logo
19/07
18/07
17/07
16/07
15/07
12/07
08/07
06/07
05/07
2 ...

Остеомаляція. Відмінність від остеопорозу, симптоми, діагностика та лікування

01-06-2024 17:51412

Остеомаляція. Відмінність від остеопорозу, симптоми, діагностика та лікування

Остеомаляція – це системна патологія кісткової тканини ("розм'якшення" кісток), пов'язана з недостатньою мінералізацією. Підступність цього процесу – у тривалій відсутності симптомів. Як запідозрити і діагностувати остеомаляцію, щоб вчасно розпочати лікування, – читайте у нашій статті.

Ця небезпечна патологія найчастіше розвивається у дітей і людей похилого віку – особливо у жінок. Здебільшого вона виявляється лише на "зрілих" стадіях, коли вже розвиваються патологічні переломи та деформація кісток (хребта, кінцівок).

Відмінність остеомаляції від остеопорозу полягає у тому, що остеопороз являє собою зниження мінеральної щільності кісткової тканини і пов'язане з ним зменшення маси кісток. У свою чергу, при остеомаляції об'єм кісткової тканини не змінюється, але знижується системна мінералізація кісток.

У здорових кістках паралельно відбуваються два процеси:

1.     Стара кісткова тканина руйнується.

2.     Її замінює нова тканина, що містить достатню кількість мінеральних солей – сполук фосфору та кальцію.

При остеомаляції порушуються обидві ці ланки:

·        стара тканина кісток руйнується надто повільно і змушена продовжувати виконувати свою функцію, проте вже не справляється з нею через крихкість;

·        нова кістка недостатньо мінералізується, залишаючись м'якою та надто "пружною", що тягне за собою її деформації.

Розрізняють п'ять форм остеомаляції:

·        дитяча (до 10-річного віку), вона часто розвивається на тлі рахіту та інших гіповітамінозів. Досить легко лікується;

·        юнацька (у підлітків), розвивається через швидке зростання організму та дефіцит корисних речовин. Теж добре піддається терапії;

·        пуеральна (у вагітних). Іноді проходить самостійно після пологів;

·        клімактерична (при менопаузі / андропаузі);

·        стареча (у віці 65+ років).

Причини остеомаляції

Причини патології є різноманітними й не завжди залежить від самого пацієнта та його способу життя. Остеомаляція може розвинутись у зв'язку з:

·        різними захворюваннями нирок (гідронефрозом, нирковою недостатністю та ін.) – коли порушується зворотне всмоктування мікроелементів. Ниркові хвороби займають до 30% причин серед усіх випадків розвитку остеомаляції;

·        гормональними змінами та/або порушеннями – саме на їхньому тлі захворювання часто вражає дітей, підлітків, вагітних;

·        вродженими аномаліями та порушеннями обміну речовин;

·        похибками у харчуванні – дефіцитом у раціоні кальцію, фосфору та багатьох інших макро- та мікроелементів, необхідних для адекватного оновлення кісткової тканини.

Важливо відзначити, що неякісне харчування насамперед стає причиною остеомаляції у слаборозвинених країнах. У розвинених же країнах, де голодування не належить до поширених соціальних проблем, через недостатнє харчування на остеомаляцію хворіють переважно люди, які добровільно сідають на "жорсткі" дієти, позбавляючи організм повноцінного підживлення макро- і мікроелементами.

Також серед факторів ризику медична статистика вказує:

·        жіночу стать (жінки схильні до цієї патології у 10 разів частіше, ніж чоловіки);

·        дитячий та літній вік (60+);

·        захворювання шлунково-кишкового тракту, що ускладнюють засвоєння мінералів і вітамінів.

Як зрозуміти, що у вас остеомаляція

Хвороба може перебігати з вираженими симптомами або зовсім без симптомів на ранніх стадіях. При тяжкому ураженні до процесу остеомаляції приєднуються явища остеопорозу.

Симптоми остеомаляції будь-якої форми зазвичай проявляються у вигляді:

·        больового синдрому – слабкий біль у спині, попереку, кінцівках. Він зберігається і за фізичних навантажень, і у стані спокою;

·        парестезій – відчуття "повзання мурашок" по шкірі; порушення чутливості ніг, рук;

·        зниження м'язової сили, гіпотонусу м'язів. Цей стан пов'язаний з неправильним розподілом навантаження в тілі через неспроможність кісткової тканини, біохімічні порушення, дисбаланс обміну речовин;

·        деформацій різного ступеня тяжкості, зокрема появи "качиної" ходи. На пізніх стадіях ноги набувають форми літери "О".

Якщо ви перебуваєте у групі ризику, є сенс перевірити стан кісток ще до розвитку симптомів. "Золотий стандарт" діагностики остеомаляції – біопсія кісткової тканини, але вона проводиться досить рідко. Проте вказати на наявність патологічного процесу зможе рентгенографія (буде виявлено знижену мінералізацію кісток) або комп'ютерна томографія (КТ). 

Також обов'язково проводяться лабораторні дослідження:

·        аналіз на лужну фосфатазу – цей показник під час остеомаляції буде підвищено;

·        знижені рівні фосфатів;

·        знижений (або нормальний!) рівень кальцію;

·        знижена концентрація вітаміну D (25-OH-D);

·        підвищена концентрація паратгормону (ПТГ).

Важливо! Швидко і зручно здати весь комплекс необхідних аналізів для виявлення та контролю лікування остеомаляції можна у відділеннях лабораторії МедЛаб.

Лікування остеомаляції

Як лікувати остеомаляцію у кожному конкретному випадку – вирішує не один лікар. Найчастіше це комплексна проблема, тому зазвичай схему лікування розробляють кілька медичних фахівців – наприклад, травматолог-ортопед, ендокринолог, нефролог, гінеколог.

Як консервативне лікування призначаються препарати вітаміну D, фосфору, кальцію. Немедикаментозне лікування – у вигляді масажів, лікувальної фізкультури, ультрафіолетового опромінення. За виражених деформацій проводиться хірургічна корекція.

Для успішного лікування вкрай важливо встановити точну причину розвитку остеомаляції. Наприклад, якщо виявиться, що патологічний процес розвинувся через гормональні порушення – додатково будуть призначені гормональні препарати, оскільки вітаміном D і кальцієм тут не обійтися. 

Дбайте про своє здоров'я і не забувайте про профілактичні медогляди!