Станом на кінець березня у Львові проживає 106 тисяч людей, які офіційно зареєстровані як внутрішньо переміщені особи. Загалом у Львові досі залишаються понад 150 тисяч внутрішньо переміщених українців.

Зараз частина людей мешкає у тимчасових прихистках, зокрема у зимовому модульному містечку на Сихові, повідомляє пресслужба Львівської міськради.

Як розміщували людей від початку вторгнення, розповів начальник управління соціального захисту Львівської міської ради Ігор Кобрин, який тоді керував центром координації.

Станом на 23 лютого 2022 року в місті проживали 8 тисяч внутрішньо переміщених українців. Після 24 лютого щодня до Львова прибували тисячі людей. Хтось їхав за кордон, але чимало людей залишалися.

«Піковий момент був постійно з 24 лютого до травня. До кінця березня це був суцільний ріст вгору. Скільки б ми не відкривали в день чи тиждень нових ліжкомісць, їх не вистачало. Пригадую, як у першій декаді березня не вистачало місць у школах і ми відкрили місця в садочках. Це було одразу додаткові кілька тисяч місць. Дві доби – і цих місць не було», - каже Ігор Кобрин.

У піковий момент до розселення людей було залучено понад 500 об’єктів, зокрема і приватних. Людей приймали у готелях, переобладнані склади, будівлі релігійних організацій, церкви, офіси. Також дуже часто телефонували львів'яни, які були готові поселити людей в одну із кімнат чи надати своє житло за символічну оплату. До кінця квітня, каже Ігор Кобрин, ситуація вирівнялася.

19 квітня 2022 року у Львові, у Стрийському парку, відкрили перше модульне містечко для внутрішньо переміщених українців за сприяння уряду Польщі. Друге модульне містечко розгорнули на вул. Пулюя на початку травня. Третє модульне містечко відкрили невдовзі на Сихові. Загалом у модульних містечках змогли поселитися майже 1000 людей. Багато людей продовжували мешкати у закладах освіти, культури. Перед початком навчального року людей переселили.

Згодом на Сихові обладнали модульне містечко зимового варіанту, яке збудували за підтримки Польщі, Великої Британії та інших партнерів, а містечка літнього варіанту законсервували. Зараз тут мешкають понад 800 людей. Проживання є безплатним. Загалом там можуть поселити понад 1400 людей.

Щодо фінансування, то виплати, передбачені для переселенців, забезпечуються з державного бюджету, а комунальні послуги та харчування – з місцевого.

«Наразі витрати підрахувати неможливо. Є харчування, хоч дуже часто воно відбувається за підтримки міжнародних фондів. Два тижні харчування модульного містечка коштує мільйон гривень. Це одноразове харчування. Комунальні послуги забезпечуються громадою міста. До прикладу, коли сформували модульні містечка, серед витрат були земельна ділянка, підведення комунікацій», - каже Ігор Кобрин.

У модульне містечко на Сихові поселяють, здебільшого, вразливі групи або людей, які потребують підтримки. Це, переважно, сім'ї з дітьми, жінки з дітьми, сім'ї, де є кілька дітей, люди старшого віку, люди з інвалідністю.

Найбільша проблема, каже Ігор Кобрин, це знаходити місце для тих людей, які потребують особливих умов проживання. Тобто, де потрібен і догляд, і допомога, наприклад, для людей з інвалідністю. Проте зараз є чимало міжнародних проєктів, гроші виділяють міжнародні партнери. Крім цього, почалися роботи з реконструкції певних закладів охорони здоров'я. Частину людей з таким запитом планують поселити у модульному містечку на Сихові.

Підготувала Анастасія Андрійчук, Leopolis.news