Український політикум і суспільство наприкінці минулого тижня дещо ошелешила заява Володимира Гройсмана, що партія Порошенка мусить відійти у минуле, мовляв державу повинне розвивати молоде покоління. Проте тут є кілька «але» – керівник Кабміну – в політиці вже щонайменше п’ять років вважає свою партію новою генерацією. І це говорить найближчий соратник Порошенка, який і прокладав шлях для молодого Гройсмана.

Ніколи не був прихильником політики Петра Порошенка, але зараз мені його відверто шкода. Бо вміти підбирати собі команду – це мистецтво, але в цьому конкретному випадку – йшли не до Президента, а суто до політичного впливового крісла.

І саме Гройсман в результаті став найбільшою помилкою Петра Порошенка. Виплеканий колишнім Президентом нинішній прем’єр-міністр, як юний орел розправляє крила і починає загравати-літати на електоральному полі Петра Порошенка очевидно, що віднімаючи рейтинг передовсім у «Європейської Солідарності».

Мер Вінниці, віце-прем’єр-міністр України, спікер Верховної Ради, зрештою глава уряду – усім цим посадам Володимир Гройсман мав би завдячувати Петру Порошенку, але зараз між ними, ніби пробігла чорна кішка. І кожен почав торувати свій шлях до парламенту поодинці. Та чи насправді Володимир Гройсман належить до політиків нового покоління і чи є чим йому похвалитися?

Останні роки його прем’єрства чітко розставили все на свої місця. Владна корупція, монополізація ринків, нестабільне законодавство, залежні та корумповані суди – це частина результату фактично керування уряду Гройсмана-Порошенка.

Якщо ретельно відстежувати «кар’єрне зростання» Гройсмана можна знайти досить багато цікавих речей. Хлопець з «вінницького базару» без жодної стаціонарної вищої освіти нині очолює Кабінет Міністрів України. Ми всі прекрасно розуміємо правило заочної освіти – «завіз, здав, забув». І за таким принципом цей чиновник керує державним механізмом.

А до того, якби не потужності фабрики «Рошен», ми б так і не дізналися про «найуспішнішого мера» Вінниці. Бо саме славнозвісні вінницькі фонтани були збудовані за гроші кондитерської фабрики – й подейкують що ця «фірма» не платила за воду, використовуючи її за гроші містян.

Пам’ятаємо добре – яким смішним і необтесаним був Володимир Гройсман на посаді віце-прем’єр-міністра. Нині він тішиться впровадженням децентралізації в країні, але це здобутки передовсім міських та селищних голів, керівників місцевого самоврядування, які оббивали владні пороги, аби все таки домогтися повернення у бюджет чесно зароблених грошей. Об’єднання громад – ще одне болюче місце Кабміну, бо впродовж останніх років цей процес відбувався без погодження з мешканцями населених пунктів, межі ОТГ, складається враження, просто покреслили навмання у столичних кабінетах.

Добре пам’ятаємо Володимира Гройсмана на посаді спікера Верховної Ради і саме вона стала злітно-посадковою смугою для подальшої прем’єрської посади. Злети чи посадки – це ще питання, відповіді на яке дасть час.

«Я покажу Вам як керувати країною», – розмахуючи руками, мабуть, погрожуючи усім українцям, сказав Гройсман в день свого призначення на посаду. І показав, на жаль…

Так, очільник Уряду тішиться зростанням ВПП на 1,5%, але такими темпами лише через 30 років ми повернемось на економічний рівень 2013 року.

Серед «досягнень» Уряду Гройсмана – скасування понад ста важливих соціальних Законів – матерям при народженні, долати незахищеним верствам населення тощо. Тотальна економія на долях та добробуті пересічних українців.

Чи можна вважати здобутком урядування Гройсмана те, що понад 70% пенсіонерів отримують щомісячні виплати менше прожиткового мінімуму. Саме очільнику Уряду потрібно завдячувати те, що голова «Нафтогазу» й надалі виписує собі мільйонні премії, а «Укртрансгаз», який підпорядковується напряму Кабміну за такого керівництва став збитковим підприємством.

Добре пам’ятаємо – горе-реформи Гройсмана, які не були доведені до логічного завершення. Плачевним залишається стан у медичній сфері нашої країни, а виконувач обов’язків міністра охорони Уляна Супрун побила рекорд незалежної країни – так і не будучи офіційно призначеною на свою посаду. А права рука Гройсмана – міністр соціальної політики Андрій Рева наскільки закерувався, що навіть звинуватив українців в тому, що вони… багато їдять, порівнюючи з німцями. Уряд абсурду – інакше це назвати просто неможливо.

Але лукавство проявляється ще й тому, що саме на так званих «здобутках» урядування Гройсман намагається заробити політичні бали перед достроковими парламентськими виборами. На рекламу його уряду вже витратили понад 35 мільйонів гривень з коштів платників податків…

Складається враження, що економіку країни підтримують лише завдяки фінансовим траншам Міжнародного валютного фонду – міцно наші чиновники підсіли на цю «економічну голку», а в результаті понад 75% мешканців країни перебувають за межею бідності – і це дані світових експертів.

Український уряд нібито займається чимось важливим (принаймні для медіа), але точно не найнеобхіднішим. І це має зрозуміти кожен чиновник Кабміну, який так міцно тримається за своє владне крісло.

Михайло ЦИМБАЛЮК, голова «Батьківщини» на Львівщині