24-04-2023 11:05
4655
Ще у далекому 2007 році урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини повідомив, що українські суди причетні до більшості судових справ, в яких Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) виносить негативні для України рішення. Упродовж 2006 року за рішеннями ЄСПЛ із України стягнули 9,270 млн грн для відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої позивачам. Проте число справ, в яких ЄСПЛ визнає за Україною системні порушення Європейської Конвенції з прав людини, зростає щороку, повідомила пресслужба Міністерства юстиції України.
Ситуація не змінилась на краще і з приходом «зеленої» влади, яка під час виборів наобіцяла українцям сім мішків гречаної вовни. Згідно зі статистикою Європейського Суду з прав людини за 2022 рік цей суд виніс 144 рішення у справах проти України, з яких у 141 рішенню визнано щонайменше одне порушення. Про це Ірина Кушнір, співзасновниця громадської організації «Український інститут з прав людини» та експертка проєкту «Підтримка впровадження судової реформи в Україні» розповіла на своїй сторінці в соціальній мережі. Принагідно доцільно зазначити, що фінансові виплати потерпілим за рішенням ЄСПЛ здійснюють з бюджету України. Де-факто, громадяни України, які зі своїх податків виплачують розкішні зарплати суддям, так само оплачують і суддівську недобросовісність. Було б справедливо, якби виплати за рішенням ЄСПЛ судді сплачували зі своїх гаманців.
А нещодавно українське суспільство обурило неадекватне рішення судді Стрийського міжрайонного суду Руслана Шрамка, який за крадіжку п'яти пачок сигарет присудив львів'янину Володимирові Гузію сім років позбавлення волі. Такі ж терміни інші суди Львівської області присуджували особам, які вбивали людей. На шальках терезів шрамківського «правосуддя» п'ять пачок сигарет тотожні людському життю.
Інше скандальне рішення суду, яке набуло в Україні чималого розголосу, стосується Закарпаття. Суддя Воловецького районного суду Оксана Софілканич зухвало «відмазала» від реального покарання трьох підлітків, які вчинили групове зґвалтування неповнолітньої (раніше Софілканич виправдала хабарництво голови ОТГ від «Слуги народу»). Лише широкий суспільний розголос стосовно рішення Софілканич щодо зґвалтування неповнолітньої змусив генерального прокурора і омбудсмена поспішно зайнятись цим судовим «рішенням». А скільки таких історій не отримують розголосу? – риторично запитала Олена Трибушна, журналістка відеоканалу «Є питання». Таких судових справ є тисячі. Особливо це стосується адміністративних судових проваджень, під час яких не здійснюється повне фіксування судового процесу технічними засобами суду.
Ще у грудні 2011 року Конституційний Суд України вирішив, що конституційними є окремі випадки, коли повне фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється (див. пункт №2 цього рішення). У парадигмі Януковича-Азарова судова система України функціонує і досі.
Профіль суддів
Цього разу на подіумі львівського судового безслав'я знову опинились суддя Галицького районного суду Львова Ольга Кротова і суддя Львівського апеляційного суду Альберт Белена. Раніше суддя Кротова вже скандалила із журналістом Олександром Жуковим, а суддя Белена відомий обурливим, з точки зору львівської громади, рішенням відпустити під заставу вбивцю трьох осіб.
Із рейтингу професійної придатності львівських суддів, складеного на підставі кваліфікаційної атестації, можна дізнатись, що суддя Белена має доволі неоднозначну професійну кваліфікацію. Так, наприклад, за рік суддя Белена в середньому здійснює 93 судові слухання, тобто орієнтовно за три робочі дні розглядає одну судову справу. На свої рішення отримав 15 скарг, а один відсоток його судових рішень скасовано. Це один відсоток із оскаржених справ. А скільки судових рішень судді Белени учасники судових процесів не оскаржували, вважаючи такі оскарження марною тратою часу в теперішній судовій системі України?
Суддя Альберт Белена отримав 72 бали із 90 можливих за знання теорії, а також 64 бали зі 120 можливих за знання судової практики за результатами кваліфікаційного атестування.
Рівень професійної кваліфікації судді Ольги Кротової львівській громадськості невідомий, оскільки її призначили на посаду судді в липні 2020 року. До того часу, якщо пам'ять не зраджує, вона була помічницею судді Богдана Мички, заступника Сергія Лєсного, голови Сихівського суду Львова.
Як стверджують очевидці, суддя Кротова залежна від е-паління. Якщо цей факт відповідає дійсності, а не є зумисним наклепом, тоді виникає занепокоєння стосовно професійної придатності державної службовиці Ольги Кротової. Міністерство охорони здоров'я попереджає, що вейп шкідливий як для курця, так і для людей, які вдихають вторинний аерозоль. У нашому випадку − для учасників судового процесу з участю судді Кротової. Окрім того, паління звичайних сигарет, електронних сигарет чи вейпів негативно позначається і на розумових здібностях людини, яка має залежність від такого паління.
Без вини винуватий
Журналістське розслідування буде стосуватись адміністративної судової справи №461/5920/22, розглядаючи яку судді Кротова і Белена солідарно присудили водієві Ігореві Пріцаку заплатити штраф у розмірі 3400 гривень та сплатити судовий збір у розмірі 536 гривень і 80 копійок.
Ігор Пріцак у неділю 23 жовтня 2022 року заїхав на стоянку кав'ярні мережі «Kredens Cafe» за адресою вулиця Порохова 20-Д. Вийшов із авто, за звичкою оглянув його і зайшов у кафе випити кави. Хвилин через 25-30 вийшов із приміщення «Kredens Cafe» і поїхав додому.
Наступного дня, орієнтовно о 10 годині, Ігореві Пріцаку зателефонували з патрульної поліції Львівської області й повідомили, що на нього складений протокол про пошкодження заднього бампера автомобіля «AUDI» на стоянці біля «Kredens Cafe» та його втечі з місця ДТП. Підозрюваний прибув у патрульну поліцію на вулицю Перфецького, показав патрульним поліцейським своє авто, на кузові якого не було жодної подряпини.
Лейтенант Іван Яремко оглянув авто, склав протокол про адміністративне порушення і пішов у своїх поліцейських справах. Із тексту протоколу, написаному нерозбірливо від руки (вже не раз піднімалось питання, щоби поліцейські заповнювали документи друкованими буквами), незрозуміло, якими технічними засобами встановлений факт ДТП. Принаймні інспектор Яремко не ініціював проведення інженерно-транспортної експертизи автомобіля «Mercedes» з метою встановлення його участі в ДТП та не порадив підозрюваному Ігореві Пріцаку самому звернутись до автоекспертів. Звернутись про всякий випадок, адже поліцейські таки вирішили передати цю справу в суд.
Уже після суду в телефонній розмові з Ігорем Пріцаком лейтенант поліції Іван Яремко визнав, що авто «Mercedes» не мало видимих пошкоджень внаслідок ДТП. Відповідно, подряпини на бампері пошкодженого автомобіля «AUDI» могли з'явитись або раніше 23 жовтня 2022 року, або внаслідок контакту з іншим авто чорного кольору.
Розшифрування телефонної розмови власника авто «Mercedes-Benz S63 AM6» Ігоря Пріцака та Івана Яремка, інспектора відділу розшуку і опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод УПП у Львівській області.
Пріцак: Добрий день, Іван. То Ігор турбує, Пріцак. Пам'ятаєш? Мерседес той поцарапаний, ми на суді були. Мерседес еска.
Яремко: Так, так, так.
Пріцак: Я під'їду до тебе на пару хвилин, я з журналістом, він пару питань задасть.
Яремко: Не можу я зараз поїхав...
Пріцак: Ми зараз статтю пишемо.
Яремко: Та ти шо, серйозно?
Пріцак: Я ж казав відразу. Я що ідіот. У мене нема жодної царапини. Ти ж виходив і бачив. Це нонсенс.
Яремко: Так, так.
Пріцак: В мене нема ні одної царапини. Я вже машину навіть продав, я вже купив іншу.
(Аудіозапис розмови прослухати за цим посиланням)
Патрульні поліцейські Юрій Солтис і Андрій Терлецький, які прибули на виклик на автомобільну стоянку біля «Kredens Cafe», не вилучили відеозаписи двох відеокамер, які фіксували рух автомобілів на стоянці, не встановили коефіцієнт давності подряпин на бампері авто «AUDI А7», а локація цього авто на поліцейській схемі теж зумовлює питання. Принаймні такий висновок можна зробити із матеріалів судової прави, із допитів свідка і власника авто «AUDI А7» та допиту підозрюваного власника авто «Mercedes».
Розгляд судової справи
Звинувачення в суді Ігоря Пріцака у створенні ДТП базувалось на двох показах свідка Дениса Щербана, які суперечили один одному, як теж і на нетотожних поясненнях власника пошкодженого авто Дмитра Мінаєва.
Для журналістського розслідування покази учасників судового процесу взяті із тексту судової постанови №461/5920/22 судді Ольги Кротової. Для початку звернемо увагу, що згідно з даними реєстру судових рішень розгляд цієї судової справи в Галицькому районному суді відбувся 17 листопада 2022 року. А в тексті судової постанови вказана інша дата – 17 січня 2023 року. Незрозуміло, чи це подвійна технічна описка (місяця і року), чи наслідок надмірного зловживання парами вейпу.
Покази потерпілого Дмитра Мінаєва із тексту постанови: «23 жовтня о 13:35 за адресою вулиця Порохова, 20-Д. Припаркував автомобіль за вказаною адресою. Коли вийшов із кав'ярні, побачив пошкодження свого автомобіля. Пошкоджено задній бампер зі сторони пасажира. Автомобіль, який пошкодив моє авто, втік з місця події. Це був Мерседес. Свідок, який підійшов до мене, коли я вийшов із кав'ярні, сказав, що звертався до водія Мерседеса. Просив його залишити номер під моїми склоочисниками. Але водій просто сів в свій Мерседес і втік з місця пригоди. Свідок зробив фото автомобіля порушника. Так я дізнався про номер і марку авто винуватця пригоди.
Коли я вийшов із кав'ярні і сів у своє авто, то чорний Мерседес якраз від'їхав від мого автомобіля. Також під час всіх обставин даної події зі мною була присутня моя цивільна дружина Медведєва Ольга Сергіївна. Фото винуватця ДТП надам на вимогу».
Ольга Медведєва, цивільна дружина потерпілого, надала аналогічні покази: «23.10.2022 сиділа з чоловіком в «Kredens Cafe», коли вийшли на вулицю побачили, що їх автомобіль пошкоджений задній правий бампер. До них підійшов мужчина, який повідомив, що бачив хто і як пошкодив їх автомобіль та надав їм фотографії. Після цього, вони викликали працівників поліції».
Під час судового засідання свідок Денис Щербан дав такі свідчення (недоладний стиль тексту постанови збережений): «...біля «Kredens Cafe» побачив та почув звук, як чорний «Mercedes» з іменним знаком «і7777р» паркуючись пошкодив автомобіль «AUDI», який стояв припаркований біля «Kredens Cafe». Водій автомобіля вийшов з машини, оглянув пошкодження автомобілів, видно було, що дуже нервував, якраз в цей момент він сфотографував його на свій мобільний телефон, оскільки мав припущення, що останній залишить місце дорожньо-транспортної пригоди. Після цього, водій автомобіля «Mercedes» зайшов в «Kredens Cafe», він також зайшов туди. За якийсь час він пішов в туалет, а коли повернувся − то водія автомобіля «Mercedes» вже не було, останній поїхав. Він вийшов на вулицю і побачив, що до пошкодженого автомобіля «AUDI» підійшли його власники, він розповів їм все, що бачив, та надав фотографії машини, яка здійснила дорожньо-транспортну пригоду. До цих подій ні з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ні з потерпілим він знайомий не був, підстав оговорювати їх у нього немає».
Суддю Кротову не насторожила розбіжність у поясненнях свідка Дениса Щербана. У першому випадку, 23 жовтня 2022 року, свідок Щербан розповів поліцейським, що підійшов до власника авто «Mercedes» і запропонував водієві залишити свій номер телефону під склоочисниками пошкодженого автомобіля «AUDI», а під час свідчення в суді 17 листопада вже забув, про що говорив 23 жовтня.
У суді свідок Денис Щербан не сказав, що підходив до власника авто «Mercedes» Ігоря Пріцака з пропозицією залишити його номер телефону під склоочисниками начебто пошкодженого авто «AUDI». Натомість Денис Щербан розповів, що крадучись пішов назирці за власником авто «Mercedes» у кафе, де пильно із відстані спостерігав за Ігорем Пріцаком, який упродовж пів години, неквапом пив каву і щось читав у своєму телефоні. Така поведінка не характерна для людини, яка скоїла автопригоду та має намір чимшвидше зникнути із місця пригоди. Така поведінка не характерна і для людини, яка начебто зафіксувала на фото момент ДТП і прагнула справедливості. На ці рівнобедрено протилежні факти суддя Кротова увагу не звернула.
Ще один нюанс, на який суддя Кротова обійшла професійною увагою. Власник пошкодженого «AUDI» та його цивільна дружина в унісон заявили, що коли вийшли з кафе, то побачили пошкодження бампера свого авто, а вже згодом до них підійшов свідок і розповів, що трапилось.
Суть у тому, що автомобіль «AUDI» був припаркований передом до дверей кафе, біля відеокамер, так само як і авто «Mercedes». Отож громадяни Мінаєв і Медведєва фізично не могли побачити подряпини на задньому бампері свого авто, коли вийшли з кафе.
Ще одна суперечність: на схемі поліцейських задокументовано, що авто «AUDI» припарковане багажником до виходу з кафе. Або поліцейські недбало накреслили схему, або пошкоджене авто було переміщене ще до приїзду поліцейських. І цьому фактові неуважна суддя Кротова належної уваги не надала.
На фото: червоний колір – зображення авто «AUDI» на схемі поліцейських; зелений колір – розташування припаркованого авто «Mercedes» зі свідчень його власника; сині точки – відеокамери спостереження.
Не з'ясована плутанина і в свідченнях потерпілого громадянина Мінаєва. В одному фрагменті свідчень він говорить: «Коли вийшов із кав'ярні, побачив пошкодження свого автомобіля. Пошкоджено задній бампер зі сторони пасажира. Автомобіль, який пошкодив моє авто, втік з місця події. Це був Мерседес. Свідок, який підійшов до мене, коли я вийшов із кав'ярні, сказав, що звертався до водія Мерседеса». А далі дав таке свідчення: «Коли я вийшов із кав'ярні і сів у своє авто, то чорний Мерседес якраз від'їхав від мого автомобіля».
У першому випадку громадянин Мінаєв не бачив авто «Mercedes», коли вийшов із кав'ярні, а в другому випадку «Mercedes» виїхав із стоянки, коли Мінаєв перебував у своєму авто.
Під час судового засідання Ігор Пріцак чотири рази намагався поставити питання свідкові, поліцейським та власникові авто «AUDI», аби уточнити обставини події, і кожного разу суддя Кротові відхиляла його спроби.
Далі більше. Ігор Пріцак заявив: якщо суд сумнівається у тому, що він не вчинив ДТП, то нехай призначить технічну експертизу. Суддя відхилила і цю вимогу, а в своїй постанові написала: «Клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи транспортних засобів учасниками справи не заявлялись».
Суддя Кротова у постанові зазначила: «Суд не приймає покликання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на відсутність в його діях складу адміністративних правопорушень, з підстав, що його автомобіль пошкоджень не отримав. Висловлену ним у судовому засіданні незгоду з протоколами про адміністративне правопорушення та позицію щодо того, що якщо його автомобіль не пошкоджений, то й автомобіль потерпілого не мав б отримати пошкоджень, суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за вчинене правопорушення».
Давайте змоделюємо вірогідну логіку мислення судді Кротової в іншій ситуації, наприклад, у кримінальній. Громадянин «К» вийшов із під'їду свого будинку і пішов у справах. Через якийсь час громадянина «К» відшукали поліцейські та повідомили, що він підозрюється у вбивстві людини, труп якої знайшли у під'їзді будинку, з якого вийшов громадянин «К». А громадянин «В» бачив, як громадянин «К» виходив із цього під'їзду орієнтовно в час вбивства.
Громадянин «К» в суді заперечує свою причетність до злочину. Він каже, що коли виходив із будинку, то в під'їзді не бачив труп убитого. Натомість суддя говорить, що твердження громадянина «К» розцінює як спосіб його захисту з метою уникнути покарання за скоєний злочин. І оголошує вирок лише на суб'єктивних показах свідка. Без усіляких судово-медичних, судово-психіатричних, судово-балістичних та ще якихось там експертиз.
Суддя Кротова у постанові наголосила: «Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості. Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення, суду не надано».
Як можна надати докази ймовірно упередженій судді, яка чотири рази відхиляла спроби Ігоря Пріцака встановити істину в залі судових засідань методом запитань до учасників судового процесу?
І далі унікальний «юридичний перл» від судді Кротової: «Вимогами статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю».
А якщо внутрішнє переконання судді деформоване, а ще й правосвідомості катма? А навіщо тоді написане адміністративне право? Його можна викинути у смітник і під час розгляду судових справ керуватись виключно внутрішніми душевними пориваннями, керуючись пристрастю суддів, які вони називають переконаннями і правосвідомістю.
У підсумку маємо:
1). Суддя Кротова не ознайомилась із відеозаписом двох відеокамер автомобільної стоянки, де відбувся інцидент.
2). Суддя Кротова не звернула увагу на розбіжності показів свідка та власника пошкодженого авто, а також не встановила:
3. Суддя Кротова не дослідила коефіцієнт давності подряпин на пошкодженому бампері авто «AUDI», тобто коли вони, подряпини, з'явились: у день виклику патрульної поліції чи раніше (див. Курс лекцій із навчальної дисципліни «Оформлення дорожньо-транспортних пригод» для студентів 1 курсу факультетів ПФППД, ПФПКП»).
4. Суддя Кротова відмовила у клопотанні провести інженерно-транспортну експертизу з метою встановити, чи авто «Mercedes» могло пошкодити бампер «AUDI» та чи на бампері білого авто «AUDI» залишились частки чорної фарби саме від цього авто «Mercedes».
5. Суддя Кротова усвідомлено не скористалась доступними їй засобами транспортно-трасологічної експертизи, отож технічними засобами не встановила фізичний контакт автомобіля «Mercedes» із бампером авто «AUDI».
6. Суддя Кротова не застосувала власні інтелектуальні та аналітично-дедуктивні здібності (див. Гураленко Н.А.«Ціннісно-смислові константи суддівського пізнання») під час слухання справи.
7. Суддя Кротова, де-факто, не встановила випадок зазначеного ДТП технічними засобами, доступними для суду.
Взявши до уваги виключно суб'єктивні й плутані покази потерпілого і свідка, що, вірогідно, могло бути і широко поширеною автомобільною підставою, а також послуговуючись власним внутрішнім переконанням і своєю поки що не кваліфікованою професійною правосвідомістю (тестуванням у Вищі кваліфікаційній комісії суддів професійної придатності), суддя Кротова звинуватила Ігоря Пріцака у його участі в сумнівній дорожньо-транспортній пригоді Іменем України.
Львівський апеляційний суд
У пошуку справедливості Ігор Пріцак звернувся до суду вищої інстанції з апеляційною скаргою. І знову, як і в Галицькому суді, богиня Фортуна не була до нього прихильною, тому що, можемо так припустити, на час розгляду апеляційної скарги Ігоря Пріцака богиня Юстиція кудись повіялась із приміщення Львівського апеляційного суду.
Апеляційну скаргу Ігоря Пріцака взявся розглядати знаний львівській громадськості суддя Белена, який встановив: «Апелянт свої апеляційні вимоги мотивує тим, що незважаючи на викладені ним аргументи, суд першої інстанції їх до уваги не прийняв, а прийняв формальне та необґрунтоване рішення, яке суперечить вимогам ст. ст. 1, 7, 25 КУпАП, правовій позиції Верховного суду та правовій позиції ЄСПЛ. Стверджує, що зіткнення керованим ним автомобілем «Mercedes-Benz S63 AM6», д.н.з. НОМЕР_1 із припаркованим автомобілем «AUDI A7», д.н.з. НОМЕР_2 він не здійснював. Свідченням цього є відсутність на його транспортному засобі пошкоджень, які б були характерні для цього зіткнення. Як речовий доказ його автомобіль працівниками поліції оглянутий не був і жодного об`єктивного доказу про його причетність до ДТП перед судом не надано. Судової транспортно-трасологічної експертизи, яка підтвердила б факт зіткнення ні працівниками поліції, ні судом призначено не було».
Заслухавши в судовому засіданні короткі пояснення Ігоря Пріцака та його адвоката (суддя наполіг, аби вони були максимально короткими), а далі поспіхом упродовж кількох хвилин дослідивши текст судової постанови судді Кротової, суддя Альберт Белена дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Ні правова позиція Верховного суду в аналогічних питаннях, ні правова позиція Європейського суду з прав людини для судді Белени у розгляді даної апеляції значення не мали. Як і суддя Кротова, суддя Белена факт ДПТ технічними засобами встановити не спромігся, проте визнав Ігоря Пріцака винним. На підставі того ж таки внутрішнього переконання і своєї кваліфікованої правосвідомості, коефіцієнт якої в січні 2019 року становив 0,64% (136 набраних балів поділити на 210 можливих).
У своїй постанові суддя Белена сумлінно переписав усі нерелевантні констатації із постанови судді Кротової, а від себе додав суголосні умовиводи. Семихвилинна тривалість розгляду апеляції вкупі із оголошенням резолютивної частини апеляційної постанови зумовлюють припущення, що у зал судових засідань суддя Белена прийшов із заздалегідь заготовленим рішенням. Навіть кричущий факт, що суддя Кротова слухала справу 17 листопада 2022 року, а в постанові вказала дату 17 січня 2023 року, уваги судді Белени не привернув. Ба більше, суддя Белена, вірогідно не вникаючи у текст постанови судді Кротової, автоматично переписав цю дату і в текст свого рішення.
Незважаючи на пояснення апелянта Ігоря Пріцака та його адвокати, суддя Белена повторив інсинуацію судді Кротової, що «клопотання про призначення експертизи учасниками справи не заявлялись».
А сам суддя Белена чому не призначив експертизу, аби належно з'ясувати обставини начебто ДТП? Йому було байдуже? Зарплату взяв і пішов. Економіка України зруйнована, а зарплату Белені та іншим суддям сьогодні платять американці зі свого бюджету (див. [17 вересня 2022; 24 лютого 2023; 30 березня 2023; 03 квітня 2023]). І коли в Палаті представників США дізнаються, а конгресменка Вікторія Спартц про це дізнається від своїх прибічників в Україні, що американці платять гроші недобросовісним суддям, тоді Зеленському поставлять незручні питання. Американці вміють питати за кожний свій інвестований долар. Це у них зведено до рангу релігії.
Висновок
Судді Кротова і Белена абияк поставились до розгляду судової справи №461/5920/22, тому що під час адміністративних судових проваджень законодавчо не передбачене повне фіксування судового процесу технічними засобами суду. Тепер уже достовірно не встановити, хто і про що говорив у галицькому суді 17 листопада 2022 року та в апеляційному суді 10 березня 2023 року.
Вже не встановити, з яких мотивів суддя Кротова чотири рази перешкодила Ігореві Пріцаку встановити в суді істину, поставивши відповідні питання стосовно ДТП учасникам судового процесу. Аналогічно неможливо встановити і перебіг розгляду апеляційної скарги під час можна навіть сказати миттєвого правосуддя у виконанні судді Белени.
Довірливий Ігор Пріцак покладався на презумпцію невинуватості, яка була грубо знехтувана. А якби Ігор Пріцак іще й зрозумів, навіщо суддя Кротова аж двічі, ще до судового засідання 17 листопада 2022 року, викликала його до себе для проведення приватно-душевних розмов, то в судове засідання 17 листопада прийшов би із адвокатом, журналістом і портативними засобами для аудіо-відео фіксації судового процесу.
Серед адвокатів є така думка: якби аналогічні адміністративні справи фіксували в суді, тоді 85-90 відсотків таких судових справ були би скасовані через низьку правову підготовку поліцейських патрульних. А відсутність обов'язку фіксування судового процесу технічними засобами суду під час слухання дрібних адміністративних проваджень створює благодатний ґрунт для суддівського недбальства або й усвідомленої корупції.
Правова допомога суддям Кротовій та Белені
Адвокат Євген Морозов вважає, що навіть відеозапис, наданий поліцією на підтвердження факту порушення водієм правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв’язку з тим, що оскаржувана поліцейська постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
У випадку судової справи № 461/5920/22 докази із камер відеоспостереження на автостоянці біля кафе, що автомобіль «Mercedes-Benz S63 AM6» зіштовхнувся із автомобілем «AUDI A7», відсутні цілком.
Упереджене журналістське розслідування
Коли журналісти критикують рішення судів, орієнтовно 90% суддів наполягають, що критичний матеріал про них упереджений або замовлений, тому що журналістам або стороні, яка програла, їхнє рішення не подобається.
Аналогічно поступають і поліцейські. Лейтенант Іван Яремко, наприклад, у телефонній розмові (аудіо збережене) мав претензію, що автор цієї статті упереджено ставить йому питання про дії патрульної поліції під час розгляду ДТП на стоянці біля кафе KREDENS. Питання упередженими бути не можуть, вони просто є питаннями. Упередженою може бути інтерпретація відповідей на поставлені питання.
У такому випадку в патрульної поліції є своя пресслужба, роботу якої ми оплачуємо з податків. Так нехай пресслужба патрульної поліції потрудиться і опублікує на цьому ж інформаційному сайті Leopolis.news поліцейський варіант розповіді про зазначені події та пояснення дій патрульних відповідно з їхніми посадовими обов'язками. А читачі вже самі вирішать, чи дана публікація є заангажованою.
Аналогічно можуть вчинити і пресслужби Галицького районного суду чи Львівського апеляційного суду. У такий спосіб, на радість львівській територіальній громаді, ми зуміємо організувати на шпальтах видання Leopolis.news колективну дискусію «Що таке упередженість і як із нею боротись?»
А як приклад (див. статтю Leopolis.news «Маніпуляції судді Христини Мисько: безпідставний штраф і позбавлення водійських прав». Інтернет-джерело тут) згадаємо про ще одну автосправу із реєстру Галицького районного суду Львова у виконанні судді Христини Мисько, яка присудила власникові автомобіля штраф 10200,00 грн, судовий збір 454,00 грн та позбавила права керувати транспортними засобами впродовж року за те, що:
У своїй постанові, до речі теж Іменем України, специфічно віруюча суддя Мисько написала, що не вірить показам свідка з боку автовласника, а вірить виключно показам поліцейських. Відтак стосовно автовласника, який не був за кермом і був тверезим суддя у своїй постанові написала: «Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб» (Постанова судді Христини Мисько).
Що там суддя Кротова писала про застосування статті 252 КУпАП, про внутрішнє суддівське переконання та суддівську правосвідомість? Так і повіримо, що всі судді мають притаманні їм добропорядні риси характеру.
На щастя автовласникові трапився адвокат Богдан Чубик, який кваліфіковано написав апеляційну скаргу. А ще пофортунило, що апеляційна скарга потрапила на розгляд до добросовісного судді Ігоря Стельмаха, який лаконічно постановив: «Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 15 лютого 2021 року щодо ОСОБА_1 скасувати. Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення» (Постанова судді Ігоря Стельмаха).
Яка разюча різниця у Львівському храмі апеляційних скарг між добросовісним суддею Ігорем Стельмахом і просто суддею Альбертом Беленою, який, схоже на те, у судовій справі №461/5920/22 неналежно виконав зазначену місію цієї апеляційної установи – захищати права й свободи людини і громадянина, держави та юридичних осіб на засадах верховенства права в ім’я закону й справедливості.
Підсумки
У липні 2020 року колектив Галицького районного суду щиро сподівався, що новопризначена суддя Ольга Кротова «із гідністю буде нести звання судді на шляху забезпечення в країні верховенства права». Президент Володимир Зеленський так само покладався на професійність суддівської помічниці Ольги Кротової та її характеристики від колективу Сихівського районного суду Львова, коли 2 липня 2020 року призначив Ольгу Кротову на посаду судді своїм президентським указом.
У залишку, за підсумками журналістського розслідування, маємо:
Ярослав ЛЕВКІВ,
спілчанин Спілки журналістів України,
спеціально для Leopolis.news
