В Україні йде війна на три фронти | Блог Олега Филика

Поміркуймо… Бо вже давно пора. Бо навколо стало забагато людей, які розуміються на війні. Які знають, як нам жити під час війни, що нам робити під час війни, куди нам рухатися. Які чують краєм вуха, бачать краєм ока і роблять висновки залишками мізків… 

Військовий популізм – це маніпулювання людьми, які не мають великих воєнних знань і шукають порятунку в лідері. А лідер для них той, хто замовляє їхню, так потрібну людям, думку.

Біологічна сліпота заважає бачити, ідеологічна сліпота заважає думати. Люди, замінюючи одну несправедливість іншою, наївно думають, що така заміна їх від чогось врятує. Та й кого вони збираються рятувати - всезнаючі гуру, які цілодобово ведуть онлайн стріми із затишних номерів буковельських курортів?!

Я не знаюся на війні, але твердо можу сказати лише одне – війна без правил це і є перше правило цієї війни, і будь-які прогнози, плани, передбачення діють лише до першого пострілу – після нього хід війни передбачити неможливо.

Сама структура пізнання думаючої людини  диктує і вимагає – потрібно спочатку розібратись перед тим як повинуватись... Щеняче захоплення і рабська поштивість це далеко не те, на чому будується перемога...

Є ворог внутрішній, є зовнішній, але найстрашніший – це ворог особистий. В Україні йде війна на три фронти – ворог на сході, зрадники в тилу і байдужість населення в середині. Відтак питання війни стало предметом апетиту – апетиту вседозволеності голів місцевих органів влади, які безбожно крадуть і мародерять бюджетні гроші, безробітних волонтерів, які їздять на авто преміум классу, фондів, які залишають по собі цілі склади вкраденої гумдопомоги.

Ніколи не думав, що доживу до моменту, коли в підтвердження цього буду ставити рідне місто. Так, Стрий сьогодні – це еталон корупції. Не просто корупції – а мегамасштабної! Будь-яка формальна атака на цю корупцію неминуче зазнає поразки, тому що таке право – право красти – навіть під час війни, виявляється, також можна купити. Все можна купити і продати, а потім – списати на війну. Для них бити себе в груди на похороні героїв – це всього лиш короткий ритуал. А далі звичний уклад - гроби несуть, копійка капає…

          Так кращі і вмирають за майбутнє тих, із ким майбутнього у країни немає.

          Ніщо так дорого не обходиться сьогодні людям як дешевість їх очільників.

           Ахіллесова п’ята держави Україна завжди була схована у її владі – і росіяни про це добре знають. 

Олег ФИЛИК,  доцент , доктор філософії