Комплексну статистику, що базується на даних про більш ніж 10 000 російських військовослужбовців, які потрапили в полон за весь час повномасштабного вторгнення, вперше опублікував проєкт «Хочу жить».
За даними проєкту, в середньому цього року щотижня в полон здаються від 60 до 90 військовослужбовців російської армії. Найбільший показник фіксували в серпні 2024 року – їхня кількість сягнула 350 осіб на тиждень. Від червня 2023 року російські солдати стабільно опиняються в полоні частіше, ніж українські військовослужбовці у російському.
Найбільше російських полонених узяли в полон у Покровському, Бахмутському районах Донецької області, Курської області, а також у Пологівському районі Запорізької області.
У 2025 році значно зросла кількість військовополонених іноземних найманців. Щотижня приблизно 2-3 російських солдатів, які здаються в полон, виявляються громадянами третіх країн. 2025 року в полон потрапило більше іноземців, ніж за всі попередні роки разом узяті. Наразі майже 7% усіх військовополонених в Україні – це іноземні найманці із 40 країн світу.
Наймолодшому військовому на момент полону було 18 років, найстаршому – 65. Приблизно 76% – це контрактники, включаючи завербованих у в’язницях, і членів приватних військових компаній. Мобілізованих – близько 19%, ще майже 5% – терміновики. Про недобровільну участь у війні повідомили 24% полонених – кажуть, що їх або обдурили, або змусили йти на війну.
40% усіх російських військовополонених мають судимість. Топ-5 статей, за якими сиділи російські військовослужбовці:
Лише 7% усіх військовополонених навчалися в університеті та мають вищу освіту. 44% закінчили коледж чи ПТУ, а 30% не закінчили навіть школу. Декілька десятків військовополонених не відвідували школу зовсім.
До війни 38% полонених були безробітними. 18% працювали у будівництві, 11% – водіями, 7% – слюсарями, зварювальниками та електромонтажниками. 6% працювали в охороні, а ще 6% перебували на держслужбі.
36% – одружені, 16% розлучені, 13% у цивільному шлюбі, 34% ніколи не були одружені. 46% мають дітей. У 8% троє та більше дітей, але це не стало підставою для звільнення з армії.
Сотні людей потрапили в полон із хворобами, такими як ВІЛ/СНІД, гепатит В та С, туберкульоз, цукровий діабет, а також психічні захворювання, зокрема шизофренія.
Загалом у росію в рамках обмінів повернули трохи більш ніж 6000 військовополонених, 52% з них обміняли у 2025 році. Відомо про загибель чи зникнення безвісти як мінімум 237 колишніх військовополонених, повторно відправлених на фронт. Чотири російські солдати перебувають у полоні вдруге.
Етнічний склад обміняних росіян помітно відрізняється від складу полонених. Якщо серед військовополонених 66% – етнічні росіяни, серед обмінених їх частка зростає до 83%. З російських регіонів найчастіше за обміном повертали жителів Москви та Московської області, Краснодарського та Пермського країв, Ростовської області. Рідше – уродженців Чувашії, Удмуртії, Калмикії та Сахалінської області.
Насамперед міноборони рф прагне повертати тих, хто не має серйозних поранень і провів у полоні невеликий термін: 28% обмінених були в полоні менш ніж три місяці. Ще 40% – від чотирьох до дев’яти місяців. Серед тих, хто в полоні понад рік, лише 22% російська сторона запросила для обміну.
Щодо іноземних громадян, то росія не виявляє зацікавленості в їх поверненні і не вимагає їх для обміну.
На сьогодні в Україні залишаються тисячі військовополонених армії рф, серед яких є ті, потрапили в полон у перші дні вторгнення, курські терміновики, поранені та хворі. Російська сторона вже четвертий рік відмовляється повернути їх додому в рамках обміну всіх на всіх.
Leopolis.news