Реєстрація пасік і є-Бджільництво: як Україна готує мед до стандартів ЄС

Реєстрація пасік у ході адаптації України до вимог Європейського Союзу стає вже не вибором, а обов’язковою умовою. Річ у тім, що європейський ринок надзвичайно вимогливий до простежуваності харчових продуктів і для ЄС важливо, щоб кожна партія меду мала зрозуміле походження – від конкретного вулика до полиці магазину.

Про це зазначає координаторка комітету захисту рослин та насіння асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Ганна Каширіна, пише AgroPortal.ua.

В УКАБ вбачають великий потенціал у цифровізації галузі. Зокрема запуск сервісу є-Бджільництво дозволяє Україні сформувати імідж надійного постачальника, який грає за зрозумілими правилами. Це дає можливість дрібним пасічникам гуртуватися, щоб разом продавати свій мед як офіційно визнаний і якісний товар, за який готові платити більше.

Окрім цього, реєстрація пасіки – основа безпечної та легальної роботи пасічника, додає співвласниця Yourbee Honey Олена Яценко.

За її словами, офіційна реєстрація дозволяє зафіксувати місце розташування пасіки, отримувати ветеринарний супровід і брати участь у державних та грантових програмах підтримки. У випадку потрави бджіл саме ветеринарний паспорт і реєстрація в органах місцевого самоврядування дають можливість офіційно довести збитки та захищати свої права.

Якщо порівнювати з попередніми роками, кількість бджолиних сімей, що загинули від тих чи інших причин, зростає: у 2023 році – 1048 сімей, у 2024 році – 1111, у 2025 році задокументовано загибель 1308 бджолиних сімей.

За інформацією Держпродспоживслужби, минулого року за результатами звернень власників пасік було відібрано 99 зразків, з них діагноз отруєння внаслідок використання ЗЗР підтвердився за результатами 10 експертиз, у 2023 році таких було 8, у 2024 році – 3.

Причини отруєння бджіл завжди одній ті ж: порушення регламентів застосування ЗЗР, недостатня комунікація між користувачами земельних ділянок, на яких застосовуються препарати, та пасічниками.

В УКАБ додають, що багатьох стримує консервативність, або звичка працювати «в тіні». Значна частина пасік досі функціонує як домашнє хобі, тому їхні власники часто не бачать сенсу в реєстрації, поки не стикаються з реальними викликами ринку.

Агровиробники у свою чергу через різні канали комунікації, в тому числі і напряму, повідомляють про дати, час проведення обробок, перелік культур, назв препаратів із діючими речовинами, норм використання та контакти. Важливим фактором, констатує заступник директора агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД Анатолій Береза, є і використання аграріями дозволених і зареєстрованих препаратів під час цвітіння культур, які є безпечними для бджіл.

У міжнародній технологічній компанії «Сингента» зі свого боку відмічають реальні зрушення: аграрії дедалі частіше звертають увагу не лише на ефективність препарату, а й на його профіль безпеки – зокрема щодо запилювачів

«Фермери та суспільство загалом приділяють дедалі більше уваги створенню зон збереження й розмноження диких комах-запилювачів. Це змінює діалог. «Сингента» прагне, щоб кожен наш продукт, кожне рішення і кожен навчальний захід сприяли саме такому підходу – де захист урожаю і захист природи не суперечать одне одному», – резюмує керівник групи регіональних технічних експертів компанії «Сингента» Олександр Зозуля.

Leopolis.news