Загибель людини в Давидові: бездарність поліцейських та інфантильність прокурорів

У Головному управлінні Національної поліції у Львівській області 20 березня 2019 року відбулась зустріч адвоката Богдана Чубика із генерал-майором Валерієм Середою, тогочасним керівником поліції Львівщини.

Причиною зустрічі, організованої за посередництвом представника преси, стала халатність слідчих Пустомитівського відділу поліції стосовно розслідування загибелі людини у селі Давидів. Як у слідчому відділі Пустомитівського відділу поліції, так і в Пустомитівському відділі Львівської прокуратури №3 неприродну смерть Андрія Яремка вважають нещасним випадком. Мовляв, загиблого збив потяг, тому що його знайшли біля залізничної колії. А якби знайшли біля траси, тоді слідчі ймовірно стверджували б, що збив автомобіль. Інших варіантів загибелі людини простакувата логіка місцевих пінкертонів не припускає.

Валерій Середа створив і очолив спеціальну групу слідчих для розслідування загибелі Андрія Яремка, до якої увійшли троє начальників, слідчий і адвокат:

▪ Валерій Середа, начальник Головного управління Національної поліції у Львівській області;

▪ Назар Коминар, начальник Пустомитівського відділення поліції;

▪ Володимир Копотюк, начальник слідчого відділу Пустомитівського відділення поліції, він же і перший заступник Назара Коминара;

▪ Ігор Черкавський, слідчий Пустомитівського відділення поліції;

▪ Богдан Чубик, адвокат родини загиблого, колишній старший слідчий УБОЗ.

Відразу треба зазначити, що поліцейські начальники відмовились від фахової допомоги адвоката Богдана Чубика, навіть більше – не допускали його до матеріалів кримінального провадження, застосовуючи всілякі вигадані відмовки. Адже, як колишній старший слідчий УБОЗ, адвокат Богдан Чубик відразу побачив би, що поліцейські начальники справу не розслідують або через відсутність інтересу до розслідування, або через професійну непридатність.

А через п’ять місяців від дня згаданої зустрічі у приймальній на площі Генерала Григоренка, під час розширеного засідання колегії МВС генерал-майора Валерія Середу звільнили із займаної посади.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков наголосив: «Зважаючи на сукупність допущених недоліків в організації протидії злочинності є суттєві нарікання на роботу керівників Головних управлінь Львівської, Закарпатської, Запорізької та Житомирської областей». Далі міністр зазначив, що за прорахунки має бути відповідальність, і згадані керівники «повинні знайти іншу роботу». Ось тільки не зрозуміло, чому ця інша робота непридатних поліцейських й далі повинна бути у лавах поліції за кошт платників податків.

Йдучи у Київ на підвищення (Валерія Середу призначили на посаду начальника Департаменту забезпечення діяльності голови Національної поліції України), колишній очільник поліції Львівської області не вважав за потрібне прозвітувати перед громадськістю про свій персональний вклад у розкриття загибелі Андрія Яремка, розслідування якого взяв під свій контроль і очолив. Можемо констатувати, що Валерій Середа анічогісінько не зробив. Анічогісінько, маючи такий приклад для наслідування, не зробили і колишні підлеглі генерал-майора Валерія Середи – Назар Коминар, Володимир Копотюк, а також Ігор Черкавський, який є вже п’ятим слідчим у цій справі.

Ситуація із розслідування загибелі людини у Давидові схожа на написання контрольної з математики у школі. Один сумлінний учень, маючи приятельське ставлення до своїх чотирьох менш талановитих однокласників, передав їм розв’язання математичних задач. Їм, цим однокласникам, залишилось лишень правильно переписати вирішені задачі. Не зуміли навіть й цього.

У фарватері поліцейських нездар плентається й інфантильна прокуратура Пустомитівського району в особі прокурора Тараса Гаранджі. Впродовж останнього року адвокат Богдан Чубик і автор статті скільки не заохочували прокурора, скільки не підштовхували, щоби сам активізувався, виправив професійну халатність свого попередника, прокурора Андрія Походжая, і спонукав поліцію розслідувати загибель людини, однак Тарас Гаранджа так і не вийшов зі стану службового анабіозу.

Нагадаємо читачам суть цієї події. Після важкого трудового дня, а це був понеділок 4 квітня 2016 року, загиблий Андрій Яремко орієнтовно о 20:30 вийшов із дому і подався до місцевого магазину, де придбав пляшку пива. Біля магазину Андрій Яремко зустрів своїх знайомих І.П. та П.Б. і вони разом пішли до будинку братів М. На той час обійстя братів М. було своєрідним чоловічим «клубом дозвілля», де місцеві трударі відпочивали та обговорювали своє майбутнє.

Орієнтовно о 23 годині між І.П. та Андрієм Яремком виник конфлікт із невідомих причин. Ймовірно будучи сильнішим, І.П. жорстоко побив Яремка до непритомності. Потім витяг його на подвір’я, де продовжував бити й стрибати по нерухомому тілу. Отямившись і перелякавшись, що вбив людину, І.П. покликав на допомогу П.Б., щоби затягти Андрія Яремка на залізничну колію та імітувати нещасний випадок. Під час волочіння Андрія Яремка до залізничної колії, з ніг побитого злетіли два чоботи, які довший час лежали на вулиці біля будинку братів М.

Ймовірні правопорушники І.П. та П.Б. не встигли дотягти Андрія Яремка до поїзда №43, який за графіком минає село Давидів орієнтовно в 00:04. Щоби не потрапити у потужний промінь прожектора локомотива, І.П. та П.Б. кинули тіло Андрія Яремка біля колії, а самі зачаїлись у кущах.

Машиніст локомотиву Василь Гріщенко помітив тіло чоловіка біля залізничної колії й повідомив по радіозв’язку черговій по станції Давидів, яка викликала шляхового майстра, поліцію та швидку допомогу.

Поки шляховий майстер прибув на місце події, тіло ще ледь живого Андрія Яремка вже лежало між залізничними рейками. Помер Андрій Яремко над ранок у 8-ій клінічній лікарні Львова, куди його доставила бригада швидкої допомоги.

На підставі постанови слідчого Пустомитівського відділу поліції лейтенанта Ігоря Цундера (це був перший слідчий із п’яти) судмедексперт 8-ої клінічної лікарні Львова Світлана Іванова провела судово-медичну експертизу «трупа невідомого чоловіка, визнаного як Яремко Андрій Левкович». Експертизу, оформлену як «Висновок експерта №32/16», почали 7 квітня, а завершили 13 квітня 2016 року.

Судмедексперт написала: «Із медичної картки стаціонарного хворого №3460 видно, що Невідомий №1, віком біля 35 років, 05. 04. 2016 р. о 2-20 год. поступив в реанімаційне відділення 8-ї клінічної МКЛ. При поступленні, зі слів працівників БШМД, його збив поїзд. На момент огляду загальний стан крайньо важкий. Свідомість – кома ІІІ. [...] Причиною смерті гр. Яремко Андрія Левковича стала відкрита черепно-мозкова травма у вигляді вдавленого перелому кісток склепіння та основи лівої половини черепу із забоєм головного мозку. [...] Черепно-мозкова травма заподіяна тупим предметом з виступаючою гранню. [...] Всі ушкодження могли утворитися 05 квітня 2016 року від дії частин рухомого складу залізнодорожнього поїзду, вони стали причиною смерті та відносяться до тяжкого тілесного ушкодження. [...] В крові Яремко А.Л. при поступленні в лікарню виявлено 1,25‰ (проміле) етанолу. [...] В крові від трупа Яремко А.Л. при судово-медичній експертизі виявлено 0,74‰ (проміле) етилового спирту».

Отже, висновок про те, що Андрія Яремка збив потяг, судмедексперт Світлана Іванова обґрунтувала на підставі свідчень працівників швидкої допомоги, які не були очевидцями інциденту, а також того факту, що потерпілого знайшли на залізничній колії.

Отримавши такий висновок судмедексперта, слідчі поліції й собі вирішили не заморочуватись цим випадком. Вони навіть не встановили номер потягу, який міг травмувати Яремка, та обставини трагічного випадку, а саме:

▪ чи Андрій Яремко перебігав колію, зачепився за рейку та потрапив під потяг;

▪ чи Андрій Яремко йшов по колії, не чув наближення потягу (навушники у вухах) і потрапив під локомотив;

▪ чи Андрій Яремко йшов назустріч поїздові, щоби покінчити життя самогубством;

▪ чи Андрія Яремка штовхнули (непритомного кинули) під рухомий поїзд із метою вбивства.

Водночас слідчі Пустомитівського відділення поліції вчинили і професійну халатність, яка полягає у наступному:

▪ під час виїзду на місце події працівники поліції не зафіксували точне місце знаходження потерпілого – ні у протоколі, ні фотофіксацією;

▪ не встановили і не допитали осіб, які першими прибули на місце події – працівника Львівської залізниці, працівників бригади швидкої медичної допомоги;

▪ не встановили графік руху поїздів;

 ▪ не встановили, який саме потяг міг травмувати Андрія Яремка;

▪ не допитали машиніста і його помічника потягу стосовно обставин можливого наїзду;

▪ не з’ясували, як і куди зник речовий доказ – мобільний телефон загиблого – за яким можна було відстежити переміщення загиблого;

▪ не знайшли і не вилучили чоботи загиблого;

▪ не встановили телефонні номери І.П. і П.Б. та не відстежили місця їх перебування.

Мобільний телефон Андрія Яремка судмедексперт передала тогочасному дільничному в селі Давидів у присутності Левка Яремка, батька загиблого. Дільничний поклав мобільний телефон у свою кишеню. У кримінальній справі цього речового доказу нема. Принаймні адвокат Богдан Чубик його не бачив.

Висновки судмедекспертизи надумані

На адвокатський запит Богдана Чубика у регіональній філії «Львівська залізниця» повідомили:

▪ згідно інформації, яка міститься в електронній базі даних АСУ АРМ ГВР (графік виконаного руху поїздів), надаємо перелік парних та не парних поїздів, які слідували по залізничному перегону «Сихів-Давидів» у період із 20:00 доби 04.04.2016 до 08:00 доби 05.04.2016 (див. додаток №1) із вказаним часом відправлення (прибуття) поїздів по залізничних станціях Сихів і Давидів;

▪ швидкий поїзд №43 сполученням «Івано-Франківськ – Київ» обслуговувала локомотивна бригада ВСП «Локомотивне депо Львів-Захід» у складі машиніста тепловоза Гріщенка В.Ф. та помічника машиніста тепловоза Мамчака В.Б.;

▪ на 18 км перегону «Сихів-Давидів» локомотивна бригада побачила тіло чоловіка біля залізничної колії, машиніст відразу повідомив про це по поїзному радіозв’язку черговій по станції Давидів;

▪ згідно вимог Інструкції ЦТ-0033 діаграмні швидкостемірні стрічки, на яких відсутні порушення руху поїзда, після закінчення поточного місяця зберігаються в депо ще 30 діб. Іншої інформації, стосовно травмування людини у добу 04/05 2016 року на залізничному перегоні «Сихів-Давидів» у структурних підрозділах регіональної філії «Львівська залізниця», нема.

Тобто, якби пасажирський поїзд №43 або інший потяг збив Андрія Яремка, то ця подія була би зафіксована у швидкостемірній стрічці локомотива, яку б роками зберігали в архіві.

Пасажирський поїзд №43 минув станцію Давидів о 00:05 годині, машиніст якого й помітив тіло Андрія Яремка біля залізничної колії. Якби тіло було на колії, як його знайшли опісля, машиніст Гріщенко здійснив би екстрене гальмування потягу, яке автоматично було би відображене на діаграмі швидкостемірної стрічки. Наступний потяг №2329 проминув станцію Давидів о 02:38.

Із судово-медичної експертизи «Висновок експерта №32/16» знаємо, що бригада швидкої допомоги привезла у 8-му клінічну лікарню Львова ще живого Андрія Яремка о 02:20 годині.

Маючи на руках такий фактаж, який здобув адвокат Богдан Чубик, навіть студент початкових курсів юридичного факультету збагнув би, що версію нещасного випадку на залізничній колії потрібно виключити. Однак до такого логічного висновку в поліції та в прокуратурі й досі не дійшли.

Незрозумілі перипетії прокурорсько-поліцейського розслідування

Після смерті Андрія Яремка у 8-ій клінічній лікарні Львова, працівники Пустомитівського відділення поліції відкрили кримінальну справу за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України (вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, – карається позбавленням волі на строк від 7 до 15 років). На скаргу Дарії Яремко, матері загиблого, сумнозвісному Валерію Середі, що його підлеглі працюють наче мокре горить, 4 травня 2017 року із Головного управління поліції надійшла відповідь.

У ній сказано: «Перевіркою встановлено, що 06.04.2016 слідчим відділенням Пустомитівського ВП Франківського ВП ГУНП у Львівській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом смерті Яремко Андрія Левковича, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. За результатами заслуховування проаналізовано слідчі та розшукові дії, окреслено подальші слідчі дії з врахуванням фактів, наведених Вами у скарзі. Крім цього, у кримінальному провадженні надано письмові вказівки із зазначенням терміну їх виконання. На даний час у кримінальному провадженні проводиться комплекс слідчих (розшукових) заходів, спрямованих на об'єктивне, всебічне та неупереджене проведення досудового розслідування».

Оскільки у Пустомитівському відділенні поліції слідчі й надалі били байдики у розслідування зазначеного кримінального провадження, матір загиблого звернулась зі скаргою в прокуратуру області. Підлеглі нині вже звільненого Юрія Квятківського 11 грудня 2017 року надіслали Дарії Яремко вельми цікаву відповідь: «Пустомитівським відділом Львівської місцевої прокуратури №З розглянуто Ваші звернення від 15 та 16 листопада 2017 року, які надійшли з прокуратури області, щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016140270000663 від 06.04.2016, за ч.3 ст.276 КК України за фактом смерті Вашого сина Яремка А.Л.».

Стоп, а на підставі яких виявлених обставин відбулась перекваліфікація кримінального провадження із частини 1 статті 115 на частину 3 статті 276 Кримінального кодексу – «Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту»? У частині 3 статті 276 КК України сказано: «Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, – караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років».

Проте відомо, що машиніста Василя Гріщенка, якого прокурор Андрій Походжай переплутав із письменником Грінченком, не допитували. Принаймні у матеріалах кримінального провадження, які адвокат Богдан Чубик вивчив ще до часу, коли його перестали допускати до результатів слідства, допиту працівників Львівської залізниці не було. А службове розслідування в Управлінні Львівської залізниці встановило, що не тільки пасажирський поїзд №43, але й будь-який інший потяг Андрія Яремка не травмував.

У відповіді Дарії Яремко прокурор Андрій Походжай зазначив: «,,,проведено огляд місця події, долучено висновок судово-медичного експерта, згідно якого причиною смерті є черепно-мозкова травма, заподіяна тупим предметом з виступаючою гранню, могла утворитися від частин рухового складу залізнодорожнього поїзда».

Якби прокурор Походжай і справді походив по місцю події, а не фантазував у своєму кабінеті, то побачив би, що черепно-мозкова травма могла бути заподіяна не тільки рухомим складом пасажирського поїзда №43. Загиблий міг вдаритись головою об виступаючу грань рейси, об виступаючу грань бетонної шпали або об виступаючі металеві грані силового електричного розподільного щита, який знаходить на місці трагічної події. Проте вище вже було сказано, як саме відбулось халатне обстеження місця трагічної події – ні фотофіксації тіла загиблого, ні зазначення у протоколі його положення.

На місці події не виявили ані крові загиблого, ані його взуття, ані шматків (обривків) його одягу. Потерпілого доставили у лікарню у (sic!) у непошкодженому одязі. Слідчі так і не зуміли пояснити, як саме босий потерпілий потрапив на залізничні рейси. Водночас працівники Управління Львівської залізниці зазначили, що це єдиний і фантастичний у світі випадок – безкровний наїзд потяга на людину. Якщо вірити пустомитівським прокурорсько-поліцейським слідчим.

Іще цікавий пасаж прокурора Походжая, який пише: «У ході розслідування допитано як свідків низку знайомих, односельчан та сусідів Яремка А.Л.». Отакої! Опитали майже половину села, але не спромоглись допитати саме тих двох підозрюваних, які причетні до загибелі Андрія Яремка – односельчан І.П та П.Б. Схоже, що перед слідчими постала «непереборна перешкода» – обох підозрюваних слідчі ніяк не можуть застати у Давидові.

Проте адвокат Богдан Чубик встановив місце їхнього найчастішого перебування – це район Сихова (у притоні) і повідомив слідчим Пустомитівського відділення поліції та прокуратурі адресу цієї «малини». Однак правоохоронці не зуміли знайти місце їхнього здебільшого перебування, заплутались поміж сихівськими багатоповерхівками. А ще можемо припустити, що низький вроджений інтелект (IQ) пустомитівських поліцейських і прокурорів перешкодив з’явитись логічній думці – взяти до помочі сихівських дільничних, які знають кожний місцевий притон та його клієнтів.

Схоже, що слідчі Пустимитівського відділу поліції та працівники прокуратури Пустомитівського району змовились перекласти відповідальність за загибель Андрія Яремка на машиніста Василя Гріщенка, який помер 2 березня 2018 року й уже не розповість про обставини виявлення тіла Андрія Яремка біля залізничної колії.

Можна припустити, оскільки склад злочину перекваліфіковано з «умисного вбивства» (підозрювані І.П. та П.Б.) на «загибель людини, в результаті порушення працівником залізничного транспорту правил безпеки руху або експлуатації транспорту», то у загибелі Андрія Яремка тепер будуть звинувачувати машиніста Гріщенка. Адже тепер померлому машиністові можна інкримінувати будь-яку статтю Кримінального кодексу. На вибір фантазії слідчих. 

Епілог

Чи генерал-майор Валерій Середа, який 20 березня 2019 року очолив розслідування загибелі Андрія Яремка, бачив маніпуляції своїх підлеглих? Очевидно, що так. Чи, як керівник поліції області, Валерій Середа вжив відповідних заходів? Очевидно, що ні.

Чи Валерій Середа взяв до уваги висновок служби безпеки «Львівської залізниці»? Ні, до уваги не взяв.

Чи керівник прокуратури №3 Франківського району Львова, старший радник юстиції Ігор Івченко знає про ймовірну службову халатність своїх підлеглих Андрія Походжая і Тараса Гаранджі? Невідомо.

В усякому разі, якщо службове розслідування встановить факт ймовірної змови поліції та прокуратури з метою фальсифікувати матеріали кримінального досудового провадження, тоді учасникам цієї маніпуляції можливо й самим знадобляться послуги адвокатів.

Найближчим часом відбудеться зустріч адвоката родини Яремків із новим очільником ГУНП у Львівській області Василем Віконським. Будемо сподіватись, що нова креатура нинішнього радника міністра внутрішніх справ буде більш професійною, аніж його попередник.

Як теж будемо очікувати, що керівництво прокуратури №3 Франківського району Львова передасть цю справу під процесуальний нагляд досвідченому й сумлінному прокуророві, а Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів України дасть належну оцінку професійності попередньо залученим прокурорам у розслідування загибелі людини.

Ярослав ЛЕВКІВ,

приватний журналіст, спеціально для Leopolis.news