logo
22/07
19/07
18/07
17/07
16/07
15/07
12/07
08/07
06/07
2 ...

Емоційно-психологічний стан українців дещо погіршився: результати опитування

29-05-2023 14:22829

Емоційно-психологічний стан українців дещо погіршився: результати опитування
Фото: УНІАН

В Українському інституті майбутнього відзначають негативні тенденції в психоемоційному стані українців та зростання інтенсивності ряду станів, які можна трактувати як переддепресійні.

Про це під час прес-конференції повідомив виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко, який презентував результати проведеного у травні соціологічного онлайн-дослідження щодо змін у психоемоційному стані українців. Він зауважив, що таке саме дослідження було проведене і в лютому, інформує УНІАН.

За його словами, порівняно з лютим, емоційно-психологічний стан українців дещо погіршився.

«Якщо говорити про емоційно-психологічний стан протягом останнього місяця, за 5-бальною шкалою, лютий – до травня: ми не бачимо жодних відмінностей… Фактично, якщо говорити по самовідчуттю за 5-бальною шкалою, у людей особливих змін якихось не відбулося», - сказав Денисенко.

Водночас, говорячи про зміну власного емоційно-психологічного стану в порівнянні з попереднім місяцем, то тут відзначається «різкий стрибок погіршення ситуації».

«Тобто, «суттєво погіршився» зараз говорять 10%, тоді, коли в лютому казати всього 2%. «Дещо погіршився» зараз говорить 29%, тоді як раніше говорило лише 11%», розповів Денисенко.

Говорячи про частоту відчуття окремих емоційно-психологічних станів та настроїв, а також фізичних і емоційних явищ у людей, він наголосив, що відзначається «різке зростання цілого ряду станів, які психологи можуть трактувати як переддепресійні».

Зокрема, йдеться про:

  • швидку стомлюваність: у лютому – 39%, у травні – 45%;
  • почуття млявості та втоми: у лютому – 39%, зараз – 44%;
  • стурбований уривчастий сон: 36% у лютому та 39% - зараз;
  • надмірно раннє пробудження: 31% у лютому та 38% - у травні;
  • почуття тривоги та страху: 35% у лютому та 37% - зараз;
  • відпочинок не відновлює сили: 31% у лютому проти 36% зараз;
  • надмірне занепокоєння з різних приводів: 31% у лютому, а зараз – 34%;
  • відчуття напруженості чи нездатність розслабитися: 31% у лютому та 33% - зараз;
  • показники поганого настрою не змінилися – 31%.

«Тобто можемо говорити про те, що в цілому різко погіршився цілий ряд психоемоційних станів, які, в принципі, можна трактувати як такі, що в майбутньому можуть теоретично призводити до депресії», - підкреслив Денисенко.

Водночас, наголосив він, не можна сказати, що суспільство перебуває в депресивному стані чи що йдеться про входження в депресію, але тенденції є достатньо негативними і за ними потрібно слідувати.

«Є й позитивні тенденції, тому що емоції, які найкраще описують настрій протягом останнього місяця, - тривога зменшилася на 5%: було 57, стало 52», - розповів Денисенко.

Він додав, зокрема, що показники очікування покращень дещо зросли, як і відчуття надії. Водночас відчуття роздратування також дещо зросло, але апатія зменшилася, проте лише на 1%.

«В цілому, суспільство знаходиться в дещо складному зараз, на цей момент, психоемоційному стані. Але, утім, якщо говорити про одне з найважливіших запитань, - питання про майбутнє, тобто, яким ви бачите своє майбутнє, - в цілому можемо говорити, що ситуація по очікуванню майбутнього достатньо оптимістична, і вона майже не змінилася за останні три місяці», - сказав представник Інституту.

Говорячи про причини певного погіршення психоемоційного стану українців, Денисенко висловив думку, що йдеться, зокрема про:

  • усвідомлення того, що «війна затягується на невизначений період»;
  • збільшення кількості тривожних думок про те, що після перемоги в Україні «не складеться з відбудовою»;
  • «абсолютну відсутність» державних програм щодо дітей.

Крім того, за його словами, самооцінка фізичного стану українців протягом останнього місяця залишається на тому ж рівні, що й у лютому. Проте, порівнюючи його з попереднім місяцем, опитані відзначили погіршення свого фізичного стану.

«Відбувся різкий стрибок в негативний бік у фізичному відчутті людей протягом останніх трьох місяців, коли вони говорять у порівнянні з попереднім періодом», - сказав Денисенко.

Щодо самооцінки відчуття безпеки він розповів, що найбезпечніше люди почували і почувають себе удома, – так кажуть 72% опитаних.

Водночас, зазначають в Інституті, 26% респондентів не почуваються у безпеці навіть у себе вдома. Доволі часто небезпечними відчуваються місця роботи, громадські місця, установи та заклади, перебування на вулиці: 30-34% тих, хто буває на цих локаціях, відчувають часткову небезпеку, а 9-11% вважають ці місця вкрай небезпечними.

Говорячи про активності та заняття, які останнім часом приносили задоволення, найбільше опитаних назвали спілкування з рідними та близькими – 50% (у лютому – 53%). Також у цьому переліку - прогулянки на свіжому повітрі, перегляд фільмів, Інтернет, прослуховування музики, новини з фронту та проведення часу з домашніми тваринами.

«Окремо ми запитали про частоту споживання алкогольних напоїв: не вживає взагалі 18%, декілька разів на рік або ще рідше – 25%, декілька разів на місяць – 39% і декілька разів на тиждень або майже щодня – 18%. Тобто, по суті, 18% українців регулярно, фактично в щоденному форматі або через день, споживають алкоголь», - сказав Денисенко.

Він заспокоїв, що дослідження показують, що це є середньостатистичним показником для Європи.

«Європейські дослідження споживання алкоголю показують, що в середньому по Європі 17% європейців регулярно споживають алкоголь. Ну, і до британців, де ця цифра доходить майже до 40%, нам, звичайно, ще дуже далеко», - зауважив представник Інституту

Як проводилось опитування

Методологія дослідження, участь у якому протягом 16-20 травня взяли 1 тис. 205 респондентів, - онлайн-опитування по інтерактивній структурованій анкеті, посилання на яку відправлялося потенційним респондентам з бази даних (онлайн-панелі).

Географія опитування - Україна, окрім населених пунктів на тимчасово окупованих територіях частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, а також Криму.

Дизайн вибірки: комбінована - пропорційно стратифікована за регіонами, із квотним скринінгом на щаблі відбору респондента. Вибірка репрезентує доросле населення України інтернет- користувачів віком від 18 років. Статистична похибка з ймовірністю 0.95 не перевищує 2.9%.

Підготувала Ольга Балух, Leopolis.news