logo
28/03
27/03
26/03
25/03
24/03
2 ...

У ЛНУ ім. І. Франка провели круглий стіл «Менеджмент фінансової підтримки наукових досліджень в Україні»

21-09-2021 13:536142

У ЛНУ ім. І. Франка провели круглий стіл «Менеджмент фінансової підтримки наукових досліджень в Україні»

20 вересня 2021 року в рамках Всеукраїнської конференції наукових дослідників відбувся круглий стіл «Менеджмент фінансової підтримки наукових досліджень в Україні».

 

Захід провели у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка у змішаному форматі, відтак усі охочі долучилися до зустрічі дистанційно з допомогою платформи ZOOM, інформує пресцентр університету. 

Відкриваючи засідання круглого столу, до присутніх звернувся проректор із наукової роботи Львівського університету, академік Національної академії наук України, професор Роман Гладишевський. Проректор зазначив, що «конференція наукових дослідників є дійсно унікальним форумом, де окрім глибоких наукових дискусій ми маємо можливість провести круглий стіл, який стосується організації і супроводу наукових досліджень». 

Роман Євгенович презентував колегам інформацію про результати наукових досліджень та перспективи їхнього впровадження у Львівському університеті. Зокрема, Роман Гладишевський зауважив, що у 2021 році Університет пройшов державну атестацію в частині провадження наукової діяльності за п’ятьма науковими напрямами – математичні науки та природничі науки, технічні науки, біологія та охорона здоров’я, суспільні науки, гуманітарні науки та мистецтво. У своїй доповіді проректор також проаналізував кадровий склад Університету, представивши співвідношення кількості науково-педагогічних працівників до наукових. Так, за словами проректора, упродовж останніх п’яти років кількість науково-педагогічних працівників у Львівському університеті сягає 1900 осіб, а кількість наукових працівників коливається від 180 до 230 осіб. 

У своєму виступі доповідач також зупинився на фінансуванні наукової діяльності, обсяг якого, відповідно до наведеної інформації, становить понад 55 мільйонів. У виступі йшлося і про публікаційну активність вчених Львівського університету, інноваційну інфраструктуру та позиції Університету в різноманітних рейтингах. Проректор закцентував також на підготовці наукових кадрів, зокрема захистах докторських та кандидатських дисертацій та ознайомив колег з інформацією про переможців Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт. 

Організацію та розподіл фінансування наукових досліджень проаналізувала керівниця планово-фінансового відділу Університету Світлана Сас. Доповідачка зосередила увагу присутніх на змінах у фінансуванні науки закладів вищої освіти України, зокрема розповіла про державну атестацію ЗВО у частині провадження наукової діяльності, Національний фонд досліджень України, створення ключових лабораторій та центрів колективного користування науковим обладнанням та підтримку об’єктів, що становлять національне надбання України. 

Світлана Петрівна також поділилася досвідом Львівського університету щодо вдосконалення фінансового менеджменту. За словами доповідачки, серед позитивних напрацювань є розробка і введення в дію низки нормативних документів, зокрема положення про порядок виконання науково-дослідних робіт, положення про проведення конкурсного відбору проєктів фундаментальних досліджень і прикладних розробок за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, положення про оцінювання роботи та визначення рейтингів наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників, положення про порядок реалізації міжнародних проєктів, грантів та договорів. У виступі Світлани Сас йшлося також про формування і розподіл стабілізаційного та мотиваційного фондів, а також преміювання працівників за наукові здобутки. 

Доктор фізико-математичних наук, головний науковий співробітник Інституту фізики конденсованих систем НАН України, академік НАН України Ігор Мриглод презентував учасникам зустрічі доповідь, присвячену дефініціям та поширеним схемам фінансування науки. Ігор Миронович представив детальний аналіз чотирьох моделей фінансування наукової діяльності, у тому числі й моделі, які використовують Національна академія наук України та Міністерство освіти і науки України. Презентація кожної з моделей базового фінансування включала аналіз за такими показниками як співвідношення основного штату працівників та контрактників, базу, конкурс та інфраструктурні видатки. 

Окрім того, доповідач присвятив особливу увагу перевагам та недолікам реалізації кожної з моделей. У своєму виступі Ігор Мриглод акцентував на ролі й функціях науки в державі та покращенні ефективності підсистеми у державній системі, а також розглянув можливості інших каналів фінансування, серед яких, зокрема, науковий аутсорсинг та міжнародні проєкти. 

Питання особливостей реалізації міжнародних та місцевих грантів для українських науковців, а також проблеми інтегрування у ринок інновацій розглянув у своєму виступі доктор фармацевтичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Роман Лесик. У його доповіді йшлося про найбільшу рамкову програму Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій «Горизонт 2020», основні напрями проєкту «Erasmus: KA 2», німецьку приватну некомерційну організацію з просування наукових досліджень та освіти в галузі наук «The Volkswagen Foundation», Вишеградський фонд та Національний фонд досліджень України. 

Доповідач також поділився інформацією щодо пошуку наукових проєктів через Міністерство освіти і науки України та розповів на прикладі фармацевтичних та біомедичних досліджень про основні проблеми та ризики, які існують при створенні стартапів. 

В рамках роботи круглого столу учасники також дискутували й обмінювалися думками на різноманітні теми, пов’язані з фінансуванням наукових досліджень. Жваве обговорення, зокрема, викликали питання, пов’язані із формуванням та критеріями розподілу мотиваційного фонду, керівництвом стартапами та загалом організацією проєктного менеджменту, оплатою праці наукових співробітників і завданнями, які виникають перед українською наукою. 

Leopolis.news