На початку 2000-х син депутата Львівської міської ради 3-го скликання Григорія Баляша, 26 річний Олег Баляш створив ТзОВ «Актіон Україна». Активно займався продажем побутової техніки й електроніки з Польщі.

Незабаром відкрив мережі “Крез”, “Комп’ютерний світ” та “Шок”. У цей же період планував стати почесним консулом Республіки Південна Корея у Львові. Ймовірно, така посада допомогла б розв’язувати проблеми з митницею. Але дипломатом він врешті так і не став, тож вирішив спробувати себе у політиці.

З 2006-го він двічі засідав у Львівській облраді, спочатку як депутат від Батьківщини, а потім у 2010 — від фракції Партії регіонів. Очевидно, що саме політичний шлях допоміг йому “розкритись на повну”.Адже, з цього часу він постійно потрапляє в скандальні історії, притаманні регіоналам.

Так, у 2006 році здійнявся гучний галас щодо незаконного заволодіння нерухомості Львівського автобусного заводу. Мова йшла про квадратні метри значної частини будівлі, яку дуже швидко продали, та переобладнали під торговельний центр побутової техніки “ШОК”. Власником новоспечного ТЦ був саме Олег Баляш. Як писали тоді ЗМІ, провернути аферу Баляшу допоміг його колега по депутатській фракції БЮТ, тодішній директор ЛАЗу Степан Давидяк.

Примітно, що у 2007 році дружина Баляша взяла в оренду територію під паркінг навпроти будівлі ЛАЗу, біля видавництва «Вільна Україна». Однак у 2015 р. суд зобов’язав Оксану Баляш звільнити паркінг, оскільки майже рік він функціонував незаконно. Крім цього підприємиця мала інвестиційне зобов’язання перед містом — відремонтувати підземний перехід біля ЛАЗу. Проте жодного ремонту не було зроблено.

Після ЛАЗу Баляш націлився на ще один ласий шматок львівської нерухомості — пам’ятку архітектури, зразок польського конструктивізму 1930-х років, будинок за адресою вул. Лижв’ярська, 42. Будівля мала не лише архітектурну цінність, але й була розташований на території парку Богдана Хмельницького.

У вересні 2008 власник даної нерухомості «Концерн «Сімекс» продав будинок Оксані Баляш. В грудні 2009 року Львівська міськрада уклала з Оксаною Баляш угоду про оренду 0,1022 га для обслуговування будівлі на 10 років. Однак, станом на 2013 рік від старої польської будівлі не залишилось навіть фундаменту.

Нові власники вирішили не тільки побудувати нову та більшу за розмірами будівлю, але й додатково прихопити собі паркової землі. З подачі прокуратури, міська адміністрація відреагувала на злочинну самодіяльність і почались довготривалі суди, заборони, апеляції й знову суди, аж до 2019 року. А от у 2019, по документах, ділянка за адресою Лижв’ярська 42 раптом опинилась вже за межами території парку, а про зруйновану будівлю схоже вже і ніхто не згадує.

У 2018 Баляш втрапив ще в одну історію, пов`язаний з нерухомістю. Мова йде про матеріал опублікований “Наші Гроші. Львів”. Тоді журналістам вдалось з`ясували, що у Львові для святкування “Дня Святого Миколая”, для дітей захисників України, Баляш люб`язно надав свій парк «Дитяча планета». Люб’язно, але не безкоштовно. Гостини для дітей захисників у своєму закладі Баляш оцінив у 130 тис. грн.. Мабуть, саме цей приклад найкраще характеризує його як людину.

У цій статті ми торкнулися лише самих незначних епізодів споживацької діяльності сім`ї Баляшів, які не йдуть у жодне порівняння з його махінаціями у виготовлені контрафактного алкоголю, політичними потугами часів партії регіонів й активній підтримці бізнес-структур Януковича та ФСБ у Львові після 2014. Про це все ми обов`язково розповімо у наступних частинах.