Польщу люблю, Польщу поважаю, Польщі вдячний | Блог Юрія Фінклера

Ось пан Туск виступав у Сеймі. (Коли він йшов, частина зали від ПіС’у не піднеслась. Нічого не нагадує?). Не торкатимусь внутрішньопольських проблем, хоча вони суттєво впливатимуть на наші справи, але не українська то опінія.

Я про медії – і те, що сказав пан Туск, є цікавою оцінкою автократичних тенденцій. Пан Туск з трибуни, дивлячись просто в очі пану Качинському, відверто сказав про те, що ПіС програв насамперед тому, що їхні медії, розгорнувши небачену антиєвропейську і антиопозиційну кампанію, відверто продемонстрували полякам, яке майбутнє було б в їхній країні, якби ця партія знову сформувала уряд. Зробивши пана Туска не тільки ізгоєм в державних медіях, але довіривши йому корону «ворога народу» (нічого не нагадує?), ПіС перейшов межу навіть найбільш огидної журналістики, перетворивши її на галіму пропаганду.

Мають зараз дуже і дуже ниций вигляд в Сеймі.

А що нам? Урок! Урок ігнорування лідерів опозиції, персони яких і статки яких вже в лютому 2022 року треба було долучати до створення умов Перемоги над російським фашизмом. Урок мерзотному марафону, який, маючи 5% аудиторії, захопив увесь мультиплексний телевізійний простір. Урок владі, яка за результатами найближчих парламентських виборів буде сидіти як облита багном в залі Верховної Ради, як зараз сидить ПіС в Сеймі. Урок нам, які вкрай легковажно поставились до вибору партії влади, віддавши в руки актерам, масажистам, рекеритам і водіям абсолютизм, пропаганду, дурість…

Думаємо, панове!