logo
26/10
25/10
24/10
23/10
22/10
21/10
2 ...

Анджей Дуда: Послання Солідарності – сила «беззахисних пророків»

24-09-2021 15:31548

Анджей Дуда: Послання Солідарності – сила «беззахисних пророків»
Фото: globallookpress.com

Нікколо Макіавеллі у своєму трактаті «Державець» відзначає певну закономірність історії. Він з легкою іронічною ноткою стверджує, що «всі озброєні пророки перемагають, а беззахисні полягають». Однак немає правила без винятків. Історія неодноразово признавала рацію беззахисним пророкам. Переважно із запізненням, але рішуче. Прекрасним свідченням цього є історична перемога польської «Солідарності» та її надзвичайне Послання до трудящих Східної Європи, оголошене 40 років тому.

Президент Республіки Польща Анджей Дуда

 

Польський Серпень 1980 року та створення Незалежної самоврядної професійної спілки «Солідарність» - одна з найважливіших подій у досвіді повоєнної Європи. Епохальна подія також для всієї міжнародної спільноти. Навряд чи хтось тоді передбачав, що крах комунізму, системи радянського панування над країнами Центрально-Східної Європи та поділу світу на два ворожі блоки будуть такими близькими. Однак те, що це було близьким і цілком реальним, можна було переконатися, поглинаючи атмосферу І-го Національного з’їзду делегатів НСПС «Солідарність», який розпочався 5 вересня 1981 року в Гданську.

Весь світ із захопленням спостерігав, як перший незалежний профспілковий рух у просторі від Ельби до Владивостока, рух свободи та надії, вільно проводить засідання, керуючись стандартами демократії та парламентаризму. На З’їзді в Гданську було викладено велике бачення системних, соціальних та економічних реформ, спільним знаменником яких була ідея самоврядування та громадянська суб’єктивність. Схоже, як у 1791 році польсько-литовська Конституція 3 травня, перший основний закон, встановлений в Європі, проводив велику роботу з направи Речі Посполитої, так теж програма реформ «Солідарності» означала прорив у розумінні справ держави та економіки. Не лише тому, що ідея «самоврядної Польщі» та «народної влади» радикально вдарила в основи авторитарної системи того часу. Також тому, що зміни, запропоновані «Солідарністю», мали в собі великий дух сучасності.

Ми можемо це чітко побачити з сьогоднішньої перспективи, особливо після досвіду глобальної економічної кризи та пандемії, яку ми зараз переживаємо. Ми бачимо, що соціальні та економічні цілі повинні бути гармонізовані між собою, що нам потрібен сталий розвиток, який не абсолютизує короткострокові досягнення. Ми також розуміємо важливість соціальної згуртованості та чесної участі у плодах економічного зростання. Ми розуміємо важливість громадянської активності та національного представництва, а також європейського демосу для стабільного функціонування інституцій та прийняття правильних рішень стратегічного значення. Можливо, якби не введення воєнного стану в Польщі, що було комуністичним замахом на свободу, яка саме формувалася, запропоновані 40 років тому на І-му з’їзді «Солідарності» реформи могли б випередити свій час і започаткувати новаторські рішення. Однак це тема для окремої історії.

Найважливішою і візіонерсько сягаючою у майбутнє роботою З’їзду було Послання до трудящих Східної Європи. Парадоксально, воно мало прагматичну мету і нескладний генезис. Його ініціатором був молодий хірург Генрік Сіцінський, роботу над документом координував Антоні Петкевич, інженер-електрик, секретар Президії З’їзду, пізніше у вільній Польщі, високопоставлений державний чиновник та економічний менеджер; короткий текст був підготовлений видатними діячами демократичної опозиції - юристом Богуславом Слівою та математиком Яном Літинським, трагічна смерть якого півроку тому наповнила нас глибоким сумом. Послання мало бути, перш за все, голосом правди і свободи, що проривається через кордони комуністичних диктатур та їх брехливу пропаганду. Промовляло просто і до серця:

Делегати, що зібралися у Гданську на 1-му з’їзді делегатів НСПС «Солідарність», надсилають привітання та вирази підтримки працівникам Албанії, Болгарії, Чехословаччини, Німецької Демократичної Республіки, Румунії, Угорщини та всіх народів Радянського Союзу. Як перша незалежна профспілка в нашій повоєнній історії, ми глибоко відчуваємо спільність нашої долі. Ми запевняємо вас, що, всупереч брехні, що поширюється у ваших країнах, ми є справжньою 10 мільйонною організацією працівників, скликаною в результаті страйків робітників. Наша мета - боротися за покращення умов життя всіх працюючих. Ми підтримуємо тих із вас, хто вирішив стати на нелегкий шлях боротьби за рух вільних профспілок. Ми віримо, що незабаром ваші та наші представники зможуть зустрітися, щоб обмінятися досвідом профспілок.

Навіть у самій «Солідарності» багато активістів, прихильників тактики самообмежованої революції, вважали Послання занадто сміливим. Тим не менш, 8 вересня 1981 р. делегати схвалили його оплесками переважною більшістю голосів і стало воно офіційним документом З’їзду. Дійсно – це викликало розлючення комуністичної влади в Польщі та інших країнах. Лютувала Москва. Леонід Брежнєв охарактеризував Послання як «небезпечний і дратівливий документ (...), спрямований на поширення хаосу у всіх соціалістичних країнах». Проти «Солідарності» ще більше розгорнулася кампанія наклепу та ненависті. Також мали сумніви багато західних політиків, які сприймали Послання як ризикований крок.

Однак у польській «Солідарності» переважило інше мислення. Це дуже влучно описав британський історик Ентоні Кемп-Велч, який стежив за обрадами у Гданську та який був свідком читання Послання: «Це був унікальний момент в історії, коли в ім'я моральних причин були відкинуті обмеження холодної війни та необхідність вести real politics, а сусіднім народам була запропонована програма солідарності».

Ця програма змінила обличчя Європи. Сьогодні ми можемо чітко побачити, що це був пророчий, навіть причинний вчинок. «Беззахисні пророки» перемогли. Після 1981 року настав 1989 рік – хвиля свободи охопила Центрально-Східну Європу, впала Берлінська стіна, комунізм програв нокаутом, розпався Радянський Союз і припинилася його тиранія. Створилися умови для європейської інтеграції та зміцнення союзу вільних націй – країни нашого регіону вступили до НАТО та Європейського Союзу. Центрально-Східна Європа досягла історичного успіху. Протягом багатьох років це місце стабільності та розвитку, місце, яке привертає увагу світу своїми досягненнями, економічним потенціалом та амбітними прагненнями.

Суть Послання до трудящих Східної Європи полягала в ідеї спільноти долі та солідарності, що перетинає кордони. Як і 40 років тому, сьогодні ми дотримуємося цієї ідеї як орієнтиру. Це основа нашої тісної співпраці в регіоні – у рамках Вишеградської групи, Бухарестської дев'ятки, яка є платформою для військового співробітництва між країнами східного флангу НАТО, та в рамках Ініціативи трьох морів, що об'єднує країни району між Балтійським, Адріатичним та Чорним морем. Я радий, що все більше і більше в Європі та у світі «Тримор’я» оцінюють як важливу справу, спрямовану на розширення інфраструктури, створення векторів для економічного співробітництва на європейській осі північ-південь та зміцнення єдності ЄС. Новою важливою ініціативою є Кримська платформа, інавгураційний саміт якої відбувся під час нещодавнього урочистого святкування 30-ї річниці незалежності України. За посередництвом цієї структури ми подаємо спільний сигнал про те, що ми не будемо пасивними перед порушенням міжнародного права, порушенням цілісності держав та послабленням безпеки в нашому регіоні.

Ми працюємо разом в ім’я спільних інтересів, в ім’я свободи, зерном якої стало послання солідарності, надіслане з Польщі 40 років тому. Цією перемогою свободи ми чудово управляємо сьогодні разом і невпинно її захищаємо. Успіх Центрально-Східної Європи випливає з далекосяжного бачення, енергійно та мужньо оголошеного учасниками З’їзду «Солідарності» у Гданську 1981 року. Не недооцінюйте силу пророків, навіть якщо вони здаються вам беззахисними. 

Анджей Дуда

Текст публікується одночасно з польським щомісячним виданням «Все, що є найважливішим» в рамках проєкту, що реалізується з Інститутом національної пам’яті.