04-07-2023 17:043426
4 липня минає 25-річчя з часу підписання Указу Президента України про створення першого на Львівщині та сьомого за порядком формування в Україні Яворівського національного природного парку загальнодержавного значення в унікальному географічному регіоні Західної України – «Розточчі».
Про це історію засування парку розповів його багаторічний директор Михайло Біляк:
«Період створення Яворівського НПП проходив у досить складних умовах. Україна переживала економічну кризу. Спад виробництва. Безробіття. В пошуках розв’язання складених проблем, розвитку економіки, створення робочих місць у 90-х роках в Яворівському районі створюється вільна економічна зона, запрацювала новозбудована Краківецька митниця, а також десятки нових підприємств. Поповнювався місцевий бюджет, знизився рівень екологічних правопорушень.
Саме на такому піднесенні з ініціативи голови Яворівської РДА С.І. Лукашика розпочалась кампанія щодо створення однойменного національного природного парку. Його прообразом стає утворений у 1996 році рішенням сесії Львівської облради Яворівський регіональний ландшафтний парк на базі частини лісів Старицького та Магерівського лісгоспів на площі 4,103 га. А через рік вже надзвичайно активно стартує процедура підготовки та збору матеріалів з метою надання цій території статусу національного природного парку. Зауважу, що роботи велись у прискореному темпі. До їх виконання залучалась група науковців Львова, спеціалісти державного управління екобезпеки у Львівській області та району. В їх числі був і відомий вчений , професор Інституту екології Карпат НАН України С.М. Стойко. Заслуга Степана Михайловича в тому, що він зумів узагальнити зібрані матеріали та на їх основі підготував грунтовне наукове обгрунтування, яке стало визначальним фактором при створені Яворівського НПП, формуванні Проекту організації його території та перспективи дальшого розвитку. Як на мою думку, головними критеріями результативності цього наукового документу – наявність в ньому досить переконливих природоохороних, науково-освітніх, екологічних та культурно-історичних, ландшафтно-географічних мотивів створення Яворівського НПП. Вони і стали надзвичайно важливим аргументом прискореного погодження документів у міністерських, кабмінівських кабінетах. За словами начальника Державної служби заповідної справи М.П. Стеценка, через три місяці пакет документів із всіма зібраними погодженнями, розрахунками на фінансування був на підписі в Президента України. А 4 липня з’явився Указ за його підписом про створення Яворівського НПП.
В цьому бачу прояв бажання, політичної волі, далекоглядність керівників Яворівського району С.І. Лукашика, С.Ф. Новосядла, І.П. Карпи, Р.І. Кураша, імена яких вписані в історію Яворівського НПП. За що їм велика подяка!
Таким же форсованим методом велась підготовка Проекту організації території парку, а також документів землеустрою.
І вже у 1999 році рішенням сесії Львівської обласної ради Яворівський НПП отримав Акт на постійне користування земельною ділянкою на площі 2915 га.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища своїм наказом №163 від 25 квітня 2000 року затвердило Проект організації території Яворівського НПП.
Оперативність вирішення та отримання цих документів було знаковою подією для колективу нашої новоутвореної природоохоронної установи. Це перша перемога, задля якої мені вдалось пройти через лабіринти не одного десятка різного рівня владних кабінетів, сесій рад.
Отримання згаданих документів – це визнання повноцінності природоохоронної установи на регіональному, державному та міжнародному рівнях. Це приклад для тих новоутворених НПП, які роками існують, як кажуть, без кола та двора, імітуючи видимість в роботі. Для мене, Михайло Біляк – Заслужений природоохоронець України, як керівника така позиція щодо організації процесу роботи не сприйнята та піддається осуду.
Так, Яворівський НПП з року в рік набирав обертів у своєму розвитку. Щоб не бути голослівним наведу конкретні приклади. Відзначаючи 15-річчя створення установи вартість матеріальних цінностей становили 5 млн. грн., в рік 20-річчя їх цифра рівнялась 8 млн. грн. А за даними наших бухгалтерів в рік 25-річчя парку цей показник сягнув 36 млн. грн.,причому майже половина цих коштів отримані від іноземних партнерів з Польщі, Німеччини. Вони втілені в конкретні об’єкти, а також сучасні транспортні засоби, оргтехніку та відеоапаратуру. І за це їм щира подяка!
Наявні матеріально-технічні ресурси та отримані результати діяльності Яворівського НПП перебувають у тісних причинно-наслідкових зв’язках. За наслідком природоохоронної роботи можна констатувати факт поліпшення якості лісів, зростання їх площ. Завдяки дотримання режиму заповідання в окремі роки помітною була динаміка зростання чисельності сарни європейської, диких кабанів до рівня чисельності таких Європейських країн, як Польща, Словаччина.
Поліпшились критерії роботи науковців парку. Щорічно вони виявляють 8-10 нових місць зростання рідкісних видів рослин, оселищ представників тваринного світу. Гордістю парку є факт участі 60 вчених із 12 країн світу у проведенні науково-дослідних робіт на території в районі сіл Верещиця, Лелехівка, Ставки. Не було б Яворівського НПП, чи знав би хтось в Узбекистані, Шотландії чи в Німеччині, Конго, Індії про оці поселення? А іміджування регіону, як частини України через природоохоронну установу – справа почесна та важлива в першу чергу політична. Про це не забуваймо, особливо в час теперішньої війни із російським загарбником.
Не один раз доводилось мені спостерігати в середовищі туристів, рекреантів розмови про популярність відпочинкових осередків «Верещиця», «Лелехівка», «Козулька», «Оселя Розточчя». Що їх тут приваблює? Природа. Умови. Комфортність.Плеса озер. Привітність наших працівників. Своєрідним туристичним магнітом став і центр збереження нащадків диких коней-тарпанів в урочищі Мочари із унікальною природою Головного Європейського вододілу.
Відчутним є вплив фахівців парку на формування екологічної культури, бережливого ставлення до природного середовища. Стало доброю традицією проводити екологічні уроки, різноманітні акції в умовах природного середовища, конкурси на природничу тематику, які збагачують учнівську молодь знаннями про природні явища, заповідну справу.
Протягом років відчутний вплив на поширення знань про історичну та культурну спадщину відіграють музейні кімнати екопросвітницького центру при адміністрації Яворівського НПП. Тут зібрано унікальні експонати часів Середньовіччя, світових воєн. Знайомство, їх огляд під час екскурсії викликають у всіх без виключення віку відвідувачів почуття емоційного піднесення, патріотизму. Що є надзвичайно важливим в час війни.
Яворівський НПП активно популяризує в регіоні народні звичаї та обряди, проводячи етнофестивалі «Яворівська бавниця», «Андріївські вечорниці», а також «Свято гарбуза», молодіжний фестиваль української туристичної пісні «Бабине літо» та інші.
Яворівський НПП є відомою природоохоронною установою як в Україні, так і за кордоном. Він утверджувався своїми поступальними та ініціативними діями, подіями, заходами, реальними результатами в роботі. Це вже історія. Але в них вкладено кропітка та настирлива моя праця, як багатолітнього керівника, та однодумців, з якими довелось пройти оцей непростий та тернистий шлях кожного етапу розвитку парку. І наявні сьогоднішні надбання дають мені підставу стверджувати – вдалось впродовж 25-річчя сформувати модель сучасного українського національного природного парку. І я горджуся, що в цьому є частинка мого вкладу. Але зупинятись не маємо права. Наш курс - тільки вперед!».
Leopolis.news