Президент України Володимир Зеленський за бездоганне виконання бойових завдань відзначив низку військових з’єднань, і серед них – особовий склад 128 Окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Успішне знищення окупантів на фронті досягнуто завдяки професіоналізму, мужності та відвазі таких Захисників України, як Євген із позивним «Шева».

Про це повідомили у відділі зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування «Захід».

Молодшому сержантові 47 років, він родом із Херсонщини, шість років тому разом із сім’єю переїхав на Закарпаття. До російського вторгнення чоловік працював столяром і слюсарем, а на початку березня 2022 року добровільно пішов в ТЦК та СП і потрапив у 128 Окрему гірсько-штурмову Закарпатську бригаду. Відтоді служить у зенітно-ракетному підрозділі, працює з ПЗРК (переносний ракетно-зенітний комплекс).

– Вперше на бойові позиції я потрапив у середині березня 22-го, – розповідає командир відділення. – Працював з “Іглою” (ПЗРК радянського типу) та “Перуном” (польський ПЗРК, по суті глибоко модернізована “Ігла”). Буквально днював і ночував разом із піхотою на передньому краї.

Щоправда, на самому початку ПЗРК важко було застосовувати через брак рацій. Однак, невдовзі цей недолік усунули, і бійці почали активно працювати, прикривати піхоту.

Восени 2022 року, коли 128 ОГШБр звільняла рідну для “Шеви” Херсонщину, молодший сержант знищив зі свого ПЗРК “жирну” ціль: ворожий Ка-52 – сучасний російський бойовий командирський вертоліт вартістю 16 мільйонів доларів США.

– Ми з напарником разом із піхотним підрозділом рухалися вперед і зупинилися на ночівлю в посадці. А вранці почули тріскотіння лопатей двох російських “вертушок” – у нашому напрямку заходив Ка-52, а за ним Мі-24. Ми тоді зайняли посадку з колишніми російськими позиціями, і пілоти, очевидно, цього не знали. Вони летіли неспішно, в режимі розвідки, не вели вогонь і ні в що не цілилися, думали, що територія під їхнім контролем. Я схопив “Іглу” і вискочив на купу піску, що залишилася після риття траншеї. А далі настільки сконцентрувався на Ка-52, що другий вертоліт навіть не бачив, хоча вони були поруч (такий психологічний ефект). Націлився, зробив накол і в автоматичному режимі зробив пуск. ПЗРК задзижчав – подав сигнал, що захопив ціль, але в автоматичному режимі він сам обирає момент пуску. Я веду ціль, ПЗРК продовжує дзижчати, а ракета все не сходить і не сходить... Кричу напарнику: “Готуй другий комплекс, може хоч у хвіст вдаримо!”. Тим часом Ка-52 підібрався зовсім близько – на відстань десь півтора кілометра, він летів над самими деревами, на висоті не більше восьми метрів. І коли я вже втратив надію, ракета нарешті зійшла, зробила в повітрі зигзаг і вдарила “вертушку” спереду. Ка-52 загорівся, пірнув носом вниз і обрушився на землю. Було багато диму, вогню, а потім від детонації почали відстрілювати авіаційні ракети.

До речі, влучити в повітряну ціль так, щоб вона зразу впала, вдається рідко. Часто після удару ракети вертоліт чи літак горять, димлять, але тримаються в повітрі й можуть відлетіти дуже далеко. Тобто, не кожне влучення – це обов’язково знищення цілі. Тим більше, що вибухівки в “Іглі” всього близько 300 грамів, це зовсім небагато.

Але в цьому випадку все спрацювало на сто відсотків. Ка-52 впав на контрольованій нами території, його збиття навіть зняв на відео наш дрон, тому це підтверджена ціль. Екіпаж (двоє висококваліфікованих пілотів) миттєво загинув.

Одразу після падіння Ка-52 другий ударний гелікоптер Мі-24 пірнув за посадку і втік. Теоретично він міг спробувати відпрацювати по нас, але вирішив не ризикувати. Правильно зробив…

Через деякий час після збиття Ка-52 “Шева” отримав бойову нагороду. На даний час він продовжує працювати з ПЗРК, прикриваючи від ворожої авіації нашу піхоту.

– Навіть якщо нам не вдається влучити в повітряну ціль, ворожі льотчики лякаються, міняють маршрути, відстань… А це вже великий плюс для наших піхотинців…

Саме завдяки таким Героям як “Шева” та його побратими, 128 Окремій гірсько-штурмовій бригаді і вдається успішно виконувати навіть найскладніші бойові завдання.

А ще молодший сержант вірить, що свого часу звільнить і решту рідної Херсонщини, що буде найкращим внеском у Перемогу!

Для охочих детальніше дізнатися про умови військової служби у цьому військовому з’єднанні та поповнити лави сталевих воїнів у 128 ОГШБр подають контактний номер телефону: +380 68 645 6224.

Фото Відділення комунікацій 128 Окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади та порталу “Мілітарний”

Leopolis.news