Чого чекати українцям у 2024 році? | Дайджест

Західна допомога

Попри нагнітання численних інформаційних маніпуляцій, інсинуацій і фінансованих російськими спецслужбами публікацій інсайдів про припинення допомоги Україні та повідомлень про те, що західні держави “зрадили” і “злили” Київ, немає підстав, щоб потік західної допомоги припинився. Спроби Демократичної партії пихнути в один пакет допомогу Україні, Тайваню, Ізраїлю та фінансування захисту американсько-мексиканського кордону наразі гальмуються політичними опонентами, але в стратегічному сенсі не вплинуть на припинення постачання Україні.

Допомога Україні відповідає інтересам американських еліт і підтримує видимість західноцентричного світового ладу. Наша поразка чи мовчазна згода Вашингтона на анексію п’ятої частини української території сприйматиметься як ознака слабкості США, об думку яких диктаторські режими почнуть витирати ноги. Тоді військові вторгнення на Тайвань, в Ізраїль, Гаяну, Косово й навіть у Литву через Сувалківський коридор стануть неминучими. Західні еліти усвідомлюють це й не планують прощатися зі своїми грошима та впливом. Стратегія Вашингтона досі полягає в перемозі малими зусиллями та витратами й на 2024 рік вона не зміниться. Гроші та зброя від Заходу будуть, а інсинуації щодо втоми від російсько-української війни є не чим іншим, як методом політичного впливу на учасників конфлікту.

Як розвиватиметься війна?

Прогнози перебігу бойових дій у 2024 році коливаються від поступового переходу до низькоінтенсивних боїв із періодичними спалахами до нового масштабного контрнаступу ЗСУ. Чимало експертів вважає, що у 2024 році війна не завершиться. “Ми маємо бути готові до того, що війна може тривати дуже довго”, — сказав Шольц 10 листопада на конференції бундесверу. Водночас, за його словами, це не привід для песимізму, оскільки війна вже триває набагато довше, ніж планував Путін.

У звіті безпекової організації GLOBSEC описано декілька сценаріїв розвитку війни у 2024 році. При цьому жоден із найобґрунтованіших варіантів не передбачає ані тотальної перемоги України цього року, ані її повної поразки.

У 27,26 % аналітики оцінюють імовірність всеосяжної дестабілізації: агресія РФ та її союзників буде розширюватися за межі України, відбуватимуться спроби дестабілізації внутрішньої ситуації в нашій країні. Але немає жодних переконливих шансів, що українське суспільство вдасться розхитати й нав’язати йому “мирні перемовини”.

Продовження позиційної війни з можливим проведенням українських наступів для прориву лінії фронту на південному та східному напрямах оцінюють у 31,02 %. Поки недалекоглядні й недосвідчені у військових справах західні журналісти пишуть про провал українського контрнаступу, військово-політичне керівництво України не вважає за доцільне вести наступ без літаків та достатньої переваги над противником. Замороження війни оцінюють у 18,8 %. За такого варіанта Україні весною 2024 року будуть нав’язувати мирні переговори або “корейський сценарій” з обіцянкою взяти неокуповану частину до НАТО. Головними чинниками стануть менші обсяги західної допомоги, сигнали із західних столиць про “закінчення запасів зброї на складах” і розхитування внутрішнього напруження в Україні через мобілізацію немотивованих громадян та корупційні скандали. І хоча масштаби описаних явищ насправді не такі страшні, як ворог це тиражує, суспільство готове їх сприймати.

У 18,8 % оцінюють імовірність зросту переваги України, згідно з якою збільшення західної підтримки та розвиток вітчизняного виробництва озброєнь призведуть до поступової деокупації наших території впродовж 2024 року, але цей процес буде тривати й у 2025-му. Зрештою, передання винищувачів F-16 свідчить про серйозні наміри наших західних союзників, адже такі літаки надаються для наступальних операцій.

Однак не менш важливим є і те, скільки часу Росія зможе вести бойові дії високої інтенсивності. Якщо втрати української армії та мобілізація є зрозумілими для свідомої частини громадян, то необхідність “м’ясних штурмів” у загарбницькій війні не така очевидна пересічним росіянам. Зростання втоми від війни в російському суспільстві, повітряні удари по російській території, залежність від іноземної військової допомоги, відсутність чітких перспектив перемоги, що означатиме лише чергові війни, — усе це також здатне підірвати мотивацію росіян продовжувати війну.

Експерти часто акцентують на проблемах України, ігноруючи патову ситуацію росіян на фронті. Крим фактично є природним “котлом”, а вузьку смугу сухопутного коридору через окуповане Приазов’я наскрізь прострілюють українські війська. Кремль не зможе впевнено втримувати ці території, доки Україна на це не погодиться. А Київ і далі нарощує військову міць.

Імовірність повної перемоги України цього року оцінюють лише у 3 %. Такий сценарій можливий тільки за появи “чорних лебедів”. 

Міжнародна політика

Чи не найважливішими для України й світу у 2024 році будуть результати виборів у США. Найімовірніше, Трамп не переможе, про що свідчать потужні інформаційні та юридичні атаки на скандального популіста. Уже навіть частина республіканців вважає загрозливими його нерозуміння геополітичних процесів у світі та готовність поступатися впливом США.

Важливими для України будуть результати виборів і в європейських країнах, де можуть прийти до влади праві популісти з антиєвропейською позицією. Як засвідчили вибори в Нідерландах, партії, що спекулюють на інтересах простого виборця, боротьбі з мігрантами та національному егоїзмі, набирають усе більше підтримки в Старому світі. За збігом обставин саме найбільш “патріотичні” політсили в Європі чомусь здебільшого виступають проти сильної Європи, закликають здати українців на поталу Путіну й наблизити головного ворога до європейських кордонів.

У новому році цілком імовірними є спалахи нових військових конфліктів, як-от агресія Венесуели проти Гаяни під антиколоніальними (!) гаслами. Хоча шансів у Мадуро небагато, свою роль “скаженого пса” він здатен виконати, відвернувши на потрібний час увагу Вашингтона від України чи Тайваню. Імовірним є загострення конфлікту на Близькому Сході із залученням бойовиків-хуситів із Ємену, які, маючи підтримку Ірану, загрожують важливій торговельній артерії через Червоне море. Якщо обстріли цивільних суден ракетами триватимуть, країни Заходу та Перської затоки можуть розглянути варіант взяття під контроль території, захопленої терористами.

У 2024 році відбудуться вибори на Тайвані, у які неодмінно пробуватиме втрутитися КНР. Оскільки вибори й період міжвладдя є надзвичайно вразливим часом для демократії, Китай може використати його для отримання контролю над островом. Проте зустрічі Байдена із Сі Цзіньпінем та нещодавні корупційні скандали в китайській армії засвідчують, що Пекін дотримуватиметься вичікувальної тактики, якщо не буде форс-мажорів.

Для України 2024-й може стати роком дорослішання та тверезого прагматизму, у якому українці припинять вірити в байки про війну на 2–3 тижні, про чарівний контрнаступ, який змете всіх ворогів, чи у святість європейських цінностей і партнерів. Доросла нація, загартована кризами та війною, переходить у черговий етап своєї боротьби за незалежність, у якій обов’язково переможе, якщо виявить стійкість до слабкодухості й чужої брехні та зберігатиме єдність. 

matrix-info.com, Валерій Майданюк, політолог