УГКЦ анонсувала новий український переклад Біблії

https://leopolis.news/post/96882/ugkc-anonsuvala-novyy-ukranskyy-pereklad-bibli

27/11/2023

Про це пише ZBRUC.

«Поблагословити початок роботи над новим офіційним перекладом УГКЦ Святого Письма українською мовою під назвою «Київська Біблія». Просити Отця і Главу УГКЦ створити команду перекладачів — спеціалістів з біблійного богослов’я для здійснення цього перекладу», – йдеться у тексті документу.

Постанова набирає чинності 1 грудня ц.р.

Донині є чотири переклади Біблії української мовою з мов оригіналу (гебрейської та грецької):

• переклад Пантелеймона Куліша та Івана Пулюя (після смерті Куліша сім книг Біблії допереклав Іван Нечуй-Левицький), вперше надрукований у Лондоні у 1903 році желехівкою (що страшно не сподобалося Нечуй-Левицькому і в жовтні 1907 року він написав листа до Британського біблійного товариства, щоб наступні видання були «по рукописям Кулиша и моим, с соблюдением правописания Кулиша»);

• переклад Івана Огієнка, вперше надрукований теж у Лондоні у 1962 році (критикований найбільше Євгеном Маланюком за побутовий регістр мови, який Олекса Горбач означив «враженням деякої балакучості», а «поетизовані» відхилення від «нормального» мовостилю перекладу – «характеристичними лиш для рос. мови», що «під її впливом і наші східньоукраїнські білінґвісти впроваджують його й до українщини»);

• переклад Івана Хоменка, вперше надрукований у Римі у 1963 році (отці-василіани, що були юридичними власниками тексту, віддали переклад вінничанина Хоменка на редагування мовній комісії, яка мала більше наблизити його до східного варіанту української літературної мови; це стало трагедією о. Івана, який вважав, що редактори та цензори спаплюжили його переклад і до кінця свого життя готував друге, виправлене, видання; власне основний закид о. Турконяка до цього перекладу полягав в тому, що його «мова була зросійщена»);

• переклад Рафаїла Турконяка, вперше виданий у 2020 році у Києві (під егідою Українського Біблійного Товариства, і який в УГКЦ зустріли доволі прохолодно).

У тому ж таки 2020 році було видано російсько-український паралельний переклад Валерія Громова з мов оригіналу, але виглядає, що український переклад значною мірою калькує російський, який був зроблений автором раніше.

Є ще, щоправда, два переклади з російського синодального перекладу РПЦ – Філарета (Михайла Денисенка) і Олександра Гижі, але, скажімо Британське біблійне товариство не визнає такі переклади: через це колись і не прийняло було перші спроби П.Куліша.

Підготувала Ольга Балух, Leopolis.news