Проблему обговорювали у Львівському пресклубі під час презентації соціологічного опитування «Ставлення до екологічних проблем та питань захисту довкілля». Його провели фахівці Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва на замовлення МБО «Екологія-Право-Людина».

Як зазначила Ольга Мелень-Забрамна, керівниця юридичного відділу МБО “Екологія-Право-Людина, сьогодні рівень забруднення атмосферного повітря, грунтів, вод є надзвичайно високим.

- Довкілля зазнає серйозної шкоди, про це вже говорять не лише профільні фахівці, це відчувають люди, – сказала вона. – Важливо, що питання порушують на державному рівні. Зокрема, президент України Володимир Зеленський на зустрічі G7 сказав, що однією з умов перемовин є те, щоб Росія перестала чинити екоцид в Україні.

За словами правозахисниці-екологині, простежується тісний зв’язок між забрудненням атмосфери і хворобами, які почастішали і серед дорослих, і серед дітей.

- Щотретій інсульт, рак легень і хвороби серця, народження дітей з вадами серця медики пов’язують зі забрудненням повітря. Алергії (особливо дитячі), астма, хронічні бронхіти, які почастішали в Україні від початку війни – все це наслідки забрудненого довкілля. По завершенні бойових дій ми мусимо концентруватись на тому, щоб якнайшвидше очистити атмосферу і виховувати здорових дітей. Зрозуміло, що зараз про це зарано говорити.

Ольга Мелень-Забрамна нагадала статистику ДСНС, за якою близько 30% території України є замінованими.

- Уявіть, скільки буде викидів у повітря після розмінування: свинець, уран, стибій та інші токсичні елементи. Вони залишаються у повітрі, потрапляють у воду, грунт, харчовий ланцюг. - Ми також знаємо, що на нашій території ворог залишив близько 3 тис. танків, 6 тис. БМП, 4,5 тис. автомобілів і цистерн з паливно-мастильними матеріалами. Це пальне просочується в грунт, продукти горіння забруднюють повітря та пізніше осідають на різних поверхнях. Під час ракетних і артилерійських обстрілів горить пластик, азбест. А наслідки пожеж на нафтобазах і різних промислових об’єктів без перебільшення є вбивчими для довкілля. Горять тисячі гектарів лісів, знищуються цілі екосистеми, гине все живе. А наші сільськогосподарські поля у зонах бойових дій – це суцільні вирви від снарядів, випалена земля. Вона настільки забруднена, що невідомо, коли на ній можна буде вирощувати безпечні продукти. Це все потрібно досліджувати і очищувати роками. А що робиться у Чорному та Азовському морях – також невідомо, адже взяти повноцінні проби вод експерти не можуть, оскільки ці моря заміновані.

Правозахисниця каже, що самотужки Україні буде вкрай важко вирішити проблему екоциду і сподівається, що світова спільнота допоможе оцінити збитки та пізніше компенсувати їх. За її словами, вже є певні ініціативи на міжнародному рівні щодо екологічної підтримки.

- Ми розуміємо, що добровільно країна-агресор не платитиме компенсацію, тому треба вже сьогодні шукати механізми, як отримати її, – каже Ольга Мелень-Забрамна. – Ми досліджували досвід у світовій практиці і знайшли кілька цікавих прикладів. Зокрема, у війні Іраку проти Кувейту у 1991 році було створено компенсаційну комісію при ООН. Вона працювала 30 років і за цей час майже 82 млрд доларів роздали як компенсацію різних матеріальних втрат постраждалому Кувейту.

Ольга Мелень-Забрамна поінформувала, що нині МЗС, міністерство юстиції фіксують факти заподіяння збитків Україні Росією. А президент створив комісію, залучивши до неї провідних науковців-юристів з різних іноземних вишів, які працюють в екологічній сфері.

- Дуже важливо збирати докази, компенсувати кожен факт злочину. Ми знаємо, що є різні труднощі: це подекуди і некомпетентність працівників, і недосконале законодавство у сфері екології. Ще навіть до війни ситуація з державним екологічним контролем була критичною, а зараз вона лише погіршилась. Треба реформувати державний екологічний контроль. Це, до речі, одна з умов членства України у європейській спільноті. У нас є підготовлений інтеграційний законопроєкт, сподіваємось, що парламент прийме його, – наголосила Ольга Мелень-Забрамна.

Скільки жителів України нарікають на сміття чи на шкоду довкіллю від ракетних ударів, - дослідження

Підготував Володимир Піняжко, Leopolis.news