Українські журналісти очікують, що народні депутати замість конструктивної роботи над удосконаленням законопроєкту «Про медіа» із урахуванням позиції журналістської спільноти не використають проміжок між першим і другим читанням, аби просто продекларувати, що вони «вивчають питання», «працюють над європейським законодавством».

Про це у вчорашньому ефірі телеканалу «Еспресо» заявив голова НСЖУ Сергій Томіленко, повідомляє Національна спілка журналістів України.

«У нас є підстави до занепокоєння, що в підсумку Україна отримає закон «Про медіа» мінімальною більшістю голосів із залученням провладних депутатів і тих людей, над якими висить дамоклів меч кримінальних справ», – сказав очільник НСЖУ.

Національна спілка журналістів привертає увагу до тих ризиків, які закладаються в законопроєкт. Підтримуючи європейські прагнення і європейські зобов’язання України, Спілка наголошує, що в законопроєкт закладено багато положень, до яких ЄС не має жодного стосунку.

«Українські експерти і українські народні депутати, урядовці закладають певний механізм, який може порушувати свободу слова в Україні й права журналістів, – наголошує Сергій Томіленко. – І навіть оприлюднений урядом порівняльний аналіз відповідності законопроєкту «Про медіа» європейській Директиві про медіапослуги засвідчує, що положення Директиви займають лише 10 відсотків від обсягу змісту українського законопроєкту «Про медіа». Коректно говорити, що це насправді законопроєкт не стільки про медіа, скільки про Нацраду або державного регулятора для кожного журналіста і для кожного виду медіа з широкими повноваженнями».

Водночас, як нагадав Сергій Томіленко, державний медійний регулятор – Національна рада з питань телебачення і радіомовлення – на сьогодні не є політично незалежним органом, адже сама конструкція, закладена Конституцією України, передбачає, що четверо членів Нацради призначаються президентом і четверо – парламентом.

Про можливі небезпеки для свободи слова в Україні може свідчити ситуація із трьома опозиційними телеканалами, які вилучено з цифрової мережі Т2 і відсторонено від виробництва контенту спільного телевізійного медіамарафону.

«Зараз ми спостерігаємо ручне управління медіапростором і не можемо отримати відповіді на запитання про справжні причини ухваленого рішення, – сказав Сергій Томіленко. – Теоретично це може бути або виявом цензури, або виявом боротьби за національні інтереси. Жодних доказів того, що це є виявом боротьби за національні інтереси, не надано, а всі роз’яснення мають сумнівний вигляд. Якщо буде ухвалено законопроєкт «Про медіа» і проведено передбачену ним медіареформу, може статися так, що не лише три канали, а сотні українських журналістів і медіа отримуватимуть відписки, якими будуть прикривати обмеження мовлення тих чи інших каналів або відкликання свідоцтв про реєстрацію друкованих ЗМІ».

Критичне ставлення до того, як влада реагує на критику законопроєкту «Про медіа», висловив і медіаексперт, головний редактор видання «Детектор медіа» Отар Довженко, який також брав участь у ефірі телеканалу «Еспресо».

«На інформаційному телемарафоні ми знов і знов бачимо ті самі обличчя, які говорять загалом ті самі речі, – зазначив експерт. – Яскравий приклад – це кампанія просування закону «Про медіа», коли в ефірі марафону щодня з’являлися або міністр культури Олександр Ткаченко, або голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк, або хтось із «Слуги народу», і вони знов і знов розповідали, наскільки це класний, хороший, чудовий закон. Але коли ми вже били на сполох: «Є певні зауваження до цього закону!», вони кілька разів включили критиків, а здебільшого згадки про критиків відбуваються так, як це було днями: сидить у студії Ткаченко, йому кажуть: «Ось є критики, які критикують закон за те й те». А Ткаченко каже: «А! То все політична боротьба!» І на цьому, в принципі, вся критика припиняється».

Нагадаємо, НСЖУ неодноразово заявляла, що в законопроєкті «Про медіа» проігноровано позицію журналістів та редакторів українських ЗМІ. Цей документ гостро критикували журналістські організації, журналістська спільнота та редактори українських ЗМІ, а також Європейська федерація журналістів. Як повідомлялося, законопроєкт №2693-д «Про медіа» парламент прийняв за основу (в першому читанні) 30 серпня.

Підготувала Ольга Балух, Leopolis.news