Президент деморалізує військо і народ | Блог Ростислава Новоженця

https://leopolis.news/post/100871/prezydent-demoralizue-viysko-i-narod--blog-rostyslava-novojencya

12/02/2024

Допоки О.Сирський виконував другорядні ролі у керівництві ЗСУ громадськість на нього мало звертала уваги. Але, коли він очолив Українську Армію, всі кинулись копирсатись у його біографії, адже тепер успіхи на фронті, життя і здоров’я українських вояків значною мірою залежатимуть від нього.

Олександр Сирський народився у 1965 році в Росії, за 150 км на схід від Москви – у селі Костерьово, Пєтушинського району Володимирської області (РРФСР, СРСР). Його батько був кадровим радянським офіцером і сім’я часто змінювала місце проживання. Тому середню школу Олександру довелось закінчувати в Харкові.

З 1982 по 1986 рік О.Сирський навчався у Московському вищому загальновійськовому командному училищі (МВОКУ). Цікаво, що в ті ж роки там навчалися нинішні депутати Держдуми РФ — Андрій Картаполов (голова комітету з оборони) та Андрій Луговий (підозрюваний у вбивстві колишнього розвідника Олександра Литвиненка).

Військову службу Олександр розпочав у Лубнах Полтавської області (УРСР) - з посади командира взводу мотострілецької дивізії. До розпаду СРСР у 1991 році він ще встиг послужити в Афганістані, Таджикистані  та Чехословаччині.  Після чого повернувся на батьківщину, де й присягнув на вірність РФ. Але за відмову воювати в Чечні він втратив перспективи кадрового росту в російській армії, тому переїхав на проживання в Україну.

Починаючи з 1993 року, О.Сирський служив вже у ЗСУ - пройшов шлях від командира батальйону до командира бригади. Але його кар’єрний злет розпочався лише з настанням російсько-української війни:  начальник штабу АТО, командувач Об'єднаного оперативного штабу, командир АТО, командувач Сухопутних військ ЗСУ.

Даючи “зелене світло” генералу О.Сирському, дивно, що ніхто з президентів України не помітив його російських коренів, що є надважливо, зокрема, у час війни з РФ. Так, Віктор Ющенко у 2009 році надав О.Сирському звання генерал-майора і нагородив іменним годинником. Подібний нагородний годинник О.Сирський заслужив й у Віктора Януковича. Генерал-лейтенанта О.Сирський вже отримав від Петра Порошенка, який у травні 2019  призначив його новим командувачем операцією об'єднаних сил. Прикриттям цьому сприяла наче б то поважна агенція “Укрінформ”, яка розповсюджувала в той час неправдиву інформацію, мовляв, О.Сирський народився в Рівному. У серпні 2019 року  Володимир Зеленський призначив О.Сирського командувачем Сухопутних сил ЗСУ, а через рік, до Дня незалежності України, Сирський отримав звання генерал-полковника.

Батьки О.Сирського досі проживають в Росії й мають відповідне громадянство: Станіслав Прокопович (85 років), полковник армії РФ у відставці та Людмила Іванівна (Куркіна) (83 роки), пенсіонерка. Разом з братом О.Сирського - охоронцем Олегом, вони разом мешкають у Владимирі. Батьки – постійні учасники пропагандистської акції “Безсмертний полк”. Все сімейство – активні дописувачі у соцмережах, де вихваляють режим В.Путіна, регулярно постять фото з георгіївськими стрічками   й ганять владу в Україні.

Під час першого перебування в Україні Олександр одружився із жінкою з дитиною. Згодом усі разом переїхали на батьківщину  чоловіка. Там у них народився син, але в сім’ї щось не склалось і дружина разом з дітьми та своїми батьками емігрувала до Ізраїлю. Згодом О.Сирський оженився вдруге - на Тамарі Харченко, співробітниці ДФС України. Мають сина Олександра, який вчився, а тепер живе в Сіднеї (Австралія).

Подейкують, що Олександр не підтримує стосунків ні з батьками, ні з колишньою дружиною та її дітьми, які залишаються при активній антиукраїнській позиції. Звісно у це важко повірити. Водночас найближчі родичі в Росії - небезпечний інструмент впливу на нового Головнокомандувача ЗСУ з боку російських спецслужб. І не розуміти цього – просто не знати історії.

Олександру Сирському – 59 років, з них – 35 років він прожив в Україні, цілих 30 років служить на керівних посадах в українському війську і досі не вивчив державної української мови. Його послухати - це  Азіров-2, або й гірше, “паляниця” – точно не вимовляє. Пам’ятаєте сентенцію : «Людина, яка не володіє мовою народу, на землі якого живе, — або гість, або окупант, або раб цього окупанта...». Яке з цих визначень краще підходить до О.Сирського? Та й відповідно до Ст. 13 Закону України “Про ЗСУ” -  «У Збройних Силах України мовою службової діяльності, діловодства та документації є державна мова». Чи на головнокомандувача ЗСУ закони України не розповсюджуються?

Про О.Сирського загалом небагато відомо за період цієї війни. Але принаймні два факти створюють для нього недобру репутацію серед військових: це - поразки на Донбасі під Дебальцевим і Бахмутом.

 Коли у 2015 році О.Сирський відповідав за оборону Дебальцевого, він не зумів вивести з ворожого оточення наш підрозділ, який потрапив в “котел”, внаслідок чого загинуло 179 осіб, 498 поранено і 31 зник безвісти. Водночас ворожа сторона називає інші цифри загиблих з нашого боку – від 3 тис. до 3.5 тис. і 300 полонених.

А за необґрунтовані великі людські жертви з нашого боку під  командуванням О.Сирського (Бахмут, 2023) його прозвали “м’ясником” і “генералом 200”. Ось як бої під Бахмутом описує військова-парамедик Світлана: “Про шалену ідею Сирського втримати місто за всяку ціну. Солдат просто відправляли на забій, ми йшли з автоматами на танки. Тому що ліміт арти складав 6 пострілів на добу з одного ствола…”.

Світлана з цього робить невтішний висновок: “Наслідки призначення Сирського ми у всій красі відчуємо через пару місяців. Буде череда м'ясних штурмів, під час яких ляжуть залишки боєздатних військ... Ну а потім у голови українців поступово закладатиметься думка про необхідність мирних переговорів. Швидше за все, Зеленський у цей час почне верещати про те, що ми зробили все, що могли, але жадібні союзники нас не дозабезпечили зброєю та технікою. І в нашій поразці винні саме вони (не-не, корупція, відкритий грабіж усередині країни ні до чого, це зовсім інше, ви просто не розумієте).”

Верховний головнокомандувач – єврей В.Зеленський, міністр оборони – татарин Р.Умєров, Головнокомандувач ЗСУ – росіянин О.Сирський. То українці воюють за “маленький Ізраїль”, кримськотатарську державу чи “Новоросію”?

Призначення Олександра Сирського Головнокомандувачем ЗСУ  - серйозна помилка Президента Володимира Зеленського, який таким чином деморалізує українське  військо і підриває єдність українського народу у боротьбі з російським агресором!