Податківці нагадали, що в Україні розширено коло суб’єктів господарювання, які повинні мати POS-термінали

Головне управління ДПС у Львівській області нагадує, що на виконання вимог частини 29 ст. 38 Закону № 1591 «Про платіжні послуги» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків» (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)».

Так, 1 січня 2024 року вступив в дію підпункт 2 пункту 1 Постанови № 894, який розширює коло суб’єктів господарювання, що в обов’язковому порядку мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги).

Постановою № 894 передбачено поступове запровадження обов’язку торговців забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги):

– З 1 січня 2024 року – наявність POS – терміналів стало обов’язкове у населених пунктах з чисельністю від 5 тисяч населення;

– З 1 січня 2025 року –  POS – термінали знадобляться у населених пунктах з населенням меншим ніж 5 тисяч жителів.

Запровадження обов’язку відповідно до кількості населення не стосується торговців – фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи та торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноруч вирощеної або відгодованої продукції, які повинні будуть встановити POS – термінали з 1 січня 2026 року, незалежно від кількості населення.

Наголошуємо, що відповідно до Закону України «Про платіжні послуги» торговцям забороняється:

–  у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті;

– встановлювати різні ціни на ті самі товари чи послуги у разі здійснення розрахунку за них у безготівковій формі порівняно з розрахунком готівковими коштами.

Водночас торговці мають право заохочувати покупця до використання певного електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків.