logo
08/07
28/06
25/06
24/06
21/06
20/06
19/06
10/06
08/06
07/06
31/05
30/05
28/05
27/05
2 ...

Необхідно приймати закон про «перші повоєнні вибори», бо інакше настане правовий колапс

01-09-2023 11:212696

Необхідно приймати закон про «перші повоєнні вибори», бо інакше настане правовий колапс
Фото: 24tv.ua

Усе частіше ми чуємо, як від закордонних так і від українських політиків,  тези про можливість чи навіть про необхідність проведення виборів в Україні. Про це згадав і Президент України у неділю 27 серпня. У цій статті я пропоную читачам проаналізувати українське законодавство у сфері виборів, розглянути деякі обговорювані варіанти його зміни та викласти свою думку про можливість проведення виборів під час воєнного стану. 

Перш за все давайте з’ясуємо, які вибори у нас мали б відбутися і коли. Парламентські вибори повинні були б пройти 29 жовтня 2023 року,  Президентські – 31 березня 2024 року, а місцеві – в останню неділю жовтня 2025 року. 

У Конституції України в статті 77 передбачено два види виборів до Верховної Ради України: чергові та позачергові. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради України. Тобто, чергові вибори мали б відбутися менш як за два місяці – 29 жовтня цього року. Однак, Указом Президента, затвердженим Законом № 3275-IX від 27.07.2023 року, воєнний стан продовжено до 15 листопада ц.р. І логічно, що чергові вибори провести не вдасться.

Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України. Проте, статтею 90 Конституції передбачено, що повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України. Отже, і позачергові вибори до парламенту провести неможливо, оскільки залишилося менше, ніж шість місяців строку повноважень ВРУ. Маємо своєрідний виборчий пат!

Що ж тоді робити? Потрібно приймати закон про «перші повоєнні вибори». Чому саме повоєнні? Бо під час воєнного стану проведення виборів є неможливим. І ось, чому. 

В статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування.

Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів. 

Дехто каже, що в Конституції України немає прямої заборони на проведення виборів під час воєнного стану. Однак, це не зовсім так. Існує чітка вказівка у частині четвертій статті 83 Конституції щодо можливості проведення парламентських виборів лише після воєнного стану, а тому твердження про можливість їхнього проведення під час воєнного стану є безпідставним та необгрунтованим. Оскільки усі статті Основного Закону перебувають між собою у системному правовому зв’язку, тому можна стверджувати, що вказана стаття є похідною від статей 64 (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями242527282940475152555657585960616263 цієї Конституції) та 71 (Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення).

Стаття 71 Конституції сконструйована з двох частин: перша - перелічує п’ять основоположних принципів виборчого права (загального, рівного, прямого, таємного, вільних виборів), друга частина - наголошує на необхідності дотримання гарантій вільного волевиявлення виборців.

У переліку статей, на які не розповсюджуються заборона на обмеження прав і свобод в умовах воєнного стану відсутні, зокрема:

Стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Стаття 36. Громадяни України мають право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Стаття 37. Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення, забороняються.

Стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Та ще багато інших. А тому, ні про які гарантії дотримання принципу вільних виборів не може бути й мова!

Конституційні принципи виборчого права є спільними для усіх типів виборів в Україні, про які ми згадували вище (парламентських, президентських, місцевих). Відсутність схожої за змістом норми, як частини четвертої статті 83, щодо президентських і місцевих виборів, відповідно до розділів V і ХІ Конституції не означає, що під час воєнного стану парламентські вибори проводити заборонено, а інші типи дозволено.

Окрім, суто юридичних обмежень можна згадати ще й про необхідність актуалізації даних Державного реєстру виборців. Великим викликом буде проведення голосування за кордоном. Оскільки лише на січень 2023 року, за даними ООН, кількість українців, що виїхали після початку повномасштабного вторгнення, сягнула майже 8 млн. І тут ми маємо враховувати не лише українське законодавство, а й інших держав. 

Обговорюється варіант проведення електронного голосування, наприклад, через Дію. Але у цієї ідеї є багато критиків і більшість експертів сходяться на думці, що такий варіант на даний момент в силу багатьох причин не є прийнятним для України.

Як висновок: проведення будь-яких виборів в умовах воєнного стану є неможливим, а для проведення «повоєнних» парламентських виборів Верховна Рада України повинна буде прийняти окремий закон. А до цього потрібно буде провести велику роботу з актуалізації даних Державного реєстру виборців, знайти дієвий механізм голосування для внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають за кордоном, вирішити питання про голосування тих, хто перебував довший час в окупації, після звільнення усієї території України. І дискусію, на ці теми, потрібно проводити уже зараз. Щоб пізніше наші іноземні партнери не звинуватили нас у порушенні правових засад функціонування демократичних суспільств.    

Ярослав МАНДРУК, юрист, для Leopolis.news