29 вересня у Венето (Італія) завершився 20-й ювілейний Чемпіонат світу з велоспорту серед журналістів, у якому взяли участь четверо журналістів-спортсменів з України.

Своїми враженнями ділиться бронзовий призер і переможець цього чемпіонату в окремому заліку Йосиф Пазяк:

«Вражень направду дуже багато, тому потрібен був час аби якось зібратись з думками, переосмислити подію. Написати протокольно про результати місця, секунди не вельми цікаво, тому почну дещо з іншого боку. Ще минулого року стало відомо що цей чемпіонат 2019 стартуватиме у регіоні Венето. Це материкова Венеція. Звичайно, у мене виникло декілька мотиваційних поштовхів для участі.

По-перше, чемпіонат ювілейний, обіцяє бути на високому організаційному рівні, відтак відбуватиметься в Італії, де проживає величезна українська діаспора, відтак шанс поборотись за місце на подіумі й показати італійцям, що ми приїжджаємо сюди не тільки у якості заробітчан, але створювати гідну конкуренцію в дуже популярному них виді спорту – ciclismo (велоспорт).

Футбол і велоспорт в Італії – це дві національні релігії. А ще ж, ну як корінному львів’янину не податись у Венецію, якщо ще у 17 столітті венеційський купець Антоніо де Масарі був першим консулом Львова, що підтверджує грамота, яка зберігається у львівському історичному архіві. Цим документом уповноважено Антоніо де Масарі захищати інтереси венеційської торгівлі.

Ну а мене у 21 столітті уповноважило захищати українські журналістські інтереси інтернет-видання «Leopolis News, новини зі Львова», а спортивні інтереси театр пива «ПРАВДА», який знаходиться на площі Ринок, неподалік тодішнього офісу сеньйора Антніо де Масарі. Їм я дуже вдячний за фінансову підтримку для оплати проживання та витрат на дорогу.

Отож прийнято рішення їхати. Зі Львова до Венеції можна літаком, але з перевезенням велосипеда виходить дещо дорогувато. Зрештою, сеньйор Масарі якось обходився без літаків, тому бронюю квитки на автобусний лоукост Фліксбас з Перемишля. А зі Львова електричкою до пішого переходу у Шегинях. Там, як зазвичай, натовп наших «човників», але мене у спортивному велоспорядженні на ровері пропускають без черги, щоправда, через прохідну для паспортів ЄС, але поляки іноді у таких випадках роблять винятки. Тому перетин кордону займає 10 хвилин.

До Перемишля доїжджаю на велосипеді. Там на автовокзалі велосипед складаю у відповідний чохол, пакую в багаж Фліксбуса і вмощуюсь на сидіння. Через добу я на автовокзалі у Местре, колись це було передмістя Венеції, тепер виокремилось у містечко. Оселяюсь в хостелі зовсім поруч за 20 євро за добу. Хостел Wombats (рекомендую) приємно вразив чистотою і зручністю, з усіма умовами для подорожуючих з багажами і з велосипедами. Новий сучасний 9-поверховий будинок.

Оточення – справжній Вавилон, в основному молодь, студенти з усього світу, але почував себе комфортно. Урочисте відкриття чемпіонату 26 вересня у центрі міста Тревізо. На подіумі організатори представили прапори країн-учасниць, розповіли про історію, програму чемпіонату. Українське знамено доручено тримати членові оргкомітету, київському журналістові Сергію Харчуку. Президент оргкомітету Роберто Ронкі оголосив чемпіонат відкритим.

А 27 вересня ми змагались на дистанції 9,8 км. У перегонах на час на дуже складній дистанції з багатьма віражами. На старті дуже хвилювався, дуже…адже я вже двічі перемагав у попередні роки, як же ж буде цього разу? Фінішую з третім результатом, поступаюсь росіянинові та італійцеві. Трохи розчарований, але подіум здобуто! У нагороду бронзова медаль та пляшка якогось колекційного італійського просекко, це італійський варіант шампанського.

Наступного дня в центрі Тревізо гонка спринт на дистанції всього 300 метрів 150 з них бруківкою. Глядачів повно, як у нас на футболі. Campeonato del Mondo все ж таки не щодня проходить у Тревізо. Мені здавалось, що я лечу на шаленій швидкості, але мій результат лише 7-й. Перемагає голландець, який вчора був 7-й. Натомість у абсолютній категорії перемагає наш лучанин Володимир Клекоцюк з польського радіо Люблін, медаль відходить до Польщі, окрім того він отримав спеціальну почесну нагороду – медаль від Президента Італії! Це багато говорить про рівень чемпіонату. Наступного дня змагаємось на дистанціях 38 та 98 км у горах поблизу містечка Вальдобьяддене.

38 км – це для категорії 60+, 98 для всіх решта. Стартуємо у рамках масстарту, так званого грандфондо. Не подумайте, що грандфондо – це якісь великі фонди, гроші себто. Це просто величезна кількість учасників. Стартувало більше 2000. Облік часу ведеться електронними засобами, кожному учаснику видається чіп, який фіксує момент старту і фінішу. Перебіг гонки такий, що дух просто захоплює, доводиться долати підйоми довжиною 3 км з градієнтами під 18%, відповідно летіти зі спусків з віражами.

Але, як було сказано на початку, в Італії на велоспорті розуміються дуже добре. Серед більше як двох тисяч учасників «чайників» я не помітив. Дистанцію проходили всі грамотно, професійно. За необережний маневр відразу можна було почути ззаду від суперників іронічне «браво». Тоді треба вибачатись «скузо». Перетинаю електронну стрічку своїх 38 км чіп спрацьовує. Далі їду у спокійному темпі, щоб завершити всю дистанцію грандфондо. У фінішному протоколі мій результат найкращий! Проте судді вирішили інакше, мовляв я стартував не в групі журналістів, а в групі спортсменів. І перемогу офіційну віддали італійцеві. Мої спроби щось доводити були невдалі, але протокол таки зафіксував мою перемогу в категорії М3. Ось виписка в оригіналі:

«Among the beautiful hills of Prosecco, a UNESCO World Heritage Site and a garden of rare beauty, the road test that ended the 20th World Press Cycling Championship took place on Sunday 29th September.Here are the top ranked across the line in Valdobbiaddene:

M1 Schoch Timo

M2 Koopmann Holger

M3 Pazyak Yosyf».

Наступний чемпіонат 2020 ймовірно відбудеться у Данії, наразі тривають консультації організаторів.

Йосиф ПАЗЯК, для Leopolis.news, Львів- Венето-Львів