logo
19/08
18/08
2 ...

НСЖУ закликала Раду Європи підтримати українських медійників

30-06-2022 15:18170

НСЖУ закликала Раду Європи підтримати українських медійників
Фото: nsju.org

Притягнення до відповідальності винних у вбивствах журналістів на війні та довготермінові рішення на підтримку українських медіа: перша секретар НСЖУ виступила в Раді Європи

 

Безпека журналістів – це ключовий виклик для Національної спілки журналістів України, який постав з перших днів широкомасштабної російської агресії в Україні. Про це заявила перша секретар спілки Ліна Кущ під час виступу на круглому столі «Журналістика в часи війни», який відбувся в Раді Європи, Страсбург.

 

Спікерами заходу, організованого Платформою з безпеки журналістів Ради Європи, стали керівниця підрозділу Європи й Центральної Азії організації Article 19, генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гутьєррес, радниця з правових питань Європейського центру свободи преси й медіа ECPMF Флутура Кусарі, директорка фонду Justice for Journalists Марія Орджонікідзе. Модератором круглого столу виступив генеральний доповідач ПАРЄ з питань свободи ЗМІ та безпеки журналістів Могенс Йенсен.

Журналісти відіграють надзвичайно велику роль у фіксації російських воєнних злочинів в Україні

Російське вторгнення мало катастрофічні наслідки для журналістики в Україні, наголосили учасники. Це спричинило загибель 33 українських та іноземних журналістів, в тому числі 12 журналістів – під час виконання професійних обов’язків. Чимало працівників медіа були піддані катуванням, викрадені або незаконно утримуються на окупованих територіях. Війна призвела до закриття або знищення ЗМІ, до різкого падіння всіх доходів. Водночас саме в такі часи перевірена та об’єктивна інформація є найбільш затребуваною, а право на таку інформацію має бути рішуче захищене.

«Як представниці Національної спілки журналістів України, мені першою надали слово для того, щоб проінформувати учасників про те, як працюють українські журналісти й українські медіа в умовах війни. Із перших днів ми опинилися перед кількома викликами: безпека, евакуація та ситуація на окупованих територіях. Зараз, через чотири місяці від початку повномасштабного вторгнення, однією з найбільших проблем є криза в українських медіа та втрата робочих місць», – розповіла Ліна Кущ.

Під час виступу перша секретар НСЖУ докладно проінформувала про роботу центрів журналістської солідарності, створених у трьох містах – Львові, Івано-Франківську і Чернівцях – за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів. За два місяці центри надали допомогу понад 200 працівникам медіа.

ЄФЖ, МФЖ, асоціації і спілки журналістів Європи були першими, хто запропонував допомогу українським журналістам від початку широкомасштабного російського вторгнення. Федерації відкрили спеціальний рахунок для допомоги українським журналістам у біді, залучивши кошти багатьох профспілок, журналістських спілок та асоціацій, медіа.

Завдяки цьому фонду, а також завдяки допомозі інших партнерських організацій НСЖУ надала екстрену матеріальну допомогу 200 евакуйованим журналістам і журналісткам. А центри журналістської солідарності стали такою собі «парасолькою», під якою вдалося об’єднати різні види допомоги: надання засобів безпеки, допомога в евакуації, надання робочого місця, техніки й обладнання, допомога в плануванні поїздок для іноземних колег, відновлення роботи ЗМІ або пошук нової роботи, психологічна, гуманітарна, медична допомога та ін.

Міжнародні правозахисники допоможуть розслідувати вбивства журналістів

Яка міжнародна підтримка, зокрема з боку європейських інституцій, потрібна сьогодні в Україні, щоб забезпечити безпеку журналістів і свободу ЗМІ загалом? Про це говорили інші учасники дискусії – зокрема, радниця з правових питань Європейського центру свободи преси й медіа ECPMF Флутура Кусарі розповіла про прихисток для українських журналістів у Косово, де медійники можуть жити і працювати протягом півроку.

Генеральний секретар ЄФЖ Рікардо Гутьєррес проаналізував, як впливає повномасштабна війна на свободу слова, зокрема в європейських країнах, нагадавши, що національні регулятори в деяких країнах заборонили роботу російських державних телеканалів та інших пропагандистських ресурсів. І хоча такі рішення подекуди викликають критику, вони були ухвалені незалежними регуляторами, виходячи з об’єктивних критеріїв, зазначив керівник ЄФЖ. Він також застеріг від використання медіа в якості зброї у війні.

«Журналістика працює для суспільного блага, а не для війни. Але часто уряди намагаються перетворити медіа на зброю», – сказав Рікардо Гутьєррес. 

На Платформу з безпеки журналістів Ради Європи занесені 29 кейсів із України, із них 26 кейсів – після 24 лютого 2022. Серед них – 12 вбивств українських та іноземних журналістів, а також випадки поранень працівників медіа. Крім того, на Платформі містяться випадки незаконного затримання українських журналістів на тимчасово окупованих територіях – Олега Батуріна, Ірини Дубченко, Вікторії Рощиної, Олександра Гунька та інших.

Міжнародні правозахисні організації готові надати допомогу українським правоохоронцям у розслідуванні випадків, занесених на Платформу Ради Європи, зазначила представниця Article 19 Сара Кларк. Це важливо для пошуку інструментів та шляхів притягнення до відповідальності всіх, хто винен у вбивствах журналістів. Сара Кларк подякувала українським журналістам, які документують злочини росії проти цивільних осіб і злочини проти колег.

Директор фонду Justice for Journalists Марія Орджонікідзе розповіла про російських журналістів, які виїхали з країни через переслідування та якої допомоги вони потребують.

«Журналісти відіграють вирішальну роль, щоб ми отримували правдиву та незалежну інформацію про ситуацію в зонах війни та конфліктів. І ми повинні робити все можливе, щоб підтримати та забезпечити вільну роботу журналістам», – підсумував генеральний доповідач ПАРЄ з питань свободи ЗМІ та безпеки журналістів Могенс Йенсен.

До обговорення теми безпеки журналістів долучився король Нідерландів

 

Король Нідерландів Віллем-Олександр: Після Бучі російська пропаганда використовувала ту ж технологію, що й після збитого літака MH-17

Партнери Платформи Ради Європи зустрілися з королем Нідерландів Віллемом-Олександром, який того дня був присутній у сесійній залі Ради Європи, де голосували важливу резолюцію про те, що рейс MH17 над Донбасом був збитий у 2014 році ракетою «Бук», наданою військовим частинам, які контролювала Росія.

«На зустрічі з королем Нідерландів я зазначила, що як журналістка працювала в Донецьку в 2014 і висвітлювала катастрофу малайзійського літака. Я навела приклад, як працює російська пропаганда, яка множила версії, аби уникнути відповідальності за збитий літак. «Так само було і в Бучі, та сама техніка!» – провів паралелі король. Він добре обізнаний із небезпекою, яка загрожує журналістам під час російського вторгнення, і зацікавився роботою центрів журналістської солідарності НСЖУ. Спитав, чи це вперше в Україні», – розповіла Ліна Кущ.

Російське вторгнення до України – це перша війна, яку світ спостерігає онлайн. Тому інформаційні потоки не менш важливі, ніж забезпечення зброєю, сказала перша секретар НСЖУ.

Вона також виступила на зустрічі групи європарламентарів «Друзі свободи медіа», наголосивши на необхідності підтримати журналістів і журналістику в Україні.

«Якщо в перші тижні після російського вторгнення більшість українців очікувала на швидке закінчення війни, до трьох місяців, то зараз ми усвідомлюємо, що повинні перебудувати своє життя з урахуванням тривалої війни. Тому від екстрених дій Національна спілка журналістів України переходить до довготермінових рішень. А це – створення умов для продовження діяльності українських медіа, насамперед локальних. Ми пропонуємо створити Фонд підтримки українських медіа, який наповнювався би з різних джерел, а також переглянути національне законодавство для створення засад економічної незалежності українських ЗМІ – як-то податкові преференції та інші форми інституційної підтримки», – сказала Ліна Кущ.

За її словами, запитання депутатів Європарламенту стосувалися розслідування випадків вбивств журналістів в Україні, а також статусу блогерів та громадянських журналістів. «Я розповіла, що роль громадянських журналістів у висвітленні подій війни надзвичайно важлива, особливо на окупованих територіях, де робота професійних журналістів неможлива. НСЖУ активно підтримує, зокрема, кримськотатарських громадянських журналістів та має спеціальну процедуру прийняття їх до лав НСЖУ», – зазначила перша секретар.

Партнери Платформи Ради Європи обговорили розслідування українських кейсів, занесених на Платформу, з другим секретарем постійного представництва України в Раді Європи Юлією Філінською. Офіс Генерального прокурора виявив готовність взяти під контроль усі зазначені випадки, повідомила Юлія Філінська. Таке співробітництво відбувається вперше за час існування Платформи, тому партнери вітають таку ініціативу українських прокурорів.

У ці дні в Раді Європи проходила фотовиставка, присвячена роботі українських журналістів на війні. Така виставка, як і виступи представників України на заходах РЄ, допомагають всебічно інформувати парламентарів про ситуацію в Україні та про необхідну допомогу для журналістів і журналістики, переконана Ліна Кущ: «Символічно, що круглий стіл, на якому мені випало виступити, відбувся в день, коли Україна отримала статус кандидата в члени ЄС. Це статус, на який ми вибороли, відстоюючи європейські цінності в широкомасштабній війні. В тому числі – цінності свободи слова».