21-02-2024 16:141320
Історія маленької Вероніки, пацієнтки ЗУСДМЦ, доводить ще раз важливість фахового медичного супроводу нефрологічним пацієнтам у до- та післятрансплантаційний період.
Про це повідомила менеджер з комунікацій ЗУСДМЦ Ольга Деревенько.
Виражений лімфопроліферативний синдром у дівчинки з трансплантованою ниркою загрожував розвитку важкої онкопатології - лімфоми. Вчасно діагностувати ускладнення та попередити грізне захворювання крові вдалось мультидисциплінарній команді #особливадитячалікарня.
Після тримісячного лікування у Центрі 7-річна львів’янка Вероніка почуває себе добре. Вона цілком одужала. Проте ще недавно стан дівчинки був дуже важким, схожим на сепсис.
«Трансплантацію нирки Вероніці провели у 2021 році за кордоном. А восени 2023 року сім'я звернулась до нас із скаргами на сильно збільшені лімфатичні вузли та високою гарячкою. Ми виявили підвищення усіх гострофазових показників та погіршення функції трансплантованого органу. КТ-скрін з контрастуванням показав збільшення усіх груп лімфовузлів. Патоморфологічне дослідження вузлів, вилучених хірургами, підтвердило наші підозри - посттрансплантаційний лімфопроліферативний розлад», – розповів Роман Андруневич, керівник Центру нефрології, діалізу та трансплантації нирки ЗУСДМЦ.
Проліферація - це аномальна клітинна активність. Зі слів медика, ускладнення може виникати як наслідок хронічної вірусної інфекції у пацієнтів після трансплантації, які отримують імуносупресивну терапію. Нелікований лімфопроліферативний синдром поступово переходить у ходжкінську або неходжкінську лімфому (рак крові).
У лікуванні Вероніки застосували таргетну терапію монокланальними антитілами. Адекватне і своєчасне лікування допомогло: усі групи лімфовузлів повернулись до нормальних розмірів, повністю відновилась функція нирки та внормувались усі важливі показники. Одужання дівчинки - це результат злагодженої та фахової роботи мультидисциплінарної команди Центру: нефрологів, гематологів, імунологів.
«Історія з Веронікою доводить, що період після трансплантації нирки - не менш важливий, ніж сама пересадка. Батьки дітей з трансплантованими органами мають навчитись швидко реагувати на будь-які зміни у самопочутті дитини: наприклад, на гарячку невідомого походження, особливо, якщо вона протікає із збільшенням лімфатичних вузлів. І найкраще, звертатись до спеціалістів Центру, які мають достатньо досвіду, щоб диференціювати ці симптоми з мононуклеозом», – сказав Роман Андруневич.
Leopolis.news