27-06-2023 11:5022161
Сьогодні питання мобілізації в той чи інший спосіб торкаються кожної української родини. Про діяльність територіальних центрів комплектування, про відстрочки від мобілізації, про зарплати військових, про «облави» й вручення повісток розмовляємо з керівником Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Олександром Тіщенком.
Пане полковнику, складно працювати зараз, в період війни, начальником Львівського ОТЦК та СП?
Нашим хлопцям потрібен перепочинок, лікування та ротація. Тож сьогодні ми працюємо практично 24/7, адже на кону майбутнє наших дітей і держави. Найважче те, що ти відправляєш людей не просто на службу, а на війну. А там, на жаль, гинуть люди. Кожну втрату я сприймаю, як особисту і абстрагуватись від цього неможливо. Цей біль є найскладнішим випробуванням у нашій роботі. Вшанувати полеглих Героїв та провести їх в останню дорогу – це особистий обов’язок ТЦК та начальника гарнізону. З Львівщини всіх, хто загинув на цій війні, їх зустріч, супровід, повідомлення рідних – цим всім займаються працівники наших терцентрів.
Чи можна обійтися без «облав» на вулицях? На Львівщині немає кричущих ситуацій, але в інших областях ми бачимо явний перегин у цьому питанні.
Добровільно до військкоматів приходить десь близько 20% (половина з яких контрактники) від планового завдання, яке ми маємо виконати. Якщо не буде цих розшуків, доправлення для уточнення даних, то мобілізація може бути під загрозою. Прихід до ТЦК – це не автоматична відправка до війська. Потрібно розуміти, що це ціла низка процедур, а також медичний огляд. І ті, хто мають законні підстави, по стану здоров’я або інших причин не бути мобілізованими, точно не потраплять до армії.
Буває, що вручають людині повістку на вулиці, вона приходить до ТЦК, а виявляється у неї троє дітей чи інвалідність. Питаєш, то чого ж не прийшли та не поновили дані, а у відповідь: «Я боюся». Інвалідність, як і сімейні обставини, – це точно повне право на відстрочку.
Що стосується підприємств... Побутують думки, що вони зупиняться, якщо мобілізують штатних працівників. Потрібно зрозуміти, якщо наших військових не буде достатньо для оборони, то завтра на ці підприємства, прийдуть господарями буряти та кадирівці. Чи буде цим працівникам тоді важлива доля їх підприємств? Наш пріоритет – це забезпечення обороноздатності держави та народу України.
Які повістки існують? Говорять про чотири види повісток...
Чоловіка можуть повісткою запросити для уточнення даних. До речі, згідно з чинним законодавством кожен військовозобов'язаний обов’язково мусить повідомляти ТЦК оновлену інформацію про склад сім’ї, стан здоров’я, зміну місця праці тощо. І якби чоловіки це робили завчасно і регулярно, то б однозначно порядку було більше в їх облікових справах і ніхто не смикав би людей надаремно.
Є ще повістка на проходження військово-лікарської комісії, після якої людина отримує висновок ВЛК про придатність, непридатність чи обмежену придатність до військової служби.
Мобілізаційне розпорядження, або т.зв. бойова повістка, вручається військовозобов’язаному після проходження медкомісії, якщо його визнано придатним до проходження військової служби.
Вручення «бойової повістки» означає, що людину відразу в зону бойових дій відправляють?
Звичайно, що ні. Лише у випадку, якщо медкомісія визнала придатним до служби. Якщо особа служила, тоді скеровують до пункту постійної дислокації військової частини. Там упродовж 3-4 тижнів проходить бойове злагодження. Натомість усіх, хто не служили, ми скеровуємо до навчальних центрів.
А якими зараз є найбільш затребувані спеціальності за якими набираєте людей?
Потреби є у всіх військових спеціальностях – це піхота, танкісти, артилеристи, льотчики, а також десантники. Кожен навчальний центр має свою специфіку. В залежності від фаху, скеровуємо людей до відповідних навчальних центрів.
Чи мають громадяни право вимагати документи в осіб, які вручають повістки?
Звичайно, мають. Сьогодні багато хто ходить у військовій формі. А вручати повістки мають право лише відповідні уповноважені особи.
Які документи повинні мати при собі постійно чоловіки призовного віку?
Під час військового стану кожен громадянин незалежно від віку і статі повинен мати при собі документ, який би міг ідентифікувати його особу. Чоловіки віком від 18 до 60 років також повинні мати при собі військово-обліковий документ.
До речі, в який термін мають стати на облік внутрішньо переміщені особи?
Взяття громадян, які прибули з тимчасово окупованих територій України, на персонально-первинний та персональний військовий облік здійснюється після взяття таких осіб на облік внутрішньо переміщених осіб та на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Відповідно до наказу начальника військової адміністрації на це є три дні. До речі, у воєнний час виїзд призовників і військовозобов’язаних з місця проживання без дозволу районного (міського) військового комісаріату забороняється.
А на який період призиваються мобілізовані? Є якісь часові рамки?
Громадяни мобілізуються на час дії воєнного стану. Однак усі ми віримо, що наша перемога прийде якомога швидше.
А яка різниця між контрактом і мобілізацією?
Контракт підписується на визначений термін. Для початку на три роки. Це ті ж самі добровольці та фактично умови служби й фінансове забезпечення у них ідентичні з мобілізованими. Щомісяця контракт з ЗСУ у нас підписують понад 100 осіб. Це люди, яким від 18 до 26 років і які не мають права йти по мобілізації. Але вони добровільно йдуть служити в ЗСУ. І тут також немає якихось особливих замовлень на ті чи інші спеціальності. Контрактників скеровуємо в різні навчальні центри де вони до 30 днів проходять відповідний вишкіл.
До речі, також зазначу, що триває вступна кампанія і до військових навчальних закладів. Не секрет, що на Львівщину переїхало кілька військових закладів вищої освіти з інших областей. Серед них, до прикладу, військовий інститут танкових військ з Харкова. Але, звичайно, що в пріоритеті у молоді наша Національна Академія сухопутних військ імені Петра Сагайдачного.
Хочу також наголосити, що особи рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та продовжили строк військової служби за новим контрактом, мають право навчатися без відриву від військової служби у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, а у разі відсутності можливості підготовки за спеціальностями у цих навчальних закладах, - в інших вищих навчальних закладах з метою здобуття вищої освіти. Після завершення першого контракту (у тому числі 6-ти місячного контракту), військовослужбовці, які продовжили строк військової служби за новим контрактом, можуть безкоштовно здобути вищу освіту (спеціальність).
То яку все-таки зарплату отримують сьогодні контрактники та мобілізовані, які перебувають, скажімо так, на найнижчих посадах?
Для тих, хто не перебуває у зоні бойових дій, щонайменше 20 тисяч гривень. Це немала зарплата у теперішній час. Також це враховується при нарахуванні пенсії. На «нулі» отримують 100 тис. грн, друга лінія отримує 50 тис.
Колишні військові комісаріати тепер називаються Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Про ось цю другу частину менше згадують.
ТЦК та СП ведуть облік осіб, звільнених з військової служби зі Збройних Сил в запас або у відставку, для оформлення документів, що додаються до пенсійної справи відповідно до закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також видають довідки громадянам про проходження військової служби, зокрема про період участі у бойових діях для врахування до стажу; оформлюють документи для виплати компенсаційних сум військовослужбовцям Збройних Сил, які стали особами з інвалідністю, членам сімей військовослужбовців, оформлюють документи для призначення та виплати Міноборони одноразової грошової допомоги. Це достатньо великий нині обсяг роботи, щоб забезпечити нашим воїнам усі документи для належного забезпечення соціальних та пенсійних гарантій.
Окрім того, беремо участь разом з відповідними органами управління у сфері освіти у повсякденному керівництві допризовною підготовкою та багато інших питань.
Перед війною у нас була ідея переведення роботи ТЦК на зразок діяльності ЦНАПів. Ми мали стати своєрідними сервісними центрами для військових. На превеликий жаль, війна змінила алгоритм нашої роботи, та ці плани ми обов’язково реалізуємо після нашої перемоги, оскільки припускаю, що запит суспільства буде високий.
А як питання щодо тих наших воїнів, які пропали безвісти чи в полоні?
Ми знаємо їх кількість та хто вони, однак розв’язання цих складних питань, за межами компетенції ТЦК. Розшуком, поверненням з полону та пов’язаними з цим завданнями займаються спеціальні служби.
До речі, а чи є можливість звертання до ТЦК іноземних громадян з проханням прийняти на службу?
Безперечно. Таких звернень було дуже багато на початку війни, але й зараз продовжують активно звертатись. Окрім бажання допомогти нашій боротьбі, для багатьох чоловіків це можливість здобути неоціненний досвід, який може знадобитися у житті чи подальшій кар’єрі. До нас зверталося немало громадян Білорусі, Польщі, є хлопці з Британії чи з Америки, африканських країн.
Бачимо, що львівські ТЦК серйозно долучаються до збору гуманітарної допомоги та техніки для ЗСУ.
Без підтримки волонтерів, благодійних фондів та звичайних людей нашим солдатам точно було б набагато складніше воювати з російським агресором. Багато транспорту передають місцеві підприємства, купують друзі та знайомі. Щомісяця 5-6 дронів відправляються в частини. Рівень підтримки суспільства дуже високий. Ми ж зі своєї сторони лише доправляємо необхідну допомогу до кінцевого отримувача.
Дехто звинувачує працівників ТЦК, що вони відсиджуються в тилу...
З Львівщини на фронт за цей час відбуло близько 3,5 тис. працівників наших територіальних центрів комплектування. Маємо втрати серед особового складу. Сьогодні у наших підрозділах несуть службу майже 600 військовослужбовців, які отримали поранення на фронті. Ще близько 300 таких побратимів у скорому майбутньому готуються перейти, після лікування, до нас і продовжити службу в ТЦК та СП. Ми вже сформували кілька батальйонів з військовослужбовців ТЦК. Перший нещодавно вийшов з-під Бахмута та проходить відновлення, Другий зараз боронить Сумщину, а третій успішно жене ворога від Часового Яру до околиць Бахмута, завдаючи йому величезних втрат.
Сьогодні не легко у кожній зоні відповідальності. Багато фейків розганяють наші вороги та їх симпатики, які вміло організовують інформаційно-психологічні атаки. Так само нерідко трапляються провокації. Ворогам важливо посіяти паніку та розбрат між українцями. Однак ми все одно здобудемо перемогу. На кону наша держава і майбутнє наших дітей. Україна просто немає історичного права програти у цій війні. Мисливці знають, що часом перші кулі не беруть хижого звіра. Але ми обов’язково доб’ємо московських окупантів, адже на сьогодні наші Збройні сили є однією з найпотужніших армій світу.
Розмовляв Андрій Болкун, Leopolis.news