«В Україні немає навіть Міністерства сім’ї»: депутат від «Слуги народу» закликав встановити демографічний збір, але потім відмовився. Що сталося?
https://leopolis.news/post/106202/v-ukrani-nemae-navit-ministerstva-sim-deputat-vid-slugy-narodu-zaklykav-vstanovyty-demografichnyy-zbir-ale-potim-vidmovyvsya-shcho-stalosya
22/05/2024
Окрім цього, збір довелося б платити й тим, хто таки став батьками. 1% – для подружь з однією дитиною, 0,5% – з двома. Таким чином у Верховній раді хотіли збільшити кількість багатодітних родин, а відтак – покращити демографічну ситуацію, яка загострилася після повномасштабного вторгнення.
«В Україні під час війни народжуваність впала до критично низького рівня. Якщо перед війною, мовою статистики, на одну жінку народжувалося 1,16 дитини, то у 2022 році ця цифра становила приблизно 0,9 дітей на одну жінку. А підсумки 2023 року, зазначають демографи, є взагалі катастрофічними – близько 0,7 дитини на одну жінку», – пояснюють автори законопроєкту.
Таким ж винятком були люди, що мають безпліддя або інвалідність І групи. Щоправда, оподаткування мало б дати додаткові кошти державі для соціальних виплат багатодітним сім’ям. Відтак допомога на одну лише дитину могла б сягнути аж 64 тисяч гривень. Принаймні це пояснює сам партієць зі «Слуги народу» у своєму фейсбуці. Як бути священнослужителям, яким релігія не дозволяє заводити сім’ї, чи жінкам, що вже мають до двох дітей, але для яких треті пологи можуть закінчитися трагічно – депутат так і не пояснив.
Тим часом реакція суспільства не забарилася. Під публікаціями нардепа Гривка можна побачити чимало гнівних коментарів. Зокрема, політика звинувачують у тому, що він і сам неодружений. Власне, у декларації депутата за минулий рік дані про сім’ю відсутні. Тож попри те, що 20 травня проєкт закону надали для ознайомлення, на наступний день нардеп Гривко відкликав його.
«Ціную, хто висловився аргументовано і вибачаюсь перед тими, у кого цей законопроект визвав негатив. Хоча досвід такий був в світі і приносив ефективність», – написав Сергій Гривко на своїй сторінці у Facebook.
З останнім твердженням «слуги народу» справді можна погодитися. Проте востаннє такі приклади були лише в минулому столітті. У Фінляндії додаткові кошти на користь держави за неодружений статус чи відсутність дітей бралися до 1975 року. У соціалістичній Польщі особи, які вирішили не створювати сімей, теж платили збір, однак до 1973 року. Та все-таки найбільш відомий приклад – це СРСР, який вів таку політику до останніх років свого існування: з бездітних громадян стягували аж 6% від зарплати. Можна припустити, що на такий досвід міг натякати законодавець.
У самому Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, який мав би опікуватися цим питання, проєкту не раді. Очільник комітету Данило Гетманцев у своєму телеграм-каналі засудив ініціативу Гривка, мовляв, закон навряд чи приймуть, «а ось шанси поповнити колекцію гротескних законодавчих ініціатив девʼятого скликання ВР є». Власне, податкова політика самого Гетманцева не користується, або, принаймні, не користувалася прихильністю в 2022 році. Саме тоді представники українського бізнесу збирали підписи, аби політика відправити у відставку. Тоді ініціатори називали податківця «послідовним противником економічної свободи».
Львівський журналіст Віктор Біщук, який є батьком трьох дітей, назвав пропозицію Сергія Гривка «тупою спробою хайпонути на суспільно чутливій темі». «Це (недоцільність закону – Авт.) настільки очевидно, що я навіть припустити не можу, що автор серйозно міг поставитися до того, що зареєстрував», – написав він у своєму дописі в соцмережах.
Яка думка щодо цього в юристів? Професорка кафедри цивільного права та процесу ЛНУ ім. І. Франка Зорислава Ромовська прокоментувала нам скандальний законопроєкт. Каже – Сімейному кодексу України він аж ніяк не суперечить. Разом із тим, вона поставилася до ініціативи з розумінням та закликала громадськість не сприймати подібні речі як «анекдот» – проблема серйозна.
«Я би не сказала, що це абсурдна ідея. Так, такий податок був у радянській історії. Це було результатом того, що треба було піднімати страшну демографічну картину, зумовлену Голодоморами і репресіями зокрема. І треба було робити все для того, аби людей було більше».
З іншого боку, юристка сумнівається в ефективності таких дій, та зауважує – хоч питання приросту населення вважає гострим, але й у хороших ідей мусить бути чітке законодавче оформлення:
«Ця ідея потребує належного опрацювання. Це демографи, психологи, економісти, юристи…»
Не погодився б із доцільністю таких зборів дослідник сімейної політики, колишній директор Інституту родини та подружнього життя Католицького університету та керівник програми «Етика-Політика-Економіка» в УКУ Юрій Підлісний. Спеціально для Leopolis.news він поділився думкою, що ніколи фіскальні заходи не були ефективними, а автори законопроєкту, схоже, не цікавилися дієвими методами підняття народжуваності.
«…Самими виплатами чи податками це не врегулюється. Достатньо подивитися на інші країни, які подібні речі вже пробували», – вважає експерт.
Юрій Підлісний критикує законопроєкту також і з погляду того, що в Україні відсутня належна соціальна політика.
«У мене є багато знайомих, які, скажімо, не є людьми заможними, але є багатодітними. І питання фінансової підтримки, податкового покарання ніяк не впливало на те, що вони народили дітей, скільки народили. Важливе, що в них була така свідомість, вони хотіли стільки дітей народити, і здоров’я їм дозволило. Вирішити ситуацію в Україні може комплексна соціальна політика щодо сім’ї»
Важливий вплив на ситуацію справить, окрім належних рішень, ще й загальна атмосфера в країні. Юрій Підлісний наголошує, що в Україні немає навіть Міністерства сім’ї.
У проєкті закону Сергій Гривко не зробив винятку для священнослужителів, яким заводити сім’ї заборонено.
Із цим теж не погоджується політолог: «Священнослужителі, які є неодружені, складають мізерну частку суспільства. Вони є, умовно кажучи, в контексті демографічної ситуації непомітні. Але факт того, що навіть така категорія людей не врахована в законі, свідчить про те, що він на коліні формувався».
Водночас це не перший інцидент, пов’язаний із Сергієм Гривком. Раніше, за даними руху «Чесно», політик голосував за суперечливий законопроєкт №5655, який був створений в інтересах забудовників. А окрім «демографічного збору», одіозний нардеп пропонував доповнити закон «Про освіту» створенням «реєстру наставників езотеричної освіти» та загалом прийняти езотерику як належне в українській освіті. Не менш цікавою є актуальний у час аварійних відключень електроенергії законопроєкт Гривка зменшувати строк ув’язнення, якщо засуджені генеруватимуть електрику за допомогою велоустановок. Куди приведе креативність народного депутата в майбутньому, поки невідомо, втім зараз «слуга народу» пожинає плоди геростратової слави.
Роман ГАВРИЛІВ, для Leopolis.news