Легалізація вогнепальної зброї: захист за європейським зразком чи відкрите поле бою

https://leopolis.news/post/57779/legalizaciya-vognepalno-zbro-zahyst-za-evropeyskym-zrazkom-chy-vidkryte-pole-boyu

03/02/2022

 

Кому можна отримати зброю сьогодні та на яких підставах? 

Наказ МВС від 21 серпня 1998 року №622 контролює більшість питань, пов’язаних зі зброєю, але законодавства, яке регулювало б його обіг в Україні, все ще немає. Це з урахуванням того, що цивільна вогнепальна зброя в країні є, а, за даними МВС України,  її лише легальна кількість становить понад 1,3 мільйона одиниць. За цим документом, з 18 років людина має право на газову чи пневматичну зброю, з 21 – вогнепальну гладкоствольну мисливську, а з 25 – вогнепальну мисливську нарізну.

Також право на придбання короткоствольної травматичної зброї мають деякі категорії громадян, як-от, наприклад, працівники правоохоронних органів, судів, журналісти, депутати. Проте з легалізованою зброєю теж не все так просто, бо єдиний реєстр, де були би вказані власники зброї та підстави володіння нею, мав би тільки розпочати свою роботу навесні 2022 року.

Європейський досвід і українська реальність

Багато прихильників збройної лібералізації посилались саме на країни ЄС, де така практика є нормальною. Проте її не назвеш спільною, навівши в приклад Чехію і Німеччину. Перша – ліберальна в цьому питанні, тому придбати пістолет для самозахисту можна легально за не надто складною процедурою, друга – жорстка та потребує особливих підстав та перевірок. 

Тут доцільно згадати петицію ще від 29 серпня 2015 року на сайті українського президента із закликом законодавчо дати дозвіл українцям на озброєний самозахист. Голова Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін, автор петиції, вказав про необхідність прийняття закону щодо цивільної зброї та боєприпасів, а також доповнення 27 статті Конституції України правом громадян на вільне володіння вогнепальною зброєю. Це допоможе і в захисті власного життя, і територіальної цілісності України. Її підписали більше 36 тисяч осіб, тому тодішній президент Петро Порошенко відреагував, але досить неоднозначно. Він сказав, що більшість українців таку ініціативу не підтримує, проте закликав створити робочу групу для розгляду.

Загострення проблеми відбулося ще після початку збройного конфлікту на Донбасі, під час якого розпочався неконтрольований потік нелегальної зброї. До Верховної Ради законопроєкти потрапляли, але не ухвалювались. Згадаймо, наприклад, як було відхилено та відкладено в далеку шухляду законопроєкти №4335-1, автором якого є нардеп Андрій Шараськін та №4335 від досить великої групи депутатів, зокрема Ігоря Фріса, Олександра Бакумова та інших про обіг цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї.

Останній документ дав би українцям широкий спектр можливостей щодо короткоствольної нарізної зброї: купівля, зберігання, використання та перевезення. Тільки-от захищатись нею можна тільки вдома, на відміну від проєкту закону №4335-1, який містив дозвіл і на її носіння, а отримати за умови відсутності медичних протипоказань, судимості та адміністративних порушень впродовж року за певними статтями. Також йшлось про повернення нагородження осіб зброєю та введення Єдиного державного реєстру цивільної зброї.  

Останньою ініціативою щодо збройного законодавства був проєкт закону №5708  «Про право на цивільну вогнепальну зброю», зареєстрований у Верховній Раді від фракції «Слуга народу».

Згідно з ним громадяни були б позбавлені права на покупку пістолетів, окрім чинних спортсменів зі званням «майстер спорту в профільних дисциплінах». Інші ж з 18 років отримують право на купівлю мисливських рушниць, а з 25 – на карабіни та гвинтівки. Автомати для простих українців заборонені, як і носіння не травматичної і нагородної зброї поза межами стрільбищ, тирів. Проходження медкомісії, тренінгів та відсутність непогашених судимостей дало б змогу отримати ліцензію спочатку на 3 роки. У пояснювальній записці йдеться, що документ має визначити поняття права власності на цивільну вогнепальну зброю, визначити класифікацію, порядок та умови отримання документів на володіння нею. 

РБК-Україна у своїй статті зазначає, що цей законопроект №5708 не вирішує питання, які стоять перед суспільством, владою і в тому числі перед МВС. «Ці функції може виконати тільки альтернативний проект закону, – упевнений глава «Української асоціації власників зброї» (УАВЗ) Георгій Учайкін.

Плюси і мінуси

Питання зброї досить болюче і дискусійне, тому завжди знаходяться ті, хто підтримують і ті, хто виступають проти права вільно купувати зброю для самозахисту.

Зазвичай наводять такі позитивні аспекти цього дозволу:

  • легалізація зброї дасть змогу посилити контроль над чорним ринком та отримати економічну вигоду (оплата ліцензії, навчання, продаж зброї, податки);
  • факт того, що громадяни озброєні та свідомі, мав би змусити владні гілки більш відповідально ставитись до своїх рішень та обдумувати наслідки;
  • для того, щоб почувати себе в безпеці, достатньо мати зброю, її використання – не обов’язкове;
  • наявність зброї в цивільного населення змушує дотримуватися закону усіх, без винятку.

Багато хто стверджує, що для українського суспільства характерний низький рівень культури поводження зі зброєю, тому воно ще не готове до таких нововведень. Мовляв, таке рішення може спричинити безлад та стрілянину на вулицях з великою кількістю жертв, а ще до цього можна буде додати кількість самогубств через необережне поводження зі зброєю.

Один із важливих аргументів, що зараз є змога отримати дозвіл на вогнепальну зброю після проходження певної процедури і потреби ворушити це питання немає. Тільки-от, та сама довгоствольна зброя має більшу можливість створити летальний кінець для людини, ніж короткоствольна нарізна, яка зменшує ризик смерті нападника.

Можна припустити, що узаконення права володіння зброєю дозволило б краще контролювати її обіг, дисциплінувати владу, суспільство та дати йому право на самозахист в таких тривожних умовах сьогодення.

Проте єдиного погляду на це питання всередині держави не спостерігається, що змушує громадян і далі чекати з думкою: «Бути легалізації вогнепальної зброї чи не бути?».

Аліна ЧЕРНИК, для Leopolis.news