У Львові стартував проєкт з оцифрування пам’яток архітектури модернізму

https://leopolis.news/post/89727/u-lvovi-startuvav-proekt-z-ocyfruvannya-pamyatok-arhitektury-modernizmu

25/07/2023

З початком повномасштабного вторгнення в Україну, дослідниця почала активно налагоджувати міжнародні контакти та отримавши стипендію в ETH Zurich ініціювала проєкт «Врятувати об’єкти та історії доби модернізму в Україні», що має зберегти та популяризувати модерністичну спадщину у Львові.

Модерністична архітектура 1920-1930-х рр. в Україні зараз знаходиться під загрозою. Це ситуація спричинена поєднанням двох факторів: руйнування, що триває через війну та загальну й стійку культурну недооцінку спадщини поч. XX ст.

“Я працюю з темою львівського модернізму вже 6 років. Весною 2022-го отримала стипендію в ETH Zurich (Федеральна вища технічна школа Цюриха) і разом з колегами на кафедрі теорії архітектури я почала думати, як допомогти модерністській спадщині у Львові й також побудувати співпрацю між нашими інституціями й ETH. Так і виникла ідея нового проєкту «Врятувати об’єкти та історії доби модернізму в Україні». Голова кафедри Лоран Шталдер і ректорат ETH підтримали ідею і ми почали роботу над проєктом”, – розповіла дослідниця Мирослава Ляхович.

Основна мета – це детальна цифрова документація модерністської спадщини через 3D сканування будинків. Проєкт почався зі сканування декількох репрезентативних львівських будинків: Будинок профспілок («Хмарочос Шпрехера»), житлові комплекси середнього класу (вул. Дорошенка) та класу люкс (вул. Чупринки) , соціальне житло (вул. Грекова) і одну віллу (вул. Гіпсова). Ініціатори проєкту звернулись до львівської сканувальної компанії «Skeiron», які мають чималий досвід в оцифруванні спадщини, а також вирішили залучити до сканування студентів Харківської школи архітектури, яка зараз базується у Львові.

Сканування стартувало 19 липня і триватиме до 4 серпня. Тиждень перед тим студенти їздили в ETH Zurich, аби отримати теоретичний та практичний вступ до сканування.

“Я б дуже хотіла подякувати Бюро спадщини за підтримку на місцях, адже в умовах війни отримати доступи та дозволи до будинків доволі складно, але Бюро зробило це можливим” – додає дослідниця.

Після сканування та обробки даних моделі будинків, а також дослідницькі тексти та усні історії, пов’язані з цією архітектурою, будуть розміщені на діджитал-платформі й будуть доступні для загалу англійською та українською мовами.

Цим проєктом ініціатори хочуть досягти наступних цілей: детально задокументувати модерністську спадщину, аби в разі чого, завдяки нашим матеріалам її можна буде відновити; детально дослідити матеріальність модерністської спадщини, в цьому випадку, спадщини Львова, показати її важливість як для наших співгромадян, так для світової читацької та наукової аудиторії.

“Важливим моментом є те, що за допомогою 3D моделей користувачі платформи отримують можливість віртуальної прогулянки як зовні, так всередині будинків, зможуть майже що «доторкнутись» до матеріалів і предметів. Нам важливо також створити міцну співпрацю між швейцарськими та українським інституціями, особливо, у сфері студентських обмінів, наприклад. І останнє, але не менше важливе, досвід сканування студенти зможуть використати для своєї майбутньої архітектурної практики та проєктів по відбудові українських міст”, – додає зазначає Мирослава.

Це доволі амбітний проєкт, львівська частина, це лише його перша складова.

“В назві проєкту зазначено, що ми хочемо документувати та досліджувати модерністську спадщину України. Якщо ми отримаємо потрібні кошти, ми плануємо залучати в проєкт інші українські міста та їхніх дослідників модернізму. В планах є створити всеукраїнську платформу, яка б об’єднувала різні модернізми та їхніх дослідників, які присутні в Україні”, – підсумовує дослідниця.

Партнери проєкту: ETH Zurich, Харківська школа архітектури, Центр міської історії у Львові, ЛКП “Бюро спадщини, Інститут стратегії культури. Ключовим галузевим партнером є компанія SKEIRON 3D Scanning.

Leopolis.news