logo
23/05
22/05
21/05
20/05
18/05
17/05
16/05
15/05
2 ...

У Самбірському ліцеї імені Андрія Чайковського викладачі та учні презентували поетичну збірку «Бо війна…»

19-04-2024 12:26476

У Самбірському ліцеї імені Андрія Чайковського викладачі та учні презентували поетичну збірку «Бо війна…»
Фото: Миколи Сенейка

Дещо незвична, як на перший погляд, подія відбулася у Самбірському ліцеї імені Андрія Чайковського У належно підготовленому укритті цього найстарішого навчального закладу древнього міста двоє вчителів  української мови Оксана Скварко та Надія Писко-Гудзій з учнями, вихованцями літературної студії «Росинка», видали і презентували колективну поетичну збірку «Бо війна…».

Про це повідомив кореспондент Leopolis.news. 

Збірка з’явилася на світ з ініціативи, як було сказано, креативної, вимогливої, але справедливої директорки сьогоднішнього ліцею Світлани Якубовської. Понад двісті сорок років тому це була одна з престижних на той час гімназій міста. З її стін вийшли знакові постаті – юристи, педагоги, священики, зокрема, майбутній Митрополит Філадельфійської Архиєпархії УГКЦ Стефан Сулик, а також відомий український письменник Андрій Чайковський, який прославився не лише як комісар ЗУНР Самбірського повіту, а й літературними творами. 

Відтак ім’я Андрія Чайковського  носить нинішній ліцей. Між тим, історія Самбірської гімназії описана в двох ґрунтовних томах, а третій, як зазначила директорка Світлана Якубовська, на виході з видавництва. Над їх написанням надзвичайно відповідально потрудився видатний історик, професор Михайло Кріль. Та зароджений патроном літературний, творчий дух не розвіявся на дорогах років, а його дбайливо підживляють і продовжують новітні таланти. Свідченням цьому збірка «Бо війна…».

Бажаною гостею того дня була сучасна українська поетеса, членкиня НСПУ, лауреатка багатьох престижних національних літературних конкурсів Любов Проць. Поза увагою захід не залишили місцеві журналісти друкованих та електронних ЗМІ. 

Хто такі поети? – ніби всім українцям адресувалося це звернення. Такі, як ми, як кожна звичайна людина. Але лише вони вдихають і видихають римами віршів, не стояли, не стоять і не стоятимуть осторонь болючих подій. А тут грізним громом в новітню історію вписало себе 24 лютого 2024 року. Цей день, мабуть, назавжди змінив нас, хід подій. Страшно подумати –  третій рік на нашій миролюбній землі кров, смерті, руїни…   

Програма презентації була творчо продумана. На екрані показали обличчя 13 колишніх випускників, які стали захисниками України і полягли на болі бою з путінською ордою. Свої вірші, присвячені їм та власному переживанню через війну, читали згадані педагоги ліцею, які мають готові до видання власні збірки, учні, котрі свої поетичні доробки подали на Всеукраїнський молодіжний конкурс «У римах світлих оживає слово».  

У віршах, малій прозі збірки чітко відлунюються біль, розпач, переживання. Автори прагнуть знайти відповіді на гірке питання: «Чому? Чому воно так?». «Гудуть сирени. Ревуть ракети. У небі здригається Янголя…», «Благаю, смерте, не йди…», «Якийсь жах.  Цей вірш я пишу при свічках…», «Намалюю я малюнок, де нема війни і горя…», «А соловейко щебетав! Так гарно кукала зозуля…», «Я би співала тих пісень веселих, Що про кохання, мрії, про любов…» Тривогу серця, розуму виклали на папір, бо страшна – війна.

Микола СЕНЕЙКО, для Leopolis.news