logo
08/10
2 ...

Чи ви пам’ятаєте першу перемогу своїх учнів на олімпіаді? – цикл інтерв'ю з вчителями Львівщини

19-08-2024 19:032018

Чи ви пам’ятаєте першу перемогу своїх учнів на олімпіаді? – цикл інтерв'ю з вчителями Львівщини

Шкільні олімпіади, без жодного сумніву, сприяють як творчому саморозвитку дітей, так і професійному гарту педагогів. Це завжди спільна напружена довірлива інтелектуальна робота учня і вчителя.

Про це пише Департамент освіти і науки Львівської ОДА.

Виявити здібного учня, заохотити його, підготувати й разом з ним виграти інтелектуальні змагання, а відтак допомогти обрати успішний професійний шлях – це гідний виклик для вчителя, який любить дітей, свій предмет і не боїться прийняти виклики часу, коли знання примножуються з небаченою швидкість.
Відтак, ми розпочинаємо цикл інтерв'ю з вчителями шкіл Львівщини, які підготували переможців Всеукраїнських олімпіад. Перша наша розмова з Надією Миколаївною Манько – вчителькою інформатики Яворівського закладу освіти І-ІІІ ступенів №2.
Скільки років ви вже готуєте дітей до олімпіад?
Інформатику викладаю вже понад 30 років і весь цей час працюю з обдарованими дітьми. Цей шлях був насичений як викликами, так і перемогами, і я пишаюся кожним етапом нашого розвитку.
Що змінилося за час, що минув?
Інформатика – предмет, який змінюється постійно. Якщо на перших порах учням пропонувалося брати участь лише в олімпіаді з інформатики (програмування), то вже другий десяток років проводиться олімпіада з інформаційних технологій, основним завданням якої є аналіз великих обсягів інформації та моделювання реальних процесів.
Технології стали більш доступними, і це відкриває нові можливості для навчання. Окрім очних занять, додалась можливість проведення онлайн-консультацій. Появилося багато допоміжних ресурсів в мережі Інтернет.
Звісно, за цей час змінилися вимоги до самих олімпіад – вони стали складнішими, що вимагає від учнів і глибоких знань і нестандартного мислення.
Я також змінила свої підходи до навчання: тепер більший акцент роблю на розвиток логіки, творчого підходу та критичного мислення.
Скільки учнів-переможців олімпіад ви вже підготували?
Не веду ретельного підрахунку кількості учнів. Їх багато. Щороку мої вихованці були переможцями олімпіад. На перших порах це були олімпіади районного рівня, потім обласного, відтак і Всеукраїнського. Кожен із них – це окрема історія успіху.
Чи ви пам’ятаєте першу перемогу своїх учнів на олімпіаді?
Звісно! Тоді я викладала математику у п’ятому класі. Серед моїх вихованців одна із дівчат вирізнялася нестандартним мисленням. Я запропонувала їй виступити за шостий клас в районній олімпіаді з математики. Дівчинка погодилася і стала переможницею. Це був незабутній момент. Тоді я зрозуміла, що наша праця не була марною, і це надихнуло мене працювати ще більше. До речі, колишня учениця тепер – успішна вчителька математики, яка має вже своїх не менш обдарованих переможців олімпіад.
 
Також пам’ятаю хвилювання, яке відчувала, коли вперше мій учень брав участь у Всеукраїнській олімпіаді. І радість, коли він став переможцем.
 
Розкажіть про свою методику підготовки учнів до олімпіад, чи є якісь секрети?
Моя методика базується на поєднанні теорії та практики. Ми починаємо з базових концепцій, а потім занурюємося в складніші завдання. Я завжди намагаюся робити навчання цікавим: пропоную розв’язувати задачі з онлайнових платформ Algotester, eolymp, щоб учні могли перевірити свої знання. У змаганнях на цих платформах беру участь поряд з вихованцями. При розв’язуванні об’ємних задач з інформаційних технологій заохочую учнів до співпраці. Ми разом обмінюємося думками та стратегіями щодо пошуку оптимального результату.
Один з моїх "секретів" – це індивідуальний підхід до кожного учня. Кожен має свої сильні та слабкі сторони, і я намагаюся допомогти їм розкрити свій потенціал.
Моє гасло: щоб навчитися розв’язувати задачі, треба розв’язувати задачі.
Як ви мотивуєте дітей?
Мотивація – ключ до успіху. Я намагаюся показати учням, що знання, які вони здобувають, допоможуть їм досягти високих вершин у майбутньому. Також створюю атмосферу, де помилки не сприймаються як поразка, а як можливість вчитися. І, звісно, я завжди нагадую їм про задоволення від перемоги – коли їх зусилля приносять результати.
Потужною зовнішньою мотивацією для молодших є успіхи їх старших товаришів, випускників школи. Тож запрошую випускників, в міру їх можливостей, щоб вони проводили «майстер-класи».
А чи буває так, що дитина просто втрачає інтерес до підготовки?
Так, таке трапляється. Я завжди намагаюся зрозуміти причини. Можливо, це через перевтому від всього навчального процесу (предметів багато і треба скрізь встигати) або від неочікуваної складності наступних порцій завдань. Часто дитина, як кажуть, «шукає себе». Важливо вчасно переконатися у правильності обраного шляху, тому запрошую спробувати всіх охочих.
Звісно, намагаюся знайти новий спосіб, щоб знову зацікавити учня.
Чи доводилось викликати батьків для бесіди?
Ні, ніколи не викликала батьків на співбесіди. При зустрічах з батьками обговорювали, як ми спільно можемо підтримати чи стимулювати учня.
А яка ваша мотивація?
Часто чую від педагогів нарікання: навіщо ті олімпіади. Бувши ученицею, я теж брала участь у таких турнірах. Мені подобався цей вид спорту. У кожного своє: хтось танцює, хтось співає, грає у футбол чи займається стрибками у висоту. У кожній школі є учні, які хочуть проявити себе в інтелектуальних змаганнях. Гріх не дати їм такої можливості. Так, це потребує додаткових затрат часу, енергії педагога. Однак, таке волонтерство має сенс.
Ми живемо в інформаційному суспільстві, яке будуть розбудовувати наші випускники. Важливо, щоб вони були відповідальними та освіченими як особистості і як професіонали: адаптивними, критично мислячими і готовими до постійного навчання. Ці навики найбільше формуються саме в олімпіадників.
Чи ви знаєте, як складається доля ваших переможців олімпіад?
З багатьма своїми колишніми учнями я підтримую зв'язок. Багато хто з них зараз працює в ІТ-сфері, деякі стали вченими, викладачами, інженерами, керівниками підприємств. Дехто навіть допомагає школі в поповненні обладнання комп’ютерного класу. Це надзвичайно приємно, коли бачиш, що вони продовжують розвиватися і досягати нових висот.
Як ви прийшли в професію вчителя?
Я закінчила факультет прикладної математики університету. В той час інформатика була зовсім новим предметом у школі і не було спеціалістів, які його знали. Тож, коли мені запропонували піти в школу, я погодилася. Мені завжди подобалося передавати свої знання іншим.
Що найважливіше для вчителя у стосунках з дітьми?
Довіра і взаємоповага. Без цього неможливо досягти успіху. Учні повинні відчувати, що вчитель підтримує їх і вірить у них.
Яке ваше визначення доброго вчителя?
Добрий вчитель – це той, хто не просто викладає предмет, а хто вміє надихати й мотивувати, хто бачить у кожному учневі потенціал і допомагає його розкрити.⠀