Головний корпус Львівського національного університету ім. І. Франка – монументальна будівля, пам’ятка історії й архітектури, у якій вперше за понад 70 років проводяться масштабні ремонтно-реставраційні роботи.

Споруда виконана у величному стилі історизму під впливом неоренесансної архітектури Відня другої половини XIX століття, є прикладом гармонійного поєднання архітектури і скульптури, технічний стан яких з часом погіршився та потребував професійної реставрації, пише пресцентр університету.

Основне будівництво будівлі Університету велося впродовж 1878-1881 рр. Споруда призначалася для Галицького крайового сейму, який був у 1861-1914/18 рр. представницько-законодавчим органом австрійської провінції «Королівство Галичини та Лодомерії з Великим князівством Краківським, князівством Освенцімським і Заторським». Зараз будівля є одним із архітектурних символів, важливою складовою всього архітектурного ансамблю Львова та розташована на території історичного ареалу міста, центральна частина якого є пам’яткою ЮНЕСКО.

У 2017 році Львівський університет взяв участь у конкурсі та став переможцем Державного інвестиційного проекту «Реставрація головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка на вул. Університетській, 1 у м. Львові» на загальну суму близько 86 млн грн. У зв’язку із цим відбувся тендер на проведення ремонтно-реставраційних робіт з відновлення ЛНУ ім. Івана Франка, переможцем якого, враховуючи цінову пропозицію, а також багаторічний досвід та якісну матеріально-технічну базу виконавця, стало Приватне підприємство фірма «Будремсервіс».

Саме зараз активно проводяться завершальні роботи реставрації головного фасаду Університету із використанням європейських технологій. Зокрема, триває витягування солей з каменю за допомогою білої ліпнини з целюлози, яку вже впродовж декількох місяців мають змогу спостерігати львів’яни на фасаді Університету.

«Дуже важливим етапом реставраційних робіт є виявлення та витягування солей із каменю на фасаді будівлі. Якщо цього не зробити – реставрація буде дуже недовговічною. Адже коли солі, які містяться у капілярах каменю, з часом висихають, то збільшуються у своєму об’ємі втричі – відповідно, спричиняють такий собі «ефект бомби», яка в певному сенсі розриває камінь зсередини і знищує всю пророблену роботу. Ці солі обов’язково необхідно витягувати з каменю, щоб проводити наступні реставраційні роботи. Так, ми провели аналіз 36-ти проб каменю з різних частин фасаду Університету та виявили, що концентрація нітратів подекуди дуже висока, а забруднення сульфатами – просто екстремальне. Нітрати з’являються в камені здебільшого під впливом екскрементів птахів, а проблема із сульфатами спричинена певними видами цементу, які використовували в попередні роки. Для того, аби знизити рівень солей в камені, ми використовуємо компреси зі спеціальної целюлози і дистильованої води», – пояснює реставратор з Німеччини Дірк Брюггеманн-Булгаков.

За його словами, для обробки лише частини фасаду було використано 10 мішків спеціального матеріалу та 2000 літрів води. Суміш ліплять руками, адже так – найзручніше і найефективніше. Ліпнина тижнями витягує з каменю солі, а за потреби її роблять повторно. «В Німеччині така технологія є дуже поширеною і застосовується на одній будівлі навіть до трьох разів. В Україні, щоправда, необхідні матеріали було дуже складно роздобути, проте я радий, що нам вдалося», – додає фахівець.

Також Дірк Брюггеманн-Булгаков зізнається, що мріє відновити популярність професії каменяра в Україні та радий передавати свої знання і вміння молодому поколінню. Так, з навчально-практичною метою до реставраційних робіт офіційно долучаються студенти НУ «Львівська політехніка» та вихованці Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша. «Кожен студент під моїм наглядом навчився проводити аналіз вмісту солей в камені. Також ми разом робили компреси з целюлози, вкривали нами фасад. Це дуже цікаво, навіть весело, і абсолютно безпечно, адже матеріал наскільки екологічний, що ми спокійно працюємо без рукавичок. Я з радістю спостерігаю захоплення в очах студентів, вони дуже старанні і дійсно зацікавлені! Загалом я вдячний Львівському університету за можливість працювати над таким цікавим проєктом!», – додає Дірк Брюггеманн-Булгаков.

Окремої уваги заслуговує реставрація скульптур на фасаді ЛНУ ім. Івана Франка. Всі вони мають вишуканий естетичний вигляд і глибоке символічне значення. На аттику розташована скульптурна група «Геній Вітчизни» або ж «Опікунчий дух Галичини». Обабіч центральної фігури самої Галичини є дві інші алегоричні постаті. Захід королівства Галичини та Лодомерії символізує жінка, яка уособлює також ріку «Віслу». Схід Галичини – в образі «Дністра», який є найбільшою річкою цієї частини краю. Ця композиція відігравала важливу ідейно-змістову роль, демонструючи функціональне призначення будівлі Галицького крайового сейму.

Нижче зображені постаті «Любов» (або, за іншою версією, «Наука», зі смолоскипом), «Віра» з притисненим до грудей хрестом, «Правда» з люстерком у руці, і «Справедливість» з мечем і терезами. При вході до головного корпусу – ще дві групи скульптур – композиції «Освіта» і «Праця». Перша – це жіноча постать зі смолоскипом в оточенні двох учнів з різноманітним навчальним приладдям: глобус, мольберт та інша атрибутика. Друга – це алегорія праці в образі жінки зі снопом пшениці, поруч – пастушок з овечкою та ремісник з молотом і наковальнею, що символізують, відповідно сільське господарство та промисловість.

Проєкт був утілений в життя майстрами Теодором Риґером (надаттикова композиція і вхід зовні), Зиґмунтом Трембецьким («Любов», «Справедливість» і чотири правителі), Феліксом Мікульським («Правда» і «Віра»). Крім того, різні елементи пластичного декору виконали Леонард Марконі, Тадеуш Баронч і Юліан Ґорґолевський.

Про реставрацію скульптур, які оздоблюють фасад Університету, детальніше розповів старший виконроб Орест Кунинець. «З фотографій, які нам надав директор Музею історії Університету Юрій Гудима, ми змогли відновити втрачений вінок у фігури «Освіта» та смолоскип, який тепер знову тримає в руках «Праця». Загалом за часів Радянського Союзу фасад неодноразово переробляли, знищивши чимало елементів. Так, після одного реставрування він навіть був синього кольору. Тому знайти інформацію щодо оригінального вигляду Університету було насправді складно», – пояснив Орест Кунинець.

За словами директора Музею історії Університету Юрія Гудими, скульптурне оздоблення ЛНУ ім. Івана Франка відображає головні цінності епохи його будівництва загалом і призначення споруди зокрема. «На превеликий жаль, професійною реставрацією мистецького оформлення головного фасаду Львівського університету у процесі відновлювальних робіт упродовж різних років ніхто на належному рівні не переймався. Силами малярів і штукатурів провадилися лиш елементарні сезонні побілки різними розчинами різних відтінків. Істориків і мистецтвознавців, інших спеціалістів до підготовчих робіт не залучали. Коштів на таке завжди бракувало. Деякі елементи скульптур було втрачено, вінок над головою однієї фігури, смолоскип у руках іншої, наприклад. Тішить, що тепер вони наново створені та врешті-решт повернуті на свої місця», – зазначив Юрій Гудима.

«Насправді, у нас виникло чимало труднощів, пов’язаних з браком інформації про автентичний вигляд головного корпусу Університету. Ми бачили, що на фасаді бракує певних елементів декору, але не знали, як вони мають виглядати. В ході робіт ми зверталися за допомогою в різні музеї, в тому числі й в Музей історії Університету. Просили найстаріші фотографії корпусу та по них відтворювали вигляд втрачених елементів. Варто зазначити, що верхня група скульптур – фігури – була відреставрована за найновішими німецькими технологіями, а для роботи використовували винятково німецькі матеріали», – зазначив виконроб Олексій Мерва.

Так, зокрема, під час реставрації скульптур використовували німецький аналіз солей фірми Merck, знесолення за допомогою компресів фірми Arbocel, очищення мікропіскострумним методом фірми Eurorubber та Asalith. Німецька обробка мікротріщин виконувалась за допомогою Nanokalk фірми Calosil. Також в ході реставрації був задіяний німецький акриловий додаток до розчину фірми «РСІ» та німецький ультра легкий розчин фірми Remmers. Консультацію та нагляд здійснював Дірк Брюггеманн-Булгаков.

Варто зазначити, що з плином років технічний стан будівлі Львівського університету дещо погіршився. Особливої уваги потребують система водовідведення і дренаж. Тому пріоритетним завданням стало збереження пам’ятки та забезпечення належного функціонування навчального процесу. А особлива увага приділяється покращенню умов навчання студентів та розвитку інфраструктури.

Наразі, за словами Ореста Кунинця, в рамках проекту вже було здійснено низку робіт з ремонту та реставрації будівлі Львівського університету. Так, зокрема, були виконані гідроізоляційні роботи (проклали 1100 м.п гідроізоляції), завданням яких є укріпити й убезпечити від руйнування фундамент головного корпусу. Також виконавці замінили приблизно 2500 м2 вікон, відреставрували близько 5000 м2 фасадів, виконали майже 40% реставрації цоколів зовнішнього фасаду, та завершили майже 60% робіт з реставрації скульптур, барельєфів, горельєфів та балюстрад.

Далі у планах завершення реставрації світлових ліхтарів, тонування цоколю, реставрація решти запланованих вікон та завершення ремонту даху.