Іван Собко: Наше завдання – розвиток напрямку громадського здоров’я

«На жаль, ми не звикли дбати про здоров’я, немає культури відповідальності за стан свого здоров’я та турботи про своє благополуччя у старшому віці. Також, навіть не всі медики повністю враховують у своїй роботі всі напрямки протидії зростанню поширеності серцево-судинних захворювань та їх ускладнень. Наприклад, сфера громадського здоров’я у нас лише розвивається, вона включає освітні та профілактичні заходи, промоцію здорового способу життя, розробку політики в сфері охорони здоров’я на основі даних та впровадження стратегій у таких ключових напрямках як інфекційні та неінфекційні захворювання. Також, на даний момент не всі професіонали розуміють, що таке активна вторинна профілактика, в нас її по суті немає. Бо багатьом кардіологам і досі важко уявити, що вони посилають пацієнта після інфаркту до фізичного терапевта на реабілітацію та до дієтолога. А це дає набагато більший ефект, ніж періодичні лікування в стаціонарі після того ж інфаркту. Тому, ми розуміємо, що нам є куди рости в цих питаннях. Розвиток напрямку громадського здоров’я та кардіореабілітації – ось завдання на майбутнє», - розповідає заступник голови ЛОДА Іван Собко. – «Питання амбулаторного лікування пацієнтів з серцево-судинним захворюванням – це питання роботи сімейного лікаря, кардіолога і пацієнта. Адже для кожного пацієнта потрібно підбирати індивідуальну схему лікування і, однозначно, воно має іти в компоненті з філософією здорового способу життя».

«Важливим сегментом надання медичної допомоги пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями є гострі випадки захворювання серцево-судинної системи – це гострий коронарний синдром та всі гострі стани, які супроводжуються загрозою для життя пацієнта», - розповідає керівник Екстреної медичної допомоги Андрій Васько. - «Це найбільш дороговартісний сегмент в частині підготовки галузі охорони здоров’я до такого реагування (закупівля ангіографів, важкого обладнання для проведення кардіохірургічних операцій, розхідних матеріалів – стентів, клапанів та ін. для проведення оперативного втручання). В тому числі сюди можуть відноситись операції з трансплантації серця або трансплантації легенів, які деколи є пов’язаними речами. Крім того, на жаль тут складно говорити про прогноз пацієнта».

Андрій Васько зауважує, що вкрай слабо працює сектор громадського здоров’я, практично не працює питання профілактики і роботи сімейної медицини в цьому напрямку через низьку свідомість пацієнтів, слабку комунікацію між пацієнтом і лікарем.

«Надзвичайно великою є зараз кількість гострих форм захворювання, коли пацієнт примусово попадає в лікарню – це є інфаркт міокарда, різні гострі стани, які супроводжуються життєво-загрозливими моментами. В таких випадках критично важливим є вчасне прибуття екстреної медичної допомоги, яке залежить від кількості екстрених викликів і кількості непрофільних викликів. Тобто, чим менше буде непрофільних викликів, тим швидше буде прибувати бригада екстреної медичної допомоги на конкретно той випадок, де життя людини є під загрозою».

Андрій Васько пояснює, що швидкість прибуття бригади на виклик залежить від того, наскільки правильно географічно розташовані медичні бригади і на скільки є достатня кількість машин екстреної медичної допомоги та чи укомплектовані вони водіями і медичними працівниками.

«На сьогоднішній день Центром екстреної медичної допомоги проведено вже закупівлю 2 нових автомобілів екстреної медичної допомоги і закінчується закупівельний процес ще 10 автомобілів ЕМД класу Б. Це ті автомобілі, які будуть використовуватись в опорних лікарнях, до яких ми будемо возити пацієнтів із життєво-загрозливими станами, в тому числі серцево-судинної системи. Частина авто буде залишена на території м. Львова і буде підсилювати роботу підрозділів станції екстреної медичної допомоги. Плануємо ще як мінімум 1 автомобіль передати на розпорядження Турківської станції ЕМД. Таке посилення дозволить нам швидше прибувати на всі екстрені виклики для швидкої медичної допомоги».

За словами Івана Собка, на сьогоднішній день в області йде закупівельна процедура ангіографа для півночі області, для лікарні інтенсивного лікування ІІ рівня Червоноградської міської лікарні. «Вже працює ангіограф у Дрогобичі на півдні області та обслуговує всі гірські райони. Наявні в нас є кілька ангіографічних лабораторій в м. Львові – це обласний кардіоцентр, обласна клінічна лікарня, лікарня швидкої медичної допомоги. Позаяк, можемо говорити про те, що в нас буде швидка доступність до ангіографічної лабораторії. Та сподіваємося, що в наступному році долучаться до процесу і приватні структури. До прикладу, один приватний ангіограф є на базі обласної клінічної лікарні, приватна ангіографічна система є і в Стрию», - ділиться з нами Іван Собко.- «Основне чітко зрозуміти цілі та бачити до яких змін ми йдемо. Наприклад, досі будь-який пацієнт з інфарктом після приїзду бригади швидкої допомоги транспортувався в найближчий заклад, де черговий персонал проводив додаткові обстеження. А це втрата часу, інколи і погіршення прогнозу. Наша ціль, щоб працював чіткий і швидкий ланцюжок: діагностика на місці, швидка консультація і координація, доставка у профільне відділення, в якому є ангіограф та можливо здійснити всі заходи, що відповідають міжнародним стандартам лікування. Це звучить доволі просто, насправді це цілий ряд окремих завдань, включаючи організацію того ж координаційного центру, розробку маршруту, підбір персоналу і технічне оснащення».

За словами Андрія Васька, ще одним важливим поступом є те, що на сьогоднішній день в Центрі екстреної медичної допомоги створюється підрозділ телемедичного консультування. «Кожна бригада ЕМД, перебуваючи на виїзді, буде мати можливість передати кардіограму в наш телеметричний центр на базі Центральної диспетчерської швидкої медичної допомоги. Там лікарі – кардіологи проаналізують кожну кардіограму і передадуть інформацію бригаді щодо наявності чи відсутності гострого інфаркту міокарда у конкретного пацієнта. Тоді бригада буде за відповідними маршрутами, які прокладені Департаментом охорони здоров’я ЛОДА, везти пацієнта в лікарню інтенсивного лікування», - пояснює роботу підрозділу Андрій Васько.

«Загалом матеріально-технічна база наших лікарень обласного підпорядкування з точки зору кардіохірургії та надання медичної допомоги пацієнтам з серцево-судинними захворюваннями - є одна з кращих в західному регіоні. Потужності є великі, вони потребують розвитку і ми не будемо стояти на місці», – резюмував заступник голови ЛОДА Іван Собко.

Leopolis.news