logo
22/09
21/09
20/09
19/09
2 ...

У зоологічному музеї ЛНУ ім. Івана Франка провели онлайн-екскурсію

19-05-2020 10:32936

У зоологічному музеї ЛНУ ім. Івана Франка провели онлайн-екскурсію
Фото: Ярини Пришляк

18 травня 2020 року Зоологічний музей Львівського університету відчинив віртуальні двері для усіх охочих глядачів.

У рамках святкування Міжнародного дня музеїв відбулася онлайн-екскурсія численними експозиціями, що зберігаються у корпусі біологічного факультету. До перегляду прямої трансляції в мережі «Facebook» долучилось близько 200 людей, інформує пресцентр університету.

Екскурсію провела молодша наукова співробітниця Зоологічного музею, асистентка кафедри зоології біологічного факультету Ірина Скирпан. Вона коротко окреслила основні історичні моменти становлення музею та описала масштаби його фондів. «Наш музей, заснований ще 1784 року, вважається одним із найстаріших університетських музеїв України. Він складається з п’яти залів. Загалом у наукових фондах є понад 180 тисяч експонатів, з них на експозиції – 10 тисяч. Сьогодні ми постараємось показати найцікавіші з них», – пояснила Ірина Скрипан.

На вхідних дверях до першого залу музею відвідувачів зустрічає опудало ігуани як своєрідний символ різних епох еволюції фауни планети: хоч тварина і мешкає у своєму природному середовищі в наш час, вона зберегла чимало зовнішніх рис від своїх пращурів з юрського періоду.

Традиційно хронологія огляду експонатів музею тісно переплітається із  складністю будови тіла тварин. Спершу екскурсовод знайомить глядачів із безхребетними організмами. Це, здебільшого, жителі морських глибин: гідри, медузи, коралові поліпи та губки, серед яких і великі «келихи Нептуна». Також в першому залі зберігається колекція червів, біля яких  екскурсоводка жартує, що це «один із найменш улюблених стендів відвідувачів».

А от найбільше зацікавлення тут, зазвичай, викликає розмаїття молюсків, одні з яких в давнину виконували роль посуду, інші – прикрас, грошових одиниць і навіть смертельної зброї. «До прикладу, конуси є одними з найотрутніших живих організмів у світі. Ба більше, вони користуються «мушлею» як гарпуном, можуть виштовхувати її за допомогою м’язів. Зараз їхню отруту широко використовують в медицині», – розповіла Ірина Скрипан.

Завершуються оглядини першого залу знайомством із головоногими: кальмарами, каракатицями і наутилусом. А далі – перед глядачами відкривається трохи складніший світ членистоногих, риб та плазунів. Тут і різноманітні павуки (від дрібних хатніх сусідів до екзотичних птахоїдів), велика колекція метеликів, паличників, бджіл, тарганів, бабок тощо.

Окрасою галереї є гігантський японський краб-павук, який наводять страху навіть через скло гаджету, але, як виявляється, є зовсім безпорадним на суші. За словами екскурсовода, «розмах кінцівок тварини може сягати понад три метри, це – найбільший представник членистоногих на планеті».

Залишаючи позаду комах та ракоподібних, ми знову немов занурюємось у підводний світ до хордових та кісткових риб. За склом завмерли у вічному очікуванні нових відвідувачів скати, акули, осетри, щуки, форель і ще чимало незвичних для нашого ока істот. Тут є і риби, що можуть пролетіти понад 100 метрів над водою, морський чорт, який буквально зростається з самкою, аби щоразу не шукати іншу у темряві глибин, найплодючіша істота планети – риба-місяць тощо. А наш гід принагідно не втрачає можливості розвіяти міфи, сформовані голлівудськими фільмами, вказуючи на невелике створіння з гострими зубами: «90% видів піраньї є вегетаріанцями, вони харчуються рослинною їжею у мангрових зарослях і лише 10% справді полюють на велику здобич».

Легкий порух екрану – і ми знову бачимо вже знайому нам ігуану, а поряд з нею – саламандр, ящірок, вужів і велику експозицію змій, як звичайних гадюк, так і небезпечних кобр та пітонів.

А вже третій зал різко контрастує з попередніми, передовсім своїми монохромними тонами – тут зберігаються лише скелети тварин. Найбільшою цінністю є «конструкція» давно вимерлої морської корови. «Так тварину назвали через її зовнішній вигляд, пасивний спосіб життя і за звичку «пастися», поїдаючи водорості на безмежних полях морського дна. Саме тому на неї було так легко полювати і, на жаль, винищити. Таких скелетів є лише 28 у світі, один з них – в нашому музеї», – зазначає Ірина Скрипан.

Найбільший виставковий зал Зоологічного музею знову повертає на екрани різнобарв’я, цього разу – пташиного пір’я. Тут зібрано понад 1600 представників фауни: від нелітаючих пінгвінів, страусів та ківі до екзотичних фламінго, тупиків та райських птахів. Просто під стелею «кружляють» стерв’ятники, а на високих полицях гордо розташувалися орли, яструби та інші хижаки, як з України так і з далеких материків. Поряд з ними в цілковитій безпеці опудала мартинів, чайок, сов, воронів та інших пернатих. Екскурсовод розповіла про чужого для наших країв лірохвоста, який може імітувати будь-які звуки, навіть клацання фотоапарата чи завивання автомобільної сигналізації.

«Цікавим є й серпокрилець, він може 10 місяців проводити в польоті, не приземляючись на гілки дерев! Їсть, спить і спарюється він також під час польоту. А якщо серпокрилець приземлиться на землю, то, через будову свого тіла, знову злетіти він вже не зможе», – додає фахівець.

В останньому залі на глядачів чекають найскладніші істоти тваринного світу – ссавці. Тут і кажани, які насправді, здебільшого, харчуються фруктами, і опудала зайців, ховрахів, білок та інших гризунів. Посеред підлоги «розляглися» тюлені, а під довгою стіною згуртувалися представники різних континентів: кенгуру, ведмідь, лев, жираф, маленьке слоненя та багато інших неживих екземплярів живих істот. Проводжають «відвідувачів» гірські кози, щоправда, їм залишається тішитись хіба що високими полицями.

За півтори години усі охочі мали змогу не лише зрозуміти, як виглядають ті чи інші екзотичні істоти, дізнатися чимало цікавих фактів про найрізноманітніших представників тваринного світу, але й зважаючи на маршрут екскурсії, – поринути у таку собі подорож мільйонами років еволюції нашої планети. 

Leopolis.news