Перемовини з рф стосовно продовження дії зернового коридору були зірвані минулого тижня. Країна-агресор їх затягує, нав’язуючи свої неадекватні вимоги щодо пролонгації зернової угоди. Що це означає для України?

Російська федерація свідомо затягує ці перемовини. Можливо, хоче зрозуміти, як пройдуть президентські вибори у Туреччині. Країна-агресор фактично нав’язує свої вимоги: просуває зняття санкцій з «Россельхозбанку», щоб мати змогу торгувати з усім світом. Тому зараз рф зондує, наскільки інші країни готові піти на поступки. Ще одна вимога агресора – дати змогу експортувати аміак через трубопровід Тольяті-Одеса. Росія прагне зірвати контрнаступ у напрямку Луганської області, де пролягає трубопровід, бо будь-яке його пошкодження може завдати екологічної шкоди, оскільки аміак є вибухонебезпечною хімічною речовиною. Поки не буде досягнуто компромісу у стосунку до рф, який вона для себе вибиває, ми не отримаємо конкретної відповіді, коли повноцінно запрацює гуманітарний коридор в контексті зернової угоди.

Хоча Чорноморська зернова ініціатива може працювати і без рф. Такий досвід вже був у листопаді, коли рф вийшла із зернової угоди. Але в України є свої домовленості з Туреччиною та ООН. Тоді Туреччина наполягла, що гуманітарний коридор буде працювати і без рф. І дійсно, перевірки на Босфорі відбувалися оперативно. Наскільки після президентських виборів Туреччина буде готова до подібних дій, ми побачимо. Поки ж кораблі з українським зерном ще будуть ходити морем час від часу до 18 травня, але після цієї дати ми фактично станемо залежні від російського флоту. Бо заяви рф вже призвели до того, що трейдери не контрактують українську продукцію на середину травня.

Перехідні запаси ми можемо вивезти Шляхами солідарності, але через два місяці стартують жнива, і новий урожай потрібно експортувати через Чорне море. Без виходу до моря агросектор і країна в цілому залишаться без притоку валютної виручки, бо понад 70% українського експорту становить аграрна продукція.

Віктор Візний, директор агрофірми