей будуть підключені одночасно.
«У когось обов'язково можуть бути перебої зі зв'язком. Буде купа скарг на поганий інтернет. Тому ми зробимо офлайн», – підкреслив очільник профільного комітету.
Чому тест складатиметься лише з трьох предметів?
Глава МОН Сергій Шкарлет пояснив, чому для мультипредметного тесту обрали саме українську мову, математику та історію України.
«Ми намагалися зберегти ті основи ЗНО, які вже багато років є беззаперечним інструментом довіри батьків і нашої студентської молоді щодо вступу.
Ми заклали такий первинний, але спрощений аналог ЗНО – так званий Національний мультипредметний тест для вступу та здобуття вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти», – сказав Шкарлет.
Українська мова, математика, історія України – це предмети, які вивчають всі у приблизно однакових умовах, пояснив міністр.
Реєстрація на ЗНО триває
Для організації іспитів необхідна підтверджена інформація про потенційних учасників ЗНО, яку МОН братиме з відповідної бази реєстраційних даних.
Абітурієнти, які планують вступати до університетів у 2022 році, повинні обов'язково зареєструватися, аби мати змогу скласти мультипредметний тест.
Зокрема, необхідно створити реєстраційну картку та віддати її керівнику закладу освіти або надіслали до відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти.
Реєстрація триває до 9 квітня. Створити реєстраційну картку можна за посиланням.
Якщо абітурієнт не встиг роздрукувати, передати чи надіслати документи до 9 квітня, достатньо сформувати реєстраційну картку, запевнили в УЦОЯО.
Чи можна використати сертифікат ЗНО минулих років?
Так. Якщо абітурієнт з тих чи інших причин має сертифікат ЗНО за 2019, 2020 або 2021 роки – ним можна скористатися цього року.
«Є випускники, які навчаються в коледжах, але вже склали ЗНО раніше. Статистично, таких громадян під 10%. Це велика кількість людей, і обмежувати їх ніхто не збирається. Якщо три роки не пройшло, такими сертифікатами можна скористатися», – підкреслив Сергій Бабак.
Про це йдеться й в Умовах прийому на навчання для здобуття вищої освіти.
Якщо абітурієнт має кілька сертифікатів ЗНО за різні роки, то він має право використати під час подачі документів сертифікати, які мають вищі бали з того чи іншого предмета.
Чи будуть складати ЗНО діти з окупованих територій?
Глава МОН Сергій Шкарлет заявив, що наразі на тимчасово окупованих територіях України неможливо складати іспит без критичного ризику для життя і здоров'я випускників.
«Для того, щоб скласти ЗНО цього року, необхідно переїхати на підконтрольну територію. Ми будемо намагатися зробити основну, додаткову та спеціальну сесію. Тобто, буде мінімум три сесії, коли кожен, хто захоче складати мультипредметний тест в Україні, зможе це зробити.
В цих сесіях зможуть взяти участь будь-хто. І навіть в країнах західної Європи ми передбачаємо можливість проведення такого тестування», – розповів міністр освіти.
Вступна кампанія-2022
За словами Сергія Бабака, загалом цього року механізм вступу до закладів вищої освіти такий самий, як і в минулих роках. Єдина відмінність – тепер сертифікатів про проходження ЗНО буде не чотири, а один.
«Будуть такі ж електронні заяви й така ж електронна база. Просто замість чотирьох сертифікатів ЗНО буде підвантажуватися один – про проходження мультидисциплінарного тесту», – зазначив голова комітету ВР.
Також абітурієнти для вступу мають подавати мотиваційний лист – документ, у якому пояснюють причини, з яких вважають себе найкращими кандидатами для вступу на відповідну навчальну програму конкретного університету.
Зазвичай такий лист має мінімальну вагу і потрібен лише для того, щоб надати перевагу умовно одному з двох вступників, які набрали однакову кількість балів ЗНО. Раніше такі збіги були рідкісним явищем, але не цього року.
При вступі в умовах війни мотиваційний лист матиме дещо вищу цінність, адже випускники здаватимуть не чотири предмети, а один. Отже, ймовірність того, що кількість вступників з однаковими балами зросте – вища, пояснює Сергій Бабак.
Подання документів, співбесіди, творчі конкурси, фахові іспити і підтвердження місця навчання зможуть відбуватися з будь-якої точки світу, повідомив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Атестат, медаль, призові місця в олімпіаді не будуть впливати при вступі.
Порогові бали
Міністр освіти і науки також розповів про порогові бали при вступі на різні спеціальності:
Умови вступу на рівень фахового молодшого бакалавра
На основі базової середньої освіти:
На основі повної загальної середньої освіти або кваліфікаційного рівня:
Умови вступу на магістратуру
На основі повної загальної середньої освіти:
Хто може видавати атестат?
Свідоцтво про повну загальну середню освіту може видавати як школа, що знаходиться у місті постійного проживання дитини, так і заклад освіти, куди її зараховано тимчасово, розповів голова комітету ВР з питань освіти і науки Сергій Бабак.
Для того, щоб отримати документ, необхідно зв'язатися з керівниками шкіл. Одна з них має зробити замовлення на свідоцтво.
«Тому потрібно зареєструватися у школі, де тимчасово проживаєте. Можете обрати будь-який заклад освіти, можна доєднатися до будь-якої онлайн-школи, що є на сайті МОН, особливо якщо ви за кордоном», – наголосив Бабак.
Вступна кампанія для пільгових категорій громадян: що відомо?
Наразі офіційної інформації про те, хто з абітурієнтів матиме право на зарахування до університетів за квотами – немає.
Як повідомило «УП. Життя» джерело у МОН, поки однозначно можна говорити про пільги для дітей, які втратили батьків на війні.
Що стосується внутрішньо-переміщених осіб, які попередні роки мали квоти, питання залишається відкритим.
«Над переліком пільговиків зараз працюють декілька людей. Є категорія дітей, чиї батьки загинули на війні. Вони мають враховуватися першочергово. Ще є багато запитань щодо того, як ці пільги будуть рахуватися.
Раніше пільговиками були внутрішньо-переміщені особи. Наразі взагалі незрозуміло, кого вносити в цю категорію.
Також ми розуміємо, що ті, хто є найкращими, незалежно від того, пільговики вони чи ні, повинні мати можливість вступити до найкращих вузів», – зазначив співрозмовник.
Чи буде діяти сільський коефіцієнт?
Зазвичай під час вступної кампанії діють три коригувальні коефіцієнти: сільський, регіональний та галузевий.
Сільський і галузевий коефіцієнти цього року будуть діяти так, як передбачають умови прийому на 2022 рік, розповів генеральний директор Директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН Олег Шаров.
«Регіональний коефіцієнт безумовно зазнає певних змін, оскільки зараз суттєво змінюються регіональні пріоритети вступників і закладів освіти.
Про нього більш докладно варто говорити тоді, коли буде затверджено порядок прийому», – підкреслив Шаров.
Чи буде враховуватись середній бал атестата?
За словами Олега Шарова, цього року середній бал атестата при вступі враховуватися не буде, незважаючи на те, що закон України про вищу освіту передбачає врахування цих балів.
«Умови видачі документів про освіту, зокрема свідоцтв про повну загальну середню освіту, про базову загальну середню освіту, цього року дуже різні.
Оцінки можуть бути «випадковими», які нічим не можна обгрунтувати, тому що дитина приїхала з іншого регіону України. Щоб не ставити дітей в абсолютно різні та несправедливі умови, ухвалено рішення не враховувати результати середніх балів документів про освіту», – пояснив генеральний директор Директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН.
Чи зміниться вартість навчання в університетах?
За словами Дмитра Завгороднього, вартість навчання за контрактом цього року не має зростати, тому що Кабмін тимчасово призупинив дію постанови про індикативну собівартість.
«Вона не має зростати через те, що цього року скасована постанова Кабінету міністрів про індикативну собівартість. Раніше була позиція Міністерства стосовно того, що її треба поступово підвищувати, адже вартість контракту нижча за собівартість надання освітніх послуг.
І люди на контракті вчаться частково за гроші, які держава виділяє на бюджетні місця. Цього року це скасовано», – пояснив Завгородній.
Документи про освіту можуть з’явитися в «Дії»
Як повідомив Дмитро Завгородній, наразі ведеться робота над тим, щоб документи, зокрема про повну загальну середню освіту, могли відображатися у додатку «Дія».
Однак питання, де саме абітурієнт зможе використати ці е-документи, наразі залишається відкритим.
«Ми паралельно працюємо над тим, щоб ці документи були доступні в електронному вигляді в «Дії».
Однак постає питання застосування цих документів. Наприклад, паспорт в «Дії» визнається і може використовуватися всередині України. Його можна показати, наприклад в банку.
З електронним свідоцтвом про повну загальну середню освіту таких застосувань взагалі поки що немає», – розповів Завгородній.
Замовленням атестатів централізовано займаються управління освіти й освітні заклади.
Перенести відповідні документи в «Дію», коли така функція буде доступною, можна буде лише після внесення їх у відповідний реєстр.
«Після цього всі випускники зможуть отримати електронне свідоцтво про повну загальну середню освіту, і звичайне – пластикове», – додав Завгородній.
Також директорат цифрової трансформації МОН планує згодом реалізовувати доставку дублікатів документів про освіту, що були замовлені або втрачені під час війни.
«Щоб людина, де б вона зараз не знаходилася, могла мати при собі документ про освіту і пройти за кордоном процедуру його визнання», – пояснив чиновник.
