logo
04/10
01/10
27/09
26/09
12/09
07/09
01/09
23/08
22/08
12/08
11/08
08/08
06/08
3 ...

Як ЛКП «Бюро спадщини» зберігає автентику історичних будівель (ФОТО)

03-11-2023 12:571850

Як ЛКП «Бюро спадщини» зберігає автентику історичних будівель (ФОТО)
Фото: Бюро спадщини

Зберегти ту автентику, що залишилася – це відповідає цінностям нашої команди /ЛКП «Бюро спадщини»/

Чи може історичне помешкання виконувати не лише функцію житла, але й офісу? Одним із таких помешкань є квартира в будинку XІX століття, що на вулиці Івана Франка, де зараз діє офіс Фундації ЗМІН. 

ЗМІН - приватна українська фундація створена заради підсилення ефективних суспільних трансформацій.

Із Христиною Бойко, директоркою ЗМІН, ми розмовляли про цінності організації, які відображаються в організації простору та про те, як створювали комфортний та зручний офіс для команди в історичній будівлі.

Про об'єкт 

Житловий будинок на вул. І. Франка, 39, споруджено у 1866 році за проєктом архітектора  Наполеона Лушкевича. Будинок знаходиться в центрі історичного ареалу Львова, але не є пам’яткою архітектури. Приміщення, площею 62 м2  знаходиться на другому поверсі будівлі, має два балкони з фасадної сторони будинку та з виходом у внутрішній двір.

«Початково, це було велике помешкання, яке в радянський період розділили на дві комунальні квартири. Останній ремонт тут проводили орієнтовно у 70х-80х роках, тому квартира оминула моду на «євроремонти» і багато елементів було збережено. Ми у ЗМІН намагаємося дотримуватися задекларованих у стратегії та програмній діяльності політик чутливості та уважності, зокрема до спадщини - у комплексі всієї діяльності. Відтак - збереження спадщини, нехай і приватної, це логічне продовження нашої суб'єктності», - розповідає Христина.

Під час розробки цього проєкту, команда керувалася фундаментальними принципами формоутворення та ретельно врахували особливості цього приміщення, щоб об'єднати сучасний дизайн та атмосферу історичної будівлі XІX століття. Хотілося зберегти відчуття простору та вільного руху, водночас розділивши його на три окремі зони за допомогою візуально прихованих бар'єрів. Ми не мали на меті зробити з простору глянцеву обкладинку з Pinterest, а швидше зберегти те, що залишилося. 

Про деталі

З входу нас зустрічають акцентні двері трав’яного відтінку. На жаль, вони не автентичні. Майже усі двері та вікна у цій квартирі замінені в пізній радянський період та були у критично поганому стані.. Втрачену столярку відтворили за історичними аналогами.

Одразу потрапляємо в зону прихожої, кухні та санвузлів. До дизайну підійшли з фокусом на ергономіку й мінімалізм, уникнувши зайвих деталей. З вікна кухні відкривається вид на внутрішній дворик.

У двох центральних кімнатах залишилося найбільше збережених елементів. Тут можна помітити фантастичні кахельні п’єци з рослинними мотивами поч. ХХ ст. І хоч попередні власники їх перемалювали, фахівцям вдалося відновити колір кахелю.. Рішення розмалювати корону та окремі елементи однієї пічки сірим тоном було експериментальним. Проте маємо підтвердження використання саме такої гами кольорів у автентичних елементах того часу. У свій час, коли опалення у квартирі замінювали на газове, пічки перекладали. Робили це не дуже професійно, одна із корон стояла не закріплена, підперта цеглою. Тепер, при проведенні сантехнічної  комунікації по офісу - з’явилася можливість перекласти їх професійно та відновити первинну можливість опалювання дровами. Роботи тривали близько двох місяців.

Слідів розписів в помешканні, на жаль, не знайшли. Тому було вирішено наповнити офіс світлими відтінками та дзеркалами, щоб візуально розширити простір. У віконних відкосах відкрили цегляну кладку, щоб додати акценту.  Лаконізм у кольорах доповнили зеленню та мистецькими творами.

Цінно, що тут вдалося зберегти художній дубовий паркет. Можна помітити що він не ідеально рівний та  скрипучий. Але звук при ходьбі доволі медитативний і дуже добрий для функцій офісу. Столітній паркет відчистили, поциклювали та покрили прозорим маслом для дерева. І хоч після циклювання дуб був доволі світлим, від масла дуб потемнів, а ясен проявив такий медовий відтінок.

З дверей ХІХ століття зняли численні шари фарби. Це єдині збережені автентичні двері у цьому помешканні. Тут збереглася оригінальна функціональна фурнітура, латунна клямка і навіть ключик. Вони мають свої тріщини, свої шрами. У них навіть залишився ледь помітний запах сторічної давнини. Ми не хотіли це ховати під фарбою, адже це має свій шарм, свою історію.

Про підходи

Ми встановили кондиціонери, але проводили довгу трасу через все приміщення, щоб вивести їх у внутрішній дворик. Бо технічні елементи на фасадах історичних будинків - це не ок. І було б чудово, якби усі це розуміли.

У цьому проєкті команда працювала виключно із місцевими реставраторами та українськими виробниками. Це був час початку повномасштабного вторгнення і логічно було прийняти рішення підтримки локальних виробників та бізнесу. Основні кошти інвестували в фахові реставраційні роботи, а фінальну суму вирівняли шляхом придбання бюджетних меблів для офісу.

«Маємо гіпотезу, що збереження елементів спадщини та функціональність простору може співіснувати разом. Офіс - не музей. Тож у рішеннях ми взорувалися на ідеї практичності, де разом зі збереженими елементами інтер’єру є бюджетні столи та крісла з IKEA. Простір планувався холістичним для команди, зручним та приємним для зустрічей з партнерами, адаптивним до камерних подій. З вдячністю до попередніх мешканців, але з увагою до потреб людей, що користується ним на щодень. Десь такого балансу ми хотіли досягнути», - зазначає Христина.

У наших планах довести до ладу під’їзд, фасад будинку, а також облагородити навколишній простір. Для цього хочемо долучити мешканців, бізнес, а також ближні інституції. Усього цього можна досягнути, якщо вибудуємо чутливу та рівну комунікацію між усіма зацікавленими сторонами.

Використання стриманої колірної гами, візуальних прийомів розширення простору за допомогою дзеркал та розмежування скляними перегородками, без нагромадження площі зайвими деталями, перетворило це помешкання у приклад сучасного офісу, до якого захочеться повертатися щодня. А збереження історичних особливостей будівлі, яка існує вже більше ніж сто років, довело, що проєктування в існуючому середовищі не лише можливе, а й по справжньому цікаве.

Текст: Бюро спадщини

Фото: Ірина Середа, Тарас Бовт, Оля Заречнюк

Планувальні рішення - Дизайнерське бюро Я Галерея