Як повідомляє «Радіо Свобода», її отримають Мунґі Бавенді з Масачусетського інституту технологій, Льюїс Брюс із Колумбійського університету та Алексей Екімов з компанії Nanocrystals Technology Inc., Нью-Йорк. Їх відзначили за «відкриття та синтез квантових точок».

Як пояснює Нобелівський комітет, хоча фізики «давно знали», що в теорії залежні від розміру квантові ефекти можуть виникати в наночастинках, але в той час було майже неможливо працювати в нановимірах. Тому мало хто вірив, що ці знання знайдуть практичне застосування.

Екімов успішно створив квантові ефекти залежні від розміру квантові ефекти в кольоровому склі у 1980 році. Варто додати, що один із кандидатів, Олексій Єкімов, родом з росії, відзначає Еспресо. Він народився в 1945 році в колишньому Радянському Союзі, здобув ступінь доктора філософії в Фізико-технічному інституті імені Іоффе в Санкт-Петербурзі, а з 1999 року живе в США, де працює в компанії Nanocrystals Technology Inc.

Кількома роками пізніше Брюс став першим науковцем у світі, який довів наявність залежних від розміру квантових ефектів у частинках, що вільно плавають у рідині.

У 1993 році Бавенді «здійснив револцію» у хімічному виробництві квантових точок, що дозволило створити майже досконалі частинки.

«Тепер квантові точки освітлюють комп’ютерні монітори та екрани телевізорів на основі технології QLED. Вони також додають нюанси світлу деяких світлодіодних ламп, і біохіміки та лікарі використовують їх для картографування біологічних тканин», – йдеться в заяві комітету.

Дослідники припускають, що в майбутньому квантові точки можуть сприяти створенню гнучкої електроніки, крихітних датчиків, більш тонких сонячних батарей і зашифрованого квантового зв’язку.

Торік Нобелівську премію з хімії отримали вчені зі США Каролін Бертоцці та Баррі Шарплес, а також данець Мортен Мелдал «за розробку методів клік-хімії та біоортогональної хімії».

Підготувала Ольга Балух, Leopolis.news