Щоби унеможливити повторення трагедій, подібних до Чернігівської, потрібна не лише міцна ППО та удари по ворожих ракетних позиціях. Потрібен контррозвідувальний режим, побудований на принципі тотального контррозвідувального пошуку.

Про це у себе на Facebook написав екснардеп від ВО «Свобода» Юрій Михальчишин.

Контррозвідувальний режим – це система передбачених законодавством сукупних контррозвідувальних, розвідувальних, режимних та адміністративно-правових заходів, що спрямовані на забезпечення державної безпеки та захист національних інтересів України від зовнішніх і внутрішніх загроз, сприяють протидії розвідувальній, підривній, диверсійній, терористичній та іншій діяльності спеціальних служб противника.

Контррозвідувальний режим – це коли танки на тралах й платформах їдуть виключно під маскувальними сітками, а паралельною гілкою в протилежний бік їде інший ешелон, завантажений макетами техніки. Їх і не відрізниш.

Контррозвідувальний режим – це коли посадова особа є посадовою особою, а не івент-менеджером, зарплата якого залежить від інформаційного супроводу придуманих нею заходів.

Контррозвідувальний режим – це коли ніхто нічого не очолює та ніким не командує, якщо в нього жінка громадянка країни-агресора. Була, є, чи буде.

Контррозвідувальний режим – це коли навіть перші особи держави не знають ТОЧНО часу «Ч» і дня «Д», коли наші танкісти заведуть мотори і виїдуть на рубежі. Натомість багатозначно знизують плечима та дивляться кудись у вирій.

Контррозвідувальний режим – це коли начальник управління фсб рф курської чи білгородської області отримує смс, де сфотографована гола дупа його дружини зламаною камерою його домашнього відео нагляду. І тік-ток з його каріною чи крістіною з нічного клубу в Празі.

Контррозвідувальний режим – це коли в кожній бригаді є десяток офіцерів-контррозвідників. А не як в срср 1 на батальйон.

Проблема не лише України, а 21 століття загалом в тому, що живемо в гіперінформаційному суспільстві. І кожен громадянин зі смартфоном може робити те, для чого раніше діяла нелегальна розвідка та багатотисячна агентура. Так противник отримує безкоштовно щомиті гігабайти інформації через розвідку з відкритих джерел. Забороняти щось вибірково, чи виховувати людей (а середній психологічний вік зараз є десь років 12) – це, в принципі, шилом море зігрівати. Потрібен всеохопний Закон України.

Відтак, щоби виграти час, поки РНБО розробить, а ВР прийме системний закон «про контррозвідувальний режим в Україні», доцільно розглянути повне блокування доступу на території України до додатків “Фейсбук”, «Телеграм», «Твіттер», «Тік-ток», «інстаграм» та «Ютуб». І не кажіть, що це технічно неможливо, порушує зобов'язання України перед ЄС і КПСС. Все можливо, потрібно тільки захотіти.

І навідників ворожих ракет поменшає, і роликів для зриву мобілізації, і часу вільного для добрих справ у всіх громадян з’явиться більше.

Підготував Володимир Піняжко, Leopolis.news