Частка тіньового ринку цигарок зросла до 20%

https://leopolis.news/post/85511/chastka-tinovogo-rynku-cygarok-zrosla-do-20

15/05/2023

Частка ринку нелегального тютюну під час війни збільшилась до рекордних 20%, а у МАФах, на розкладках та Telegram-каналах тепер можна знайти не лише підробки відомих брендів сигарет, а й товар, нібито призначений для магазинів duty free. Як влаштована схема з продажу нелегального тютюну та чи можна її побороти.

На середину травня заплановано друге засідання тимчасової слідчої комісії (ТСК) у Верховній Раді стосовно нелегального ринку тютюну. Члени ТСК на першому засіданні, яке відбулось 25 квітня, заявили, що через схеми з тютюном держбюджет у 2022 році недоотримав близько 19 млрд грн від несплати акцизу та ПДВ.

Під підозрою нардепів легальні й напів легальні фабрики з виробництва тютюну, також у них є питання до магазинів duty free.

Forbes розбирався, як влаштований тіньовий ринок табаку

Наскільки зросла тютюнова тінь і чому

Кожна п’ята пачка сигарет на українському ринку є нелегальною, каже заступник гендиректора з корпоративних питань компанії «Філіп Морріс Україна» Михайло Поляков.

Частка сірого сегменту у 20% є рекордом. Про це свідчать як дослідження Kantar Україна (19,9%), так і розрахунки Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ) разом з аналітичним центром CASE Україна (20,1%). Різкий стрибок дві організації зафіксували ще у 2021-му – 16,9%, за даними Kantar, і 14,7% – за розрахунками ІСЕТ та CASE. Роком раніше частка складала 6,9% та 5,7% відповідно.

Одна з причин стрімкого зростання нелегального ринку – семирічний план підвищення ставки акцизного податку на сигарети, ухвалений парламентом у 2017-му, каже фахівець Економічної експертної платформи Олег Гетман. У 2018-му акциз підвищився на 30%, у 2019-му – на 29%, протягом наступних років (до 2025-го) він збільшується на 20% щороку.

«Арифметична» причина зростання частки «тіньовиків» – через війну і зменшення споживання «білі» гравці скорочували виробництво. «Загальне падіння внутрішнього виробництва у галузі сягнуло майже 50%», – каже Поляков із «Філіп Морріс Україна». Офіційні цифри статистики показують менше падіння: у 2021-му в Україні офіційно виробили та імпортували 39,4 млрд сигарет, у 2022-му – 27,7 млрд (падіння 30%).

На відміну від «білого» нелегальний ринок навіть трохи збільшився в абсолютних цифрах. За оцінками ІСЕТ та CASE, у 2022-му українці спожили 6,97 млрд «тіньових» сигарет, що на 2,5% більше ніж роком раніше.

Складові нелегального ринку тютюну

Є три напрямки. Перший – підробка відомих брендів. Це відбувається на українських тютюнових фабриках підпільно, часто у нічні зміни. Сигарети виробляють з дешевих матеріалів та сировини, але на пачку наносять брендове маркування. Також виробники підробляють акцизну марку або взагалі реалізують товар без неї.

«Покупець, який не розбирається в деталях, може припускати, що він купує абсолютно легальну пачку умовного Winston», – каже директор із корпоративних питань та комунікацій JTI Україна Гінтаутас Діргела.

Другий варіант – підробка марок акцизного податку, коли «сірі» виробники копіюють марки, які до цього отримали офіційно. «Якщо сигарети за першою схемою більш орієнтовані на нелегальні канали продажу, то за другою – переважно на офіційні магазини», – каже Діргела з JTI Україна.

«Конкурентна» перевага такого продукту – ціна, вдвічі дешевша за продукцію «білих» виробників. Пачку цигарок Winston можна придбати у магазинах за близько 80 грн, тоді як через Telegram-канали, що розповсюджують контрафакт, – за 40–45 грн. З кожної нелегальної пачки державний бюджет у 2022-му недоотримав майже 50 грн, а у 2023-му – 55–59 грн, оцінює Поляков із «Філіп Морріс Україна».

Згідно з дослідженням Kantar, яке лягло в основу матеріалів, опублікованих парламентською ТСК, найбільшим виробником нелегальної тютюнової продукції є «Винниківська тютюнова фабрика» (розташована у Львові).

Так, у 2022 році 64% всієї нелегальної продукції, маркованої надписом duty free або призначеної для експорту, припадало саме на цю львівську фабрику. Forbes звернувся до її засновника Григорія Козловського, але на момент публікації цієї статті бізнесмен не надав відповіді.

«Винниківська тютюнова фабрика» також фігурує і серед переліку підприємств, які, ймовірно, ухиляються від оподаткування, йдеться в матеріалах ТСК. За підрахунками комісії разом із CASE Україна, з однієї тонни сировини компанія сплатила минулого року 1,31 млн грн податків. «Норма – 3-5 млн грн податків з однієї тонни», – каже Гетман з Економічної експертної платформи.

Це не перші підозри в ухиленні від оподаткування львівською фабрикою. Навесні минулого року вона вже потрапляла в депутатське розслідування. У травні 2022-го депутатка і член фінансового комітету Ніна Южаніна заперечила порушення з боку Винниківської фабрики.

«До компанії справді є питання, але реальна картина буде зрозуміла після розслідування правоохоронних органів», – констатує голова фінансового комітету Данило Гетманцев.

На ринку є і яскравіші показники з точки зору податків. Наприклад, «Ферментаційний завод «Тобако» у 2022-му сплачував із тонни сировини лише 13 грн податків, а «Імперіал голд Тобакко» – взагалі не сплатив нічого.

«Такі фабрики закуповують сировину та виготовляють із неї лише невелику партію продукції, яку реалізують на легальних ринках», – каже Гетман. 

Загалом до списку з низьким показником сплачених податків потрапили вісім компаній.

Як фабрики пояснюють несплату податків з придбаної сировини? Заявляють, що виготовляють сигарети для продажу в магазинах безмитної торгівлі duty free. Але до магазинів безмитної торгівлі вони не доходять, а прямо з фабрики прямують до МАФів або реалізуються через Telegram-канали, пояснює схему Гетман.

«Це дуже проста та нахабна схема, у них навіть жодних документів немає», – пояснює Forbes схему з фіктивним маркуванням для duty free нардеп від «Голосу» і голова ТСК Ярослав Железняк.

За оцінками Олега Гетмана, до магазинів duty free минулого року недоїхало близько 150 млн пачок сигарет (це 3 млрд сигарет). І це майже половина від всього обсягу тіньового сегмента. У майже 12% сірого сегмента частку фейкового duty free оцінює Діргела з JTI Україна. У 2018-му цей показник складав лише 2,7%, додає він.

Duty free розбрату

Частина комісії ТСК припала на обговорення діяльності безпосередньо магазинів безмитної торгівлі. За минулий рік через магазини duty free було продано, згідно з чеками, близько 20 млн пачок, це близько 1,4% від легального обігу в Україні. У депутатів була низка питань до учасників ринку.

Через російське вторгнення і зупинку всіх цивільних перельотів не функціонують аеропорти, а разом із ними більшість магазинів безмитної торгівлі. З 48 точок працюють лише 15, що розташовані на автомобільних пунктах пропуску через державний кордон.

Железняк стверджує, що скорочення магазинів у понад три рази непропорційно вплинуло на кількість проданих сигарет: 20 млн пачок у 2022-му проти 27 млн у передвоєнний рік. Топменеджер однієї з компаній, який спілкувався з Forbes на умовах анонімності, пояснює ці цифри тим, що на автомобільних переходах завжди були більші продажі. «Пасажири літаків не схильні закуповувати сигарети на себе, дітей і сусідів по салону для перепродажу в Європі, – каже він. – На наземних пунктах буває інша публіка».

Депутати висловили претензію компанії «Дʼюті Фрі Трейдінг», що цигарки, які вона придбала для продажу в duty free магазинах, можуть продаватись на внутрішньому ринку Україні. В якості доказу наводять розбіжність між тим, скільки компанія помістила в режим реекспорту торік (понад 10,5 млн пачок) і скільки реалізувала згідно з чеками – на 157 000 пачок, або 1,5%, менше.

Disclaimer: Одним із бенефіціарів «Дʼюті Фрі Трейдінг» є мажоритарний власник видавця Forbes Ukraine Артур Гранц. Співвласником ДФТ є німецький оператор магазинів безмитної торгівлі Gebr. Heinemann. Згідно зі стандартами Forbes, ані пан Гранц, ані хто інший за межами редакції не бачив цю статтю до публікації.

Причина розбіжності – у різних звітних періодах, пояснює у коментарі Forbes гендиректор «Дʼюті Фрі Трейдінг» Саймон Форде. «Митна декларація щодо товарів, проданих за умовний грудень, подається і оформлюється в січні, – каже Форде. – У презентованих у ВР матеріалах один місяць задекларованих продажів випадає. При правильному формуванні періоду звітності жодних розбіжностей між чеками та деклараціями під нами та митними органами не виявлено».

Сигарети у одному з українських магазинів duty free Фото Getty Images

Форде заперечує теоретичну можливість перепродажу сигарет із полиць його магазинів duty free в Україні – це невигідно. «Компанія закуповує сигарети, що виготовлені за кордоном. Після витрат на логістику їх ціна в магазині duty free вища, ніж вартість легальних сигарет на внутрішньому ринку», – каже він.

Ще одна річ, яка бентежить народних обранців, – кількість пачок на один касовий чек в duty free. На пропускному пункті «Рава-Руська» у середньому один покупець купує 35 пачок, «Шегині» – 30,6, «Краковець» – 35,5 пачок, а «Порубне» – 26,3 пачки. Враховуючи, що через європейський кордон можна перевести дві пачки на людину, таки цифри пояснити складно.

Українське законодавство не обмежує кількість продажу сигарет в одні руки, каже Форде. «Ми попереджаємо про відповідальність за перевищення норм безмитного ввезення, – зазначає він. – Але покупець, як і раніше, має право придбати ту кількість товару, яку вважає потрібною для власного споживання».

Він стверджує, що магазини і його компанія проходили численні перевірки контролюючих органів та жодного разу не отримали зауважень. «Не зафіксовано жодного факту незаконного обігу сигарет, проданих в нашій мережі магазинів, на митній території України та в Євросоюзі», – каже Форде.

Гетман з Економічної експертної платформи скептично оцінює можливість значних зловживань на кордоні. «Це досить малі обсяги, порівнюючи з тим, що з фабрик до duty free недоїжджають близько 150 млн пачок на рік», – каже він.

Погоджується із цим і голова ТСК Ярослав Железняк. Він вказує, що порушення магазинів duty free не порівняти зі зловживаннями недобросовісних виробників, які продають в рази більше пачок із маркуванням duty free на чорному ринку, ніж ці магазини продають взагалі.

І що робити

Похід ТСК на табачників саме зараз пояснюється необхідністю держави збирати більше податків для фінансування воєнних дій. Нардепи сподіваються, що їхні дані змусять правоохоронців помітити майже 7 млрд «сірих» цигарок.

«Розгляд цього питання на ТСК свідчить, що Бюро економічної безпеки (БЕБ), Національна поліція та інші працюють недостатньо ефективно», – каже голова фінкомітету Гетманцев. Нардепи з членів ТСК надіслали БЕБ та Нацполіції перелік із понад 100 нелегальних точок продажу в Києві, а також назви компаній, які, на їхню думку можуть ухилятися від сплати податків.

Forbes надіслав запит до БЕБ та Національної поліції з проханням надати статистику за кількістю справ, які були порушені щодо підприємств чи точок збуту нелегальної тютюнової продукції. На момент публікації цієї статті обидва правоохоронні органи не відповіли на запит.

Під час засідання ТСК нардеп від «Слуги народу» Георгій Мазурашу показав правоохоронцям Telegram-канал, де нелегально продають тютюнові вироби без акцизів. Станом на 8 травня (ТСК було 25 квітня) цей канал досі працює і там регулярно з’являються оновлення про наявний товар.

У середині травня нардепи фінансового комітету мають зібратися на друге засідання ТСК та заслухати правоохоронців щодо проведеної роботи.

Тим часом нардепи готують законопроєкт, який має змінити правила продажу тютюнових виробів у магазинах duty free на час дії воєнного стану. За словами Гетманцева, законопроєкт мають винести на засідання комітету наприкінці травня.

Як розповів Forbes голова ТСК Ярослав Железняк, поки що немає остаточного бачення, який це буде законопроект, є три можливі варіанти.

Перший – повністю заборонити продавати в duty free підакцизні товари. Сам нардеп називає цей спосіб «найменш елегантним», бо держава фактично визнає, що не в змозі подолати проблему.

Другий – заборонити продавати в duty free товар, вироблений в Україні (проблема з виробництвом контрафакту стосується внутрішньоукраїнських виробників). І також обмежити продаж в одні руки двома пачками сигарет.

Є й третій варіант – дозволити продавати в duty free продукцію, вироблену в Україні, але з акцизом. Попит на неї залишиться, бо навіть з акцизом ціни в Україні нижчі, ніж у сусідів.

У підготовці матеріалу брали участь Катерина Шаповал та Сергій Шевчук.