Розпорядженням Садового ЄБРР перерахували майже 220 млн грн

83 тис. грн премії за брехню        

10 жовтня минулого мною було надіслано запит на адресу Львівської міської ради з проханням надати копію розпорядження Львівського міського голови № 346 від 07.10.2022р. «Про перерахування Європейському банку реконструкції та розвитку коштів для погашення кредиту». 

14.10.20202р. я отримав відповідь за підписом в.о. директора департаменту фінансової політики ЛМР Вікторії Довжик. Мені відмовили у наданні копії запитуваного розпорядження міського голови Львова, посилаючись на Закон України «Про правовий режим воєнного стану» та постанову Кабінету Міністрів України № 252 від 11.03.2022 року. Чиновниця написала, що  «органи місцевого самоврядування, їх виконавчі органи, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні адміністрації здійснюють управління коштами місцевих бюджетів без оприлюднення нормативно-правових актів та інших документів, які застосовуються під час бюджетного процесу». Але такої норми у постанові КМУ не існує, про що я наголосив у своєму повторному запиті на адресу ЛМР. Принагідно нагадав у зверненні, що відповідно до ст. 6 Конституції України органи влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Рішенням Кабінету Міністрів право не оприлюднювати бюджетні акти мають виключно місцеві державні адміністрації, військово-цивільні адміністрації або військові адміністрації. Дивує, як службовець органу місцевого самоврядування, яким є директор Департаменту фінансової політики, так відверто дезінформує заявника в офіційному листі.  

Крім того, у своїй відповіді пані Довжик написала для чогось про «обставини непереборної сили». Хоча відповідно до чинного законодавства обставинами непереборної сили є надзвичайні й невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими й іншими нормативними актами (ст. 14 Закону № 671/97). Суб’єктами, на яких розповсюджується дія обставин непереборної сили (форс-мажор), є виключно суб’єкти господарської діяльності та фізичні особи, а не органи державної влади, органи місцевого самоврядування чи їх посадові особи. Ну які надзвичайні обставини «впали» на Львівську Ратушу? Вона що згоріла разом з усіма документами? Чи працівникам апарату зарплат і премій не платять і немає кому піти й за 10 хв. відсканувати копію розпорядження мера? Що це за маніякальне совєтське бажання все приховувати, ще й прибріхувати при цьому? Дякувати Богові Ратуша у Львові ціла і «обставини непереборної сили» не завадили пані Довжик, яка довільно інтерпретувала норми закону та застосувала нікчемні аргументи, нарахувати їй за вересень-листопад минулого року 83,6 тис. грн премії та 28 тис. грн надбавки за високі досягнення у праці.  

Київські чиновники проти львівських чинуш 

На повторну вимогу до ЛМР надати копію розпорядження міського голови  «Про перерахування Європейському банку реконструкції та розвитку коштів для погашення кредиту» мені знову відмовили. У відповіді знову послались на згадану вище постанову КМУ зазначивши, що «виконавчі комітети здійснюють управління коштами місцевих бюджетів без оприлюднення нормативно-правових актів та інших документів, які застосовуються під час бюджетного процесу». І знову чиновники ЛМР збрехали, бо немає такого пункту у постанові КМУ. А, навіть, якби і був, то міський голова Львова не є виконавчим комітетом відповідної місцевої ради  і тому його розпорядження є обов’язковими для оприлюднення.  

Таке відверте хамство та нехтування законами змусило звернутися зі скаргою до регіонального представництва Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Його працівники з метою поновлення мого права на доступ до публічної інформації скерували відповідні роз’яснення до Департаменту фінансової політики ЛМР, у яких наголосили на необхідності поновити моє право на доступ до публічної інформації і надати відповідь у відповідності до наданих роз’яснень. Врешті-решт місцеві чиновники не встояли перед київськими і надіслали мені копію розпорядження міського голови Львова.

За великим рахунком уся ця таємничість і брехня чиновників міста не коштувала і виїденого яйця. Бо цим своїм розпорядженням Андрій Садовий усього-навсього доручив Департаменту фінансової політики перерахувати Європейському банку реконструкції та розвитку кошти в сумі 219 906 824,00 грн на повернення основної суми кредиту. От і все! Нагадаємо, що кредитний договір між Львівською міською радою та ЄБРР був підписаний 19 травня 2021 року. 

Інша річ, що у багатьох можуть виникнути запитання щодо ефективності використання цих коштів. Яка користь від них була пересічному львів’янину? Скільки сплачено відсотків за користування цим кредитом? Та багато інших. Бо у 2023 році місто передбачає взяти чергові запозичення від ЄБРР на загальну суму 1 млрд грн (25 млн євро). У цьому році треба буде погасити 462,7 млн грн зовнішніх зобов’язань. 

У бюджеті Львівської міської територіальної громади на цей рік граничний обсяг місцевого боргу визначено на 31 грудня 2023 року в сумі 2 млрд 230 млн гривень, а граничний обсяг гарантованого Львівською міською територіальною громадою боргу у сумі 4 млрд 567 млн 787 тис. гривень. Це практично половина міського бюджету. Ну але це вже теми майбутніх публікацій.  

Зазначимо, що на офіційному сайті Львівської міської ради і надалі всупереч закону оприлюднюють не всі нормативно-правові акти, прийняті міським головою чи виконавчим комітетом ЛМР. Тому тут виникають питання до відповідних правоохоронних органів, які мають стояти на сторожі закону, прав та інтересів громадян та змусити чиновників Львівської міської ради виконувати закон. 

Андрій БОЛКУН, Leopolis.news

P.S. Я вчергове скерував на адресу ЛМР запити на доступ до публічної інформації з проханням надати копії розпоряджень міського голови Львова, яких немає на офіційному сайті міської ради. Одним з принципів діяльності органів місцевого самоврядування, відповідно до закону, є прозорість та відкритість у своїй діяльності. Але окремі чиновники виконавчого апарату ЛМР законів України не мають бажання дотримуватися. Їм, напевно, до душі тоталітарні принципи функціонування влади у рашистській Московії.