Сонячного серпневого ранку 2016-го, підтягнутий румунський митник оформлював наступний вагон із лісом. Усі колії станції Серет – невеличкого міста на кордоні з Україною — були заповнені вантажними потягами. Молодий митник вдивлявся у контракти та інвойси компанії Biofuel Trading, вносив дані у портативний комп’ютер.

У той час, коли він взявся за черговий вагон – за 270 кілометрів, біля невеликого Старого Села неподалік Львова, під автомобілем із кортежу джипів пролунав потужний вибух.

Міна була закладена під асфальт, а вибух “вирив” воронку півтора метри в глибину. Мерседес-Бенц G викинуло на узбіччя.

Із засідки у лісі джип обстріляли із двох автоматів та кулемета. Троє охоронців загинули.

Частина Друга. Кримінальний авторитет

Початок війни

“Особою, доволі відомою у вузьких кримінальних колах Львівщини” назвав об’єкт нападу речник МВС Артем Шевченко

— Підприємець Богдан Копитко, відомий у західних областях України по кличці Бодя, Копито, Долар, — на прес-конференції “відрубав” Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

— Раніше судимий, — не втримався втрутитися Генпрокурор Юрій Луценко.

А перший заступник глави Нацполіції Вадим Троян озвучив і причини:

— Слідство вважає, що це боротьба за сфери кримінального впливу. Ясно, що підґрунтям є незаконне економічне збагачення.

Сам Богдан Копитко залишився живим. Його джипу вдалося вирватися із пастки та виїхати з під обстрілу. На прилеглій території поліцейські знайшли ще дві закладені міни, які не спрацювали, а також невикористаний гранатомет.

Виконавців затримали. Як і “замовника”. Ним поліція називала Дмитра Гаврилюка. У подальшому йому та ще чотирьом учасникам пред’явлено обвинувачення.

Окрім того, у товаристві іще двох чоловіків, Дмитрові Гаврилюку також пред’явлено обвинувачення у справі іншого вбивства — львівського підприємця М. Родича.

Ці кримінальні провадження перебувають на розгляді Шевченківського районного суду м. Львова.

А сам Дмитро Гаврилюк – в СІЗО.

За даними видання «Ратуша», Гаврилюк очолював в «бригаді» іншого кримінального авторитета – Вови Морди «бойове крило».

Затримання злочинної ОЗУ from MIA_Ukraine

Минає третій рік. Правоохоронці та судді так і не дослідили, за які “сфери впливу” почалася боротьба.

В цій статті зібрані факти, які наштовхують на схему експорту українського лісу за кордон, мозком та організатором у якій “проглядається” Богдан Копитко.

А Юрій Луценко, коли мудрував про судимість авторитета, краще б розповів, яким “боком” Генпрокурор “засвітився” у цій схемі.

Будеш робити, так як я скажу

— Хватить тут розказувати байки. Добровільно видаємо. Я говорю ще раз: тих мордоворотів, що людей б’ють – тут не треба, — активно жестикулював руками сивуватий низенький чоловік, у простенькій голубій сорочці на короткий рукав.

Це був 2010-й рік, на Львівський холодокомбінат прийшли податківці з перевіркою, і власник контрольного пакету акцій Богдан Копитко особисто їх зустрічав на прохідній.

— В райвідділі будеш знімати, скільки тобі влізе. А тут будеш робити, так як я скажу, — показував він хто тут господар.

Богдан Копитко відомий не лише в Україні.

У 1999 році він звернув свій бізнес погляд на Чехію. Відтоді його сім’я та партнери, стали акціонерами кількох тутешніх підприємств. Не зупиняюся на тому, що то за “бізнес” – це окреме розслідування, яке зараз проводиться моїми чеськими колегами.

У Празі жила і донька Богдана Копитка, де закінчила престижну та недешеву British International School.

Тим часом, в себе на батьківщині, чоловік взяв під контроль не тільки Львівський холодокомбінат, який входить у п’ятірку виробників морозива в країні, а й Дрогобицький молочний завод. І звісно, як прийнято у такому поважному середовищі – футбольний клуб.

Але, найголовнішим активом, напевне, є величезна будівельна імперія, яка розрослася країною. Хоча, формально, чоловік у ній не фігурує. Та менеджерами і керівниками є його найближче оточення із числа найбільш перевірених осіб, разом із його сином, Юрієм Копитко. Та у співпраці із давнім фінансовим партнером – Денисом Сєрєбрєнніковим.

Однак, якщо промоніторити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, дані семи найбільших компаній будівельної імперії, зустрінеш прізвище Юліана Побурка, двадцятип’ятирічного львів’янина, який із 2016 року тут чи не найголовніший бізнес гуру.

Юний життєрадісний хлопчина – власне він. Юліан любить подорожувати островом Санторіні та відвідувати із чарівною дружиною дорогі ресторани. У нього гарна освіта та поважний батько, що працює із найвідомішими українськими архітекторами та багатими швейцарськими інвесторами…

А тут – і казочці кінець

У першій частині розслідування я розписав, у чому полягала схема незаконного експорту лісу з України в Євросоюз. Її провертали, за версією слідства, компанії Андрія Вороновського та Назара Лисого, через які проганялися сотні мільйонів, відмивалися брудні гроші, частина з яких йшла на хабарі керівникам системи лісового господарства України.

(Однак, кримінальне провадження було закрите. Як це сталося – буде описано у четвертій частині).

Одна з компаній Biofuel Trading була заснована у 2012 році. Друга — Bioenergy solutions – в 2013-му. Я знайшов документи, що уже з 2014-го, спритники почали підписувати контракти, а в наступні роки активно вивозити ліс.

Власне, в період 2012 – 2015 рр. Назар Лисий та Юліан Побурко були співвласниками компанії “Преміум проект”. Вона навіть юридичну адресу мала – за місцем реєстрації Побурка.

До приходу у Львівську міськраду, Андрій Вороновський працював заступником директора в компанії “Укрєвроінтеграція”.

Студент Юліан Побурко проходив практику саме у цій організації.

Декілька років, до 2017-го (коли було відкрито кримінальне провадження по експорту лісу) співвласником компанії був Назар Лисий.

Іншою співвласницею була Ірина Побурко, мама Юліана.

“Укрєвроінтеграція”- це одна з компаній, через яку за даними Держфінмоніторингу, відмивали гроші.

Естонська компанія Лисого та Вороновського, Timber Technologies OÜ також, за версією слідчого, займалася відмиванням. У неї був український номер телефону.

Одночасно – це номер телефону ПП “Компанія “Планета кіно”. Кілька років директор тут Вороновський.

Він також співвласник компанії. Разом із Назаром Лисим.

Інший бенефіціар – та їхній партнер – Андрій Побурко – батько Юліана.

Тому, життєрадісний хлопчина є тою першою (але далеко не останньою) ланкою, яка веде до справжнього “власника” експортної схеми.

Бо, причетність Юліана до вивезення лісу, є такою самою, як і наявність, ще донедавньго часу, сотень мільйонної власності в бізнес активах будівельно-фінансової імперії Копитка.

Цей життєрадісний юнак, який за даними Державного реєстру прав на нерухому майно, не має навіть власної квартири, був та є співзасновником – співбенефіціаром компаній, які входять у мережу, що зводить-продає сотні будинків по Україні.

А тільки вийшовши з-за студентської лави, він став одним з двох бенефіціарів акціонерного товариства зі статутником у 700 мільйонів.

(Інформація станом на 01.01.2019 року. На основі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців)

“Адвокат “Курченка” і справа Калєтніка

Взимку 2010-ого, у центрі п’ятсотрічного міста Надвірна, на Гуцульщині, із непрезентабельної автівки вийшов низенький чоловік, підійшов до Ленд Крузера, витягнув пістолет і двома пострілами в голову застрелив бізнесмена Володимира Олійника. Загиблий був відомим у різноманітних колах.

Також він був бізнес-партнером Богдана Копитка — у ТОВ “Глобус”.

Іншим засновником цієї фірми виступала “Компанія з управління активами “Євроінвест”.

Денис Сєрєбрєнніков, фото www.mastersua.com/ua/staff/

Від заснування у 2005-му, нею керує Діана Сєрєбрєннікова. Створювали компанію її чоловік Денис та їхні родичі.

Прізвище Сєрєбрєннікова зникло із бенефіціарів аж у 2017-му. Натомість Діана акумулювала у себе понад 33% акцій компанії.

“Євроінвест” донині напряму є партнером у кількох проектах Богдана та Юрія Копитків.

Сам Денис Сєрєбрєнніков, до 2017-го був керівником та кінцевим бенефіціаром Акціонерного товариства “ЗНВКІФ “Глобал девелопмент”, із статутником в 700 мільйонів. Це АТ – співзасновник кількох компаній з будівельної імперії Копитка.

І саме у це товариство одним із двох кінцевих бенефіціарів записали Юліана Побурка.

Стосунки Сєрєбрєннікова та Копитка настільки тісні, що чоловіки навіть купили сусідні квартири у фешенебельній київській багатоповерхівці (за даними Єдиного державного реєстру речових прав на нерухому майно).

Денис Сєрєбрєнніков є потужним союзником для Богдана Копитка.

Адже в публічній площині він більш відомий як адвокат підприємств Сергія Курченка — біглого олігарха із найближчого оточення поваленого режиму президента Януковича.

Також прізвище Сєрєбрєннікова фігурувало у гучній справі про незаконне збагачення екс-нардепа Ігора Калєтніка (екс-голови Митної Служби України). Розслідування розпочали через оформлення на родичів Калєтніка 40 гектарів землі та лісових угідь.

В ході обшуків, в офісі Сєрєбрєннікова вилучили значні суми коштів, однак рік тому суд скасував арешт, повернувши йому 175 тисяч доларів та значні суми франків, євро, рублів і фунтів. Хоча, прокуратура повідомляла про “достатні підстави вважати, що вказані кошти здобуті в результаті незаконної діяльності”.

“Фарбований лис”

Повертаючись до Юліана Побурка, не складно пояснити зникнення з реєстру Сєрєбрєннікова і появу там хлопця.

За плечима компаній із будівельної імперії – хмара скандалів та кримінальних проваджень. Та є одне, яке загрожує вкрай неприємними наслідками. Причому – всій імперії та її учасникам.

Є така компанія – “Глобал Девелопмент ЛТД”. Із співвласником Побурком. Поважна організація.

То дванадцять поверхів збудують – на місцевості, де дозволено тільки чотири.

То висотку зведуть на ділянці, наданій під обслуговування автозаправки.

То, як забудовник, намагатимуться звести десятиповерхівку, хоча замовник будівництва матиме дозволи лише на три.

І такі речі можна розписати на кілька сторінок.

Та одного разу власники таки переступили межу.

Спочатку “Глобал Девелопмент ЛТД”, а згодом ЖБК ”Комфорт парк”, де у той час фігурувало чотири особи із найближчого оточення Богдана Копитка, вв’язалися у історію будівництва багатоповерхівки у Чернівцях.

Ситуація типова – гроші зібрано, будинок не зданий, пайовики бігають, питають, де їхні квартири.

Тільки от земля, в оренду, була надана управлінням поліції області. А взамін – 12 квартир – мало відійти поліцейським начальникам. А там люди зовсім не прості. Мало того, що оперативно з’явилося кілька десятків потерпілих пайовиків, що заяви про злочин понаписували, то ще й до Генпрокурора Луценка достукатися вдалося. Того, що у схемі із експортом лісу “проглядається”.

А той – у минулому Міністр внутрішніх справ. Тут уже спрацювала честь мундира. Гроші – грошима, схеми – схемами, ліс – лісом, але є міліцейська солідарність.

І оце тепер в Генпрокуратурі висить над будівельно-фінансовим бізнесом дамоклів меч. Бо якщо вчитатися в нещодавню ухвалу Печерського районного суду міста Києва, та повірити у здобутки Головного слідчого управління Генпрокуратури України, розписані в ухвалі – стає моторошно.

Помірятися силами із ДБР

Звісно, поки вироків немає. І чи вони будуть – залежить тепер вже від нової влади.

Адже справу невдовзі повинні передати у Державне Бюро Розслідувань (ДБР).

Якщо коротко – то версія слідства така:

Група осіб створює компанії з будівництва – Хард Шелл (бен. Ю.Копитко, Ю.Побурко – на час інкримінованих дій — авт.) та Глобал Девелопмент ЛТД (бен. Ю.Побурко – авт.).

У містах України – працюють забудовники – різні ЖК. Генпідрядник в них – Хард Шелл. Продає квартири – Глобал девелопмент ЛТД.

Отримані кошти далі сплачуються на банківські рахунки АТ “ЗНВКІФ ”Глобал Девелопмент” (бен. Сєрєбрєнніков – на час інкримінованих подій, згодом – Побурко — авт).

Обіг АТ лише за 17-ий рік – 1.3 млрд.

АТ частину грошей знімає. На іншу — через фінкомпанію купує «сміттєві» цінні папери (такі, які не забезпечені ліквідними активами), а для подальшого конвертування використовуються підприємства з ознаками фіктивності. У результаті – податки в особливо великих розмірах не сплачено, готівка легалізована.

У ході досудового розслідування встановлено “численні факти порушення чинного законодавства під час будівництва, самовільно зайняті земельні ділянки, а також порушення на кожному етапі будівництва”.

Та найцікавіше настане, коли за справу візьметься ДБР – у провадженні фігурують високопосадовці Мінрегіонбуду.

З огляду на вкрай небезпечне розслідування, стає зрозумілим, чому близький до Копитка Сєрєбрєнніков зник із реєстру.

А натомість з’явився Юліан Побурко.

(Не так давно, його прізвище вже не фігурує в реєстрі).

Удар у відповідь

Між двома турами президентських виборів в Україні, у квітні цього року, в лісосмузі неподалік селища Іванковичі, що в 20 кілометрах від Києва, поліцейські спецпідрозділи провели силове затримання групи кілерів.

Оперативне відео

Можливо, це б не стало публічною подією. Однак період спецоперації змусив правоохоронців не тільки робити гучні заяви і оприлюднювати оперативне відео, а й навіть ідентифікувати персоналії.

Все тому, що прихильники тодішнього кандидата, а нині президента Зеленського, почали активно поширювати інформацію: замах готувався на нього.

Адже будинок політика – у котеджному містечку “Перлина Італії”, в Іванковичах.

Найкраще вдалося спростувати дезінформацію — Генпрокурору Луценку.

На фото і є цей львівський кримінальний авторитет. Володимир Дідух (“Вова Морда”).

(фото – з відкритих джерел)

Саме в Іванковичах має один із численних будинків та квартир Наталія С., яку в ЗМІ називають цивільною дружиною Дідуха.

— Група готувала ліквідацію львівського кримінального авторитета… Як помста за замовлення організованого замаху на вбивство 29.08.2016 львівського бізнесмена Богдана К., — не втримався відкрити карти слідства Генпрокурор.

На початку цієї частини я зазначав, що замовником замаху трирічної давнини на Богдана Копитка, поліція називала Дмитра Гаврилюка.

За даними видання “Ратуша”, саме він очолювала в «бригаді» кримінального авторитета – “Вови Морди” «бойове крило».

До слова, затримані – хлопці не прості. Роздобули станковий кулемет ДШК, демонтували задню частину Toyota Prado – під “тачанку”.

(колаж – автора. Фото – МВС України)

Жертв могло бути багато – з огляду на ефективну дальність вогню кулемета — у 3.5 кілометри.

За лічені хвилини після затримання чоловіків, вже у самісінькому Києві, зі стрільбою, спецназ штурмував автомобіль ймовірного співорганізатора. Джерело у Генпрокуратурі ідентифікувало журналістам його особу – Андрій Солтис.

Оперативне відео

Ці факти можуть свідчити, що кримінальна війна розв”язалася через схему незаконного вивезення лісу за кордон.

Я встановив чимало тісних зв’язків Солтиса, що приводять до компаній, через які відмивалися гроші, отримані із незаконного експорту лісу до Євросоюзу.

Названий слідством співорганізатор замаху на “Вову Морду”, Солтис виводить і на потужні імперії конвертаційних центрів.

Судовий допит Солтиса, фрагмент відео із програми “Поліцейське розслідування | Замах на авторитета Вову Морду”, Еспресо TV

А ще, після Юліана Побурка, Андрій Солтис є наступною, другою ланкою, яка з’єднує виконавців Вороновського і Лисого з кінцевим бенефіціаром. В лісовій експортній схемі, мозком та організатором у якій “проглядається” Богдан Копитко.

Про все це – у частині третій. Незабаром — “Адвокат”.

* Фігурантам розслідування були надіслані листи з проханнями про коментарі. На момент публікації, відповідей не було надано. Якщо все ж, відповіді на поставлені запитання надійдуть, вони будуть опубліковані в наступних частинах

Тарас Зозулінський, vse.media

Королі українського лісу (Ч. 1)