Міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) відзначає тривожне погіршення підтримки та поваги до свободи медіа й посилення тиску на пресу з боку держави та політичних гравців.

Це виявило нове видання Світового індексу свободи преси, створеного «Репортерами без кордонів», пише «Детектор медіа».

Із п'яти показників, які формують оцінку країни, політичний показник є тим, який найбільше знизився у 2024 році — на 7,6 бала, пишуть RSF.

«У глобальному масштабі очевидно одне: свобода преси перебуває під загрозою з боку тих, хто мав би бути її гарантом: політичної влади. Дедалі більше урядів і політичних органів влади не виконують свою роль гаранта сприятливого середовища для журналістської діяльності та права громадськості на достовірну, незалежну і плюралістичну інформацію», — йдеться у звіті організації.

Це особливо загрозливо перед 2024 роком, який RSF називають «найбільшим роком виборів у світовій історії», коли більше половини населення світу підуть на виборчі дільниці.

Зокрема, у 2023 році в низці країн Латинської Америки внаслідок виборів прийшли до влади «відверті хижаки» проти свободи преси та плюралізму, такі як Хав’єр Мілей в Аргентині (66-те місце, зниження на 26 позицій), який закрив найбільше інформаційне агентство в країні.

Виборчі періоди регулярно супроводжуються насильством проти журналістів, як у Нігерії (112-те місце) та Демократичній Республіці Конго (123-тє місце). Хунти, які захопили владу в Нігері (80-те місце, мінус 19 позицій), Буркіна-Фасо (86-те місце, мінус 28 позицій) і Малі (114-те місце, мінус одна позиція), продовжують посилювати контроль над медіа та перешкоджають роботі журналістів.

За словами RSF, переобрання партії Реджепа Тайїпа Ердогана в Туреччині не може не викликати занепокоєння — країна перебуває на 158-му місці і продовжує втрачати бали в Індексі.

Війна в Газі відзначилася рекордною кількістю порушень проти журналістів та медіа з жовтня 2023 року: понад 100 палестинських репортерів були вбиті ізраїльською армією, в тому числі щонайменше 22 під час виконання своїх обов’язків. «У цьому рейтингу RSF за 2024 рік Палестина (157-ме місце), окупована та під ізраїльськими бомбардуваннями, стала однією з десяти найгірших країн світу з точки зору безпеки для журналістів», — ідеться у звіті.

В Ірані, де навесні 2024 року проходять парламентські вибори, понад 80 журналістів були заарештовані з 16 вересня 2023 року у зв’язку з нинішніми протестами «Жінка, життя, свобода». Журналісти там працюють у страху та під наглядом.

Крім того, багато можновладців у світі посилюють контроль над соціальними мережами та інтернетом: обмежують доступ, блокують облікові записи або видаляють інформаційні повідомлення. Журналістів, які висловлюються в соціальних мережах у В’єтнамі (174-те місце), майже систематично саджають за ґрати. У Китаї (172-ге місце), де ув'язнено найбільше журналістів у світі, уряд продовжує суворо контролювати інформаційні канали, впроваджуючи цензуру та стеження для регулювання онлайн-контенту та обмеження поширення інформації, яка вважається чутливою або суперечить лінії партії.

У Росії безпосередньо перед президентськими виборами в березні 2024 року влада запровадила нові закони для регулювання інтернету з метою наслідувати китайську практику репресивних заходів.

Деякі політичні партії розпалюють ненависть і недовіру до журналістів, паплюжачи, дискредитуючи їх або погрожуючи. Навіть в одному з лідерів рейтингу Ірландії, яка цьогоріч опустилась з 2-го на 8-ме місце, відбуваються судові залякування з боку політичних партій, спрямовані на медіа.

У США, рейтинг яких за два роки опустився на 13 позицій, перед президентськими виборами зростає недовіра до ЗМІ. Частково її підігрівають політики, які закликають ув’язнювати журналістів. У деяких випадках місцева поліція проводила рейди в редакції та заарештовувала журналістів, двох журналістів убили: Джеффа Германа у 2022 році вбив політик після його викриття корупції в Лас-Вегасі та Ділана Лайонса, який висвітлював стрілянину в 2023 році.

Деякі політичні гравці також намагаються захопити медійну екосистему, чи то перебираючи контроль над державними медіа, чи через поглинання приватних ЗМІ дружніми бізнесменами. Зокрема, в Італії (46-те місце, мінус п’ять позицій) депутат парламентської більшості намагається придбати друге за величиною інформаційне агентство країни AGI.

Політичні сили регулярно розповсюджують і навіть продукують дезінформаційні кампанії. У більш ніж трьох чвертях оцінених країн світу більшість респондентів повідомляють про регулярну участь політичних діячів у пропагандистських або дезінформаційних кампаніях. У 31 країні таку участь назвали «систематичною».

На міжнародному рівні цей рік RSF вирізняє помітним браком політичної волі з боку частини міжнародного співтовариства для дотримання принципів захисту журналістів, зокрема запровадження Резолюції Ради Безпеки ООН №2222.

Крім того, за словами RSF, викликає занепокоєння використання генеративного ШІ для продукування дезінформації з політичною метою в умовах його неврегульованості. Наразі дипфейки лідирують у впливі на хід виборів. Як приклад «Репортери» наводять фейковий аудіозапис, жертвою якого стала журналістка Моніка Тодова під час парламентських виборів у Словаччині (29-те місце, падіння на 12 позицій), що є одним із перших задокументованих випадків подібного нападу на журналіста з метою впливу на демократичні вибори.

«Репортери» також відзначили посилення цензури у Східній Європі та Центральній Азії, де країни «вражаюче імітують російські репресії» проти медіа. Йдеться, зокрема, про Білорусь (167-ме місце, падіння на 10 позицій), Грузію (103-тє), Киргизстан (120-те) чи Азербайджан (164-те, втрата 13 позицій).

«Вплив поширюється навіть на Сербію (98-ме місце, падіння на 7 позицій), де провладні медіа поширюють російську пропаганду, а влада погрожує російським журналістам, які перебувають у вигнанні. Росія (162-ге місце), де у 2024 році без сюрпризів був переобраний Володимир Путін, продовжує вести війну в Україні (61-ше місце), суттєво впливаючи на медійну екосистему та безпеку журналістів», — ідеться у звіті.

Підготувала Ольга Балух, Leopolis.news