Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко прийняв рішення скасувати постанову про закриття так званої справи «Роттердам+» як незаконну та необґрунтовану.

Таке рішення Олександр Клименко ухвалив сьогодні, інформує САП.

Очільник антикорупційної прокуратури також повністю змінив групу прокурорів у цій справі через неефективне здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.

Такі рішення прийнято за результатами вивчення матеріалів справи, ретельного дослідження висновків прокурорів під час закриття цього кримінального провадження та за наслідками проведення наради за участі прокурорів та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснювали досудове розслідування.

Олександр Клименко виявив численні неузгодженості у висновках та аргументації прокурора під час закриття цієї справи, неповноту дослідження матеріалів справи прокурором, невідповідність висновків прокурора фактичним обставинам кримінального провадження.

Це означає, що подальші рішення у цій справі прийматиме вже оновлений склад прокурорів у повній відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу.

Як відомо, 21 вересня 2022 року Апеляційна Палата Вищого антикорупційного суду завершила розгляд апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді ВАКС від 13 жовтня 2021 року про відмову в задоволенні скарги на рішення щодо закриття кримінального провадження.

За результатами розгляду колегія суду частково скасувала ухвалу слідчого судді та закрила провадження за скаргами представників АТ «Нікопольський завод феросплавів» та АТ «Запорізький завод феросплавів» на постанову прокурора САП про закриття кримінального провадження від 24 березня 2017 року.

САП очікує на повний текст указаного рішення суду. Правова позиція суду викладена у повному тексті рішення буде врахована при подальшому здійсненні досудового розслідування та прийнятті рішень у справі.

Як зазначається, незаконність та необґрунтованість рішення прокурора щодо закриття цього провадження не викликає в керівника САП жодних сумнівів.

Нагадаємо, 8 серпня 2019 року детективи НАБУ у справі «Роттердам+» повідомили про підозру шістьом особам, зокрема ексголові Нацкомісії Дмитру Вовку та Бутовському.

За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт, так звану «формулу Роттердам+».

У березні 2016 року Нацкомісія затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з нею, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахувалась за формулою «вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну».

Через застосування нової формули теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне «Центренерго», стали продавати електроенергію дорожче.

НАБУ у рамках справи «Роттердам+» опублікувало фрагмент перехопленої розмови (березень-квітень 2020) топ-менеджера ДТЕК та іноземної особи про жінку-кандидата на посаду глави Міненерго (згодом т.в.о. призначили Ольгу Буславець - ред.).

Група компаній «ДТЕК» Ріната Ахметова назвали заяву НАБУ про записи розмови одного з топ-менеджерів ДТЕК «політично мотивованою провокацією, яка не має ні найменшого відношення до справи «Роттердам+».

У серпні 2020 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко, який керує справою з боку САП, вніс постанову про закриття справи «Роттердам+».

Та у жовтні Вищий антикорупційний суд поновив справу.

Підготував Олександр Чамара, Leopolis.news