09-02-2023 17:46
3564
Навіщо експерти моделювали майбутнє Білорусі та що з цього вийшло /Західний інформаційний фронт/
Замість тривалих обговорень і конференцій, якими торік захоплювались різнокаліберні білоруські опозиціонери, українські експерти спробували змоделювати, яке майбутнє може чекати Білорусь. Зробили це у формі гри на нейтральній території.
Схоже, ідея виявилася надзвичайно вдалою, адже цю зустріч, що відбувалася в Румунії, в експертних і політично-медійних колах України та Білорусі обговорюють уже два місяці.
Шеф-редактор «ЗІФ», співзасновник «Білоруського інформаційного центру» у Львові Юрій Кміть також брав участь у тій грі. Зважаючи на суспільний розголос, він також вирішив розповісти про подію та її результати.
- Зараз у білоруському середовищі всі почали обговорювати результати та наслідки так званої румунської «гульби» про майбутнє Білорусі («гульба» з білоруської означає гра, - «ЗІФ»). Тобто фактично відбулася стратегічна гра в Румунії за участю більш як 30 білоруських активістів, членів різних громадських організацій і партій, у тому числі й офісу Світлани Тихановської. Також були представники від Валерія Цепкала, інших громадських організацій, навіть фанати і прихильники Зянона Пазьняка брали участь. Був дуже широкий політичний спектр білоруської опозиції до Лукашенка, які разом із українськими експертами – Євгеном Магдою, зі мною й іншими обговорювали та розробляли сценарій так званої рольової гри майбутнього Білорусі.
Фактично було проведено дві гри: результат першої, скажімо відверто, вийшов не надто оптимістичним для білоруського майбутнього. Натомість друга завершилась більш-менш вдало.
За ходом гри у політичному полі Білорусії з’явилися колишні демобілізовані бійці полку Кастуся Калиновського. Тепер при обговоренні тієї події багато хто розказує, що це був спеціально задуманий українською стороною сценарій – щоби вказати бійцям цього полку на майбутній політичний спектр, поширюються різні теорії змови і т. ін.
Як безпосередній учасник тієї гри, я хотів би наголосити на певних висновках, що сам для себе зробив.
Отже, як і попередній захід – Острозький форум у Львові, що відбувся в УКУ, – ця зустріч в Румунії показала якісний зсув політики Офісу Президента України щодо білоруського питання. Тому що відверта розмова між представниками білоруського громадянського суспільства у Львові та в Румунії, обговорення майбутнього, проблеми репарацій, варіантів майбутнього устрою Білорусі, добросусідських відносин з Україною – ці дискусії є доброю альтернативою до кулуарних домовленостей Зеленського з Лукашенком, які починають бути неактуальними.
Адже не є великими секретом (це знають усі експерти), що під загрозою відкриття другого фронту наша влада в Офісі Президента займається кулуарними домовленостями з Лукашенком. Завдяки цьому він вдає, ніби це його заслуга, а не білоруського народу, що білоруський наступ на Україну досі не розпочався. Але такі перемовини заважають Україні повністю відкритися до білоруського питання, вони фактично бойкотують розвиток контактів напряму між суспільствами та заважають збільшенню кількості білоруських добровольців в Україні. Ми знаємо про певні бар’єри, що наявні в нас на кордоні, у наших службах стосовно того, щоби білоруси отримали дозволи на політичний притулок і документи для постійного проживання в Україні.
Основним надбанням і результатом згаданих вище зустрічей треба вважати власне створення здорової альтернативної можливості для спілкування обох народів. А також те, що білоруське суспільство, опозиційне суспільство, воно починає розуміти, що Україна готова говорити з тими, хто представлятиме для нас якийсь політичний інтерес.
Ми очікуємо об’єднаного лідерства від усієї білоруської опозиційної групи. Той, хто зможе навколо себе об’єднати якомога більшу кількість цих прихильників і розрізнених політсил, він і буде такою об’єднуючою силою. Чи це буде Офіс Світлани Тихановської, чи хтось інший, із ним урешті й буде говорити Україна, говоритиме Європа, європейські донори – про те, кому потрібно допомогти, щоби посприяти якомога швидшому визволенню Білорусі від російської окупації.
За словами Юрія Кмітя, його коментар фактично мав бути виступом під час круглого столу «Майбутнє Білорусі: презентація результатів форсайт-сесії «Білорусь 2030», що відбувся 6 лютого в агенції «Укрінформ». Однак через технічні причини вийти на зв’язок із колегами йому того дня не вдалося.
«Стратегічна гра «Білорусь 2030», що відбулася в Румунії, повинна була показати цілі та завдання білоруської опозиції і представників білоруського народу, які сьогодні перебувають поза межами країни та намагаються боротися з режимом Лукашенка, режимом, що не зміг не допустити агресію з боку Білорусі проти України», – відзначив у вступному слові модератор круглого столу в «Укрінформі», заступник директора Міжнародного центру протидії російській агресії Дмитро Громаков.
Своїми думками щодо зустрічі в Румунії також поділилися інші її учасники: керівник дослідницького центру ReputationLab Андрій Кашпур і соціотехнолог Дмитро Хопта, політичний радник Світлани Тихановської, директор Східноєвразійської школи політичних досліджень Олександр Добровольский, білоруський соціолог Андрій Вардамацький і засновник «Білого легіону» Сяргей Бульба.
