У редакцію Leopolis.news надіслали проект рішення Перемишлянської міської ради «Про затвердження угоди про соціальне партнерство». Цим документом депутати планували уповноважити голову місцевого ОТГ, висуванця «Самопомочі» Олександра Зозулю підписати згадану угоду з таким собі ТОВ «Акріс-Захід». Предметом цієї угоди є надання т.зв. соціальної допомоги громаді з розрахунку 100 грн за 1 га орендованої на території Перемишлянської ОТГ землі. Це при тому, що стартова ціна конкурсів з оренди сільськогосподарської землі на Перемишлянщині стартує від 1500 грн за 1 га. На аукціонах вона зростає в рази. А ТОВ «Акріс-Захід» планує платити за оренду 1202,8 га якихось 120,2 тис. грн на рік. Хоча реальна мінімальна ринкова вартість оренди такої площі може становити 1,8 млн грн, а то й більше. Що ж це за бізнес такий? Мешканці Перемишлян справедливо запитують: у чию кишеню йде різниця?

29 липня на сесії Перемишлянської міської ради це питання викликало бурхливі дискусії та запитання. Було вирішено додатково його опрацювати і знову винести на розгляд депутатів на наступній сесії. Якими аргументами переконуватимуть депутатів проголосувати ми не знаємо. Але спробуємо викласти правову оцінку цієї ймовірної земельної афери.

Насамперед звернемо увагу, що соціальне партнерство – це система відносин між найманими працівниками і власниками засобів виробництва, при якій визнаються розбіжності економічних інтересів різних соціальних груп і право кожної з них відстоювати свої інтереси через пошук компромісів, шляхів взаєморозуміння й співробітництва. В українському законодавстві про місцеве самоврядування немає жодної згадки про право підписання органами місцевого самоврядування якихось угод про соціальне партнерство. Існує лише поняття державно-приватного партнерства і стосується воно внесення інвестицій у будівництво чи реконструкцію, переоснащення, реставрацію відповідних об’єктів державної чи комунальної власності. І згідно ст. 94 Земельного кодексу України земельні ділянки, необхідні для здійснення державно-приватного партнерства (реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії) та зазначені в рішенні про доцільність здійснення державно-приватного партнерства (концесії) та/або договорі, укладеному в рамках державно-приватного партнерства (концесійному договорі), передаються в оренду виключно приватному партнеру, концесіонеру, визначеному в порядку, встановленому законами «Про концесію» або «Про державно-приватне партнерство». Але як видно з проекту угоди ТОВ «Акріс-Захід» жодних інвестицій в комунальні об’єкти Перемишлянської ОТГ не вносить, а лише орендує в громади землю у селах Липівці, Дунаїв, Чемеринці та Вишнівчик. До речі, на яких правових підставах ця земля перебуває в оренді ТОВ (чи воно планує її взяти в оренду) із винесених на сесію документів не зрозуміло.

2 серпня Перемишлянська міська рада оголосила Аукціони Перемишлянська міська рада в системі Прозорро.Продажі п’ять аукціонів із продажу права оренди (річної орендної плати) земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Стартова ціна за річну оренду 2,1 га в с.Чемеринці становить 6044, 96 грн, за 1,8 га в с.Бачів – 4914,74 грн, за 20 га в с.Дунаїв – 30298,9 грн, за 1,9 га в с. Бачів – 5178,71 грн, за 1,2 га в с. Бачів – 3263,29 грн. Зрозуміло, що бажаючих поборотися за право оренди буде чимало і ціна зросте. Так, до прикладу на нещодавньому земельному аукціоні вартість оренди 7,6592 га у с. Вишнівчик зросла у 5,6 раза: з 20,5 тис. грн до 115 тис. грн.

Тому т.зв. соціальне партнерство, де громада отримує по 100 грн за 1 га сільськогосподарської землі виглядає якимось дивним. Особливо з огляду на те, що Перемишлянська ОТГ не належить до багатих громад. Так, капітальні видатки на одну особу тут становлять аж 68, грн (48 місце з 73 ОТГ), власні доходи на одну особу – 1188 грн (51 місце). За темпами росту надходжень плати за землю Перемишлянщина на 53 місці в області. Власні доходи громади становлять усього 29,1 млн грн. Рівень дотаційності бюджету становить 7,1%. Зате за видатками на утримання апарату управління на одного мешканця Перемишлянська ОТГ на 27 місці на Львівщині (1 349 грн). На утримання апарату управління витрачається 23,67% від надходжень податків і зборів. Тобто практично кожна четверта гривня із заробленого йде на чиновників.

У процесі підготовки цієї публікації виявилося досить багато іншої цікавої інформації про діяльність ТОВ «Акріс-Захід» в Україні. Серед бенефіціарів цієї фірми є особи, які напряму пов’язані з бізнесом Віктора Медведчука в Україні. Але про це детальніше у наступній статті. Мешканці Перемишлянщини точно не будуть у захваті від того, що з їх землі годується проросійський бізнес, а місцева влада нічого про це не знає. Або просто вдає в рамках приватно-соціального партнерства з аграрними баронами, що «сліпа, глуха й німа».