44-літній львів’янин Орест Білько може відкорковувати шампанське – за минулий тиждень він заробив не менше 150 млн грн, продавши забудовникам майже 17 гектарів землі у житловому районі «Під Голоском» на півночі Львова. Маловідомий і непублічний Орест Білько попередньо зосередив у своїх руках загалом понад 24 га у цьому районі і, якщо справи підуть так і далі, то він заробить понад 200 млн грн.

За нього можна було б лише порадіти, якби не одне але. Практично усю цю землю депутати Львівської міськради безкоштовно роздали членам садового кооперативу, пов’язаного з двома їхніми колегами. На відміну від Ореста Білька, це відомі у Львові люди – депутати міськради Олексій Різник і Юрій Ломага. Вони ж насправді, схоже, і контролюють компанію ТОВ «ФЛО Львів», офіційним власником якої є Орест Білько.

Цією історією можна ілюструвати загальний стан з комунальною землею у Львові. Формально ніхто з її учасників не порушив закон, адже будь-який львів’янин може претендувати на безкоштовну ділянку для садівництва чи будівництва. Але реально втілити це право можна лише за умови, що ви добре знаєте, як працює система і самі є її частиною.

«Наші гроші. Львів» з’ясували усі подробиці цієї схеми.

***

Район «Під Голоском» охоплює понад 150 га на північній околиці міста і планувався переважно для садибної забудови. Лише 13% території мікрорайону були відведені під житлові багатоповерхівки. Але цей план так і не був втілений. Захланність забудовників і необдумані дії Львівської міської ради призвели до численних проблем у цьому районі.

Тому тепер назва «Під Голоском» асоціюється насамперед із хаотичною житловою забудовою. Гучні скандали і протести мешканців у 2020 році призвели до того, що вперше в історії міста мерія запровадила мораторій на видачу нових містобудівних умов і обмежень на нове будівництво в цьому районі. Щоправда, потім Львівська міськрада не дотрималась власної заборони.

Значна частина району, яку раніше займали садово-городні кооперативи, ще не забудували житловими комплексами – наразі тут лише дерева, кущі, закинуті городи і поодинокі дачі.

Але зовсім скоро це може змінитись. І не лише тому, що величезна територія району опинилась в руках однієї компанії – ТОВ «ФЛО Львів» (раніше ТОВ «Мистецько-виставкова галерея «Простір»). А й тому, що офіційно призначення землі вже змінене на багатоквартирне житлове будівництво.

Жодна з цих ділянок не була продана на аукціоні (і місто, відповідно, не заробило на цьому ні копійки), а була безкоштовно виділена міськрадою садовому товариству «Підголоско». Це товариство було створене в кінці 2014-го і ліквідоване 19 січня 2023 року, після того, як успішно виконало свою місію – отримало безкоштовно понад 24 гектари міської землі.

У статуті уже ліквідованого садового товариства «Підголоско» зазначено, що його головним завданням було «ефективне використання його членами виділених земельних ділянок для вирощування фруктів, ягід, овочів», а також «вирощування квітів» і створення умов для оздоровлення і відпочинку членів кооперативу.

Керівником та співзасновницею «Підголоско» була Мирослава Дроздовська, прописана за однією адресою з дітьми Юрія Ломаги, який у 2020 році став депутатом Львівської міськради від «Європейської солідарності». Сам Ломага відмовився повідомити НГЛ, що саме його поєднує з Дроздовською, але як свою дружину він не вказував її у декларації про доходи ні у 2019, ні у 2020 роках.

Уже за півроку після заснування «Підголоско» депутати Львівської міськради дали дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в урочищі Голоско, а у 2018 році виділили загалом 2,14 га у приватну власність для 27 членів кооперативу, в тому числі для тоді ще майбутнього депутата міськради Юрія Ломаги, Мирослави Дроздовської, дружини депутата Олексія Різника Аліни Лоневської, а також його брата Володимира Різника і, ймовірно, його дядька Юрія Різника.

Ще через рік міськрада віддала кооперативу ще 1,1 га, а потім ще 7,6 га.

Восени 2020 року відомі як «юристи Григорія Козловського» Юрій Ломага та Олексій Різник стали депутатами Львівської міськради і «Підголоско» почало збирати землю з новими силами. В квітні 2021 року міська рада передала товариству 4,6 га у власність для будівництва доріг. А в липні членам кооперативу дали ще 37 ділянок загальною площею майже 3,2 га. Ну, і за тиждень до нового 2022 року докинули ще 5,6 га на дороги. В результаті кооператив зміг акумулювати понад 24 гектари.

Виділені під будівництво доріг понад 10 га потребують окремого пояснення. Начальник управління земельних ресурсів Львівської міськради Сергій Коровайник стверджує, що мова йде про внутрішні дороги на території кооперативу і законодавство дозволяє передавати ділянки у приватну власність для будівництва доріг. Але таких випадків у Львові він пригадати не зміг.

«Це не була наша ініціатива, це було чи то по правках з комісії, чи на сесії», – заявив у розмові з НГЛ Сергій Коровайник, припустивши, що у подальшому облаштовані дороги можуть передати місту чи обслуговуючій компанії.

«Пролісок» проти «Підголоско»

Значна частина території «Підголоско» вкрита давно закинутими дачами і городами, але подекуди люди ще господарюють.

Члени садових кооперативів мають право приватизовувати ділянки, незалежно від того, користувались ці люди землею до того чи ні, пояснює адвокат ГО «Платформа прав людини» Євген Воробйов. Щоправда, якщо члени кооперативу претендують на ділянки, якими користувався хтось інший, то має бути дозвіл-погодження такого землекористувача.

І саме через це є певні проблеми. Серед ділянок, приватизованих товариством «Підголоско», є ділянки, ще у середині 60-х років минулого століття виділені під робітничі дачі і городи.

Люди, які користувались цими ділянками, у 1997 році створили городній кооператив «Пролісок». Територія цього кооперативу загальною площею приблизно 2 га вказана на детальному плані Львова від 2013 року, але їхні ділянки чомусь надали товариству «Підголоско».

Кооператив «Пролісок» ще у 1997 році звертався до міської ради з проханням про передачу йому землі в постійне користування, але відповіді не було. А в 2004 році, коли міським головою був ще Любомир Буняк, голова кооперативу Ірина Чайка зверталась і для приватизації землі, але тоді отримала відмову, бо цю територію планували для житлової забудови. Людям запропонували хіба взяти ділянки в оренду на 5 років.

Тепер територія кооперативу занедбана і заросла, вандали понищили будиночки, позрізали металеві опори і навіть покрали ворота. Із усіх дач вціліла хіба будівля львів’янки Ірини Чайки. Жінка зберегла документи не лише про свої внески до кооперативу, а й надання в користування землі ще її батькові у 1964 році.

А от батьківську дачу 40-річної Віри Музики таки спалили. Ділянку в користування виділили ще її бабусі, а ім’я її батька є серед членів кооперативу «Пролісок». На ділянці, якою користується родина, тепер є хіба невелике укриття від дощу. Під час карантину Віра приходила сюди зі своїми дітьми, коли забороняли відвідувати парки. Коли ж ми завітали на ділянку, хтось в черговий раз виламав замок на хвіртці.

«Коли проголосили Незалежність, тут вже були 30-річні дерева, будиночок стояв, гойдалку ще не спиляли, я щаслива. У 2013 році тато радіє, що нам вдасться приватизувати ділянку. Тато помер у 2018 році. І після цього ми дізнались, що ділянки приватизовують інші люди… Пригадую, як ми приходили сюди з сестрою, я лазила на черешню..», – показує Віра Музика фотографії своєї родини та сусідів, які часто збирались разом на дачах.

Початок 80-х років. Сім’я Кузьменків, Юхнівців та Каупів на території кооперативу «Пролісок» (фото з архіву Віри Музики)

Як пояснює 69-річна Ірина Чайка, члени кооперативу «Пролісок» планували звертатись до міської ради для приватизації ділянок ще раз, оскільки вели такі розмови із сусідніми кооперативами. Але у 2019 році дізнались, що їхня територія уже належить іншому кооперативу – «Підголоско».

Готуючи документи на сесію, працівники земельного управління Львівської міськради в інформаційних записках інформували депутатів, що ці ділянки нікому в користування не виділяли. Чому так сталось, в управлінні пояснюють відсутністю документів.

«В їхніх скаргах вони посилаються на те, що ще в 60-х роках ті ділянки їм надавалися, але ми не маємо такої можливості перевіряти всі земельні ділянки по старих архівних даних. А в 2004 році, певно, мешканці звертались для отримання землі для садівництва. Підставою для відмови може бути невідповідність містобудівній документації. А «Підголоско» звертався не для садівництва, а для індивідуального житлового будівництва», – пояснює Сергій Коровайник.

Те, що кооператив «Пролісок» позначений на детальному плані 2013 року, як стверджує Коровайник, стало для нього новиною.

Козловський і його друзі

Потім ділянки кооперативу «Підголоско» перейшли у власність «Мистецько-виставкова галерея «Простір», яку в лютому цього року перейменували на «ФЛО Львів». Ця компанія була створена депутатом Львівської міськради Юрієм Ломагою, який керував нею до травня 2021 року. Але нині фірма записана на непублічного Ореста Білька.

Його ми вже згадували у розслідуванні «Стадіон для сина». Саме його компанія «Бікок» виконувала роль технічного конкурента для компанії Григорія Козловського на тендерах із постачання обладнання для винниківського КП «Спортінвест».

Якщо подивитись на соцмережі Ореста Білька, то у вас не виникне враження, що він успішний бізнесмен. Але його зв’язки з депутатською групою Козловського є глибокими.

Для прикладу, Білько володіє земельною ділянкою в урочищі Майорівка, у садівничому кооперативі «Весна». Поруч з ним землю має і Юрій Ломага, і Мирослава Дроздовська.

У 2021 році Білько купив чотири квартири у старому будинку впритул до «Винниківського ринку», про незаконну приватизацію якого ми детально писали ще у 2020 році. Перші дві квартири були продані ПП «Галицький шлях» у грудні 2022 року, а ще дві переписані на цю компанію буквально недавно, 16 березня. «Галицький шлях» належить депутатові Олексію Різнику і саме його фірма стала сумнівним власником «Винниківського ринку».

Депутати і садівники

«ФЛО Львів» – не єдина фірма Ореста Білька, яка стала власницею великих земельних ділянок у районі «Під Голоском».

У вересні 2021 року наша редакція спостерігала ще один випадок дерибану ділянок району. Тоді депутати Львівської міської ради аж з третьої спроби дозволили передати у власність вісім земельних ділянок непублічним людям у 6-му Заозерному провулку у цьому ж районі.

Територія була вільна від забудови і раніше її обіцяли віддати під громадські потреби. Але на сесії ця земля явно стала предметом торгу між фракціями. У перші два голосування це питання не підтримувала «Самопоміч» і воно не набирало потрібну кількість голосів. З пропозицією переголосування виступав саме депутат Юрій Ломага з «Європейської солідарності». Під час третього голосування питання підтримала і «Самопоміч», і долучилось більше депутатів від «Голосу».

Міський голова Львова Андрій Садовий підписав цю скандальну ухвалу. А вже через тиждень після її оприлюднення ділянки почали переписувати на ТОВ «Давфін» – це ще одна фірма Ореста Білька.

Як виявилось, у березні того ж 2021 року депутати роздали ще 12 ділянок поруч. Інформаційні записки як і для першого рішення про безкоштовне виділення 8 ділянок, так і другого на 12 ділянок готував особисто Григорій Козловський. Попри зауваження за це рішення віддали голоси майже всі фракції. Ці ділянки також перейшли у власність ТОВ «Давфін» і ТОВ «Лорестин» – це ще одна компанія Ореста Білька.

«Я переглянув, як це питання розглядалось на комісії архітектури [в якій я працюю] і на сесії. Під час розгляду цих питань не висловлювалось жодних зауважень, більше того, як я зрозумів із піднятих документів, це питання було винесено на сесію, оскільки лежало в раді без розгляду з незрозумілих причин ще з попередньої каденції. Оскільки питання стосувалось надання громадянам ділянок, які, як я розумію, вже давно були у їхньому користуванні, у нас не було застережень щодо цього», – пояснив своє голосування Юрій Мартинюк, голова фракції «ВАРТА».

Ось уривок із засідання комісії, на якому розглядали передачу цих ділянок. Депутатка Любов Давидович двічі наголошує, що ділянки вільні, тому можуть бути продані на аукціоні. Але голова комісії Олексій Різник у відповідь двічі наполягає, що це «громадянам» – і всі голосують «за» без подальших обговорень.

Новий власник землі «Лорестин», що цікаво, вже через два місяці після безкоштовного виділення землі «громадянам» безпроблемно змінив цільове призначення із садівництва на будівництво багатоквартирного житла, хоча частина ділянки відноситься до озеленених територій (Л-1), де взагалі не дозволяється таке будівництво. Про це у зауваженнях до проєкту ухвали писала і директорка юридичного департаменту Львівської міськради Гелена Пайонкевич.

Не зважаючи на ці зауваження, рішення про зміну цільового призначення підтримали всі фракції міської ради, в тому числі і два депутати від «Самопомочі» – Євген Бойко і Володимир Лучишин.

«Відверто кажучи, я не розумію, як так сталося, що я проголосував «за». Я розумію, що це не відповідь депутата і кожне питання – це персональна відповідальність… Фракційне рішення було не підтримувати це питання і я в тому числі був «проти». Але сталося чомусь так, як сталося», – пояснює тепер Володимир Лучишин.

На момент написання цього тексту «Лорестин» і «Давфін» перестали бути власниками землі, оскільки в лютому 2023 року продали її фірмі «Лінтер-Пласт». До речі, у вересні 2022-го «Лорестин» отримав поруч в оренду ще майже 0,22 га. У листопаді орендарем цієї ділянки теж став «Лінтер-Пласт».

Що далі?

Гектари земель, які спочатку були приватизовані і чиїми власниками стали приватні компанії, тепер мають зовсім інше призначення. Це вже не присадибні ділянки, а землі призначені для багатоквартирних житлових будинків.

Згідно з детальним планом території, зараз приватизовані кооперативом землі в основному розташовані в зоні садибної житлової забудови, де лише як виняток можливі будинки до чотирьох поверхів. Але восени 2020 року міська рада дозволила розробити зміни до містобудівної документації цього району. У січні цього року термін дії договору із «Містопроектом», який виконує цей проєкт, продовжили до кінця 2023 року.

Кримінальне провадження щодо приватизації ділянок кооперативу «Пролісок» третій рік розслідує поліція. Нещодавно у справі знову поміняли слідчого. Час від часу справу закривають, а Ірина Чайка та Віри Музика змушені оскаржувати такі рішення в судах.

Дуже важливий постскриптум

Коли ця стаття уже була готова до публікації, редакція «Наших грошей. Львів» виявила, що ТОВ «ФЛО Львів» почало масштабний розпродаж накопиченої землі. Лише за тиждень з 22 до 29 березня компанія продала трьома частинами майже 17 гектарів, виручивши не менше 150 млн грн. Про це свідчить нормативна грошова оцінка проданих ділянок, а також один з договорів купівлі-продажу, копія якого є у розпорядженні НГЛ. Таким чином на сьогодні у власності «ФЛО Львів» залишилось трохи більше 5,1 га.

Новими власниками землі стали компанії «Портерра Груп», «Моноленд», «Арктос-Ленд» і уже згадана вище «Лінтер-Пласт». Усі ці компанії об’єднані спільними бенефіціарами – це Андрій Угрин, Андрій Криницький і Ярослава Вітик, а їх, своєю чергою, пов’язує спільний будівельний бренд «Аурум». Наприклад, 54-річний Андрій Криницький є директором чи співзасновником низки компаній під назвою «Аурум»: ЖБК «Аурум сіті І», ТОВ «Аурум Тауер», ТОВ «Аурум Сіті» та інші. 56-річний Андрій Угрин також є в серед співзасновників «Аурум Тауер» та «Аурум сіті».

71-річна Ярослава Вітик разом з Криницьким та Угриним є також співзасновницею ТОВ «Мега-Тех». Вона є матір’ю Ореста Вітика, колишнього заступника начальника ГУ ДФС у Львівській області та в.о. обов’язків начальника Державної податкової служби у Київській області. Тепер, як виглядає, Вітик не працює в податковій, бо з травня 2022 року є керівником ТОВ «Аурум Тауер». Дружина Ореста Вітика Ірина, згідно з його старими деклараціями, отримувала дохід від компаній з назвою «Аурум» та є співзасновницею ТОВ «Аурум-Сіті», ЖБК «Аурум IV», ЖБК «Аурум Тауер ІV» та інших.

На сайті «Аурум» повідомляється про вже чотири здані ЖК у Львові та ще шість ЖК, які в стані будівництва.

Leopolis.news