19.07.2026
Аж ось, на українському євроінтеграційному шляху київський Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії сумнівних суддів – Оксани Епель, Олени Карпушової та Євгена Мєзєнцева, які навіть не пройшли офіційної перевірки на доброчесність, – скасував 6 квітня 2026 року наказ Державної служби України з етнополітики і свободи совісті (ДЕСС). У цьому наказі було затверджено висновок релігієзнавчої Експертної групи щодо статуту промосковського утворення, яке зухвало називає себе «українською православною церквою», була зафіксована у цього утворення наявність догідливого зв’язку із московським релігійним угрупуванням.
Колегія антиукраїнськи налаштованих сумнівних суддів скасувала рішення ДЕСС не через встановлення суті релігійної природи промосковських сателітів, а внаслідок процедурних порушень. Мовляв, ДЕСС не розглянула заяву адептів московських розкольників про відвід експертів, які готували висновок. Релігійне утворення, яке перебуває поза юридичним полем України, ставить вимоги, які експерти можуть фахово ідентифікувати їх як філію московського релігійного угрупування, а які непридатні для цього. Тріо громадян, яких умовно можна назвати суддями, підтримали цю пихату зухвалість на користь московії.
Експертна релігійна група у складі Віктора Войналовича, Вікторії Кочубей, Вячеслава Горшкова, Вадима Красія і Марії Хаустової, ретельно дослідивши установчі документи, дійшла висновку, що релігійне утворення, яке називає себе «українською православною церквою», насправді є філіалом переделкінських єретиків і представляє в Україні інтереси московського обрядовірства.
Не відбиваючи дупля у питаннях релігії, не розуміючи суть структури, яку називають Христова Церква, що була заснована у день Зіслання Святого Духа, некомпетентна суддівська трійця називає протиправними діями державницькі вчинки Віктора Єленського, голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.
Перефразовуючи слова Ісуса Христа, промовлені в Єрусалимському храмі до фарисеїв (євангелист Матей: глава 23, стих 24), можна сказати на адресу Оксани Епель, Олени Карпушової та Євгена Мєзєнцева: «Судді некомпетентні, ви проціджуєте комара, а ковтаєте верблюда!» Яке значення має процедурне закарлюцтво, якщо псевдо православне релігійне угрупування, позбавлене Божої благодаті, перебуває поза межами Христової Церкви і юридичного поля України?
Київський аналітично-адвокаційний центр «Фундація DEJURE» висловив переконання, що громадяни Оксана Епель, Олена Карпушова і Євген Мєзєнцев непридатні для виконання обов’язків суддів, тому що не пройшли процедури встановлення їхньої доброчесності. І такі люди сьогодні, в особливий воєнний період, ухвалили рішення, вкрай загрозливе для національної безпеки України.
Доцільно зазначити, що Оксана Епель працювала суддею Київського районного суду Донецька, а згодом її перевели до Київського апеляційного адміністративного суду в 2013 році. Громадянка Епель одна із рекордсменок стосовно нагромадженого елітного майна: автопарк дорогих авто, земельні ділянки, будинок у Донецьку на 590 кв. метрів, маєток біля Києва і понад 7 мільйонів гривень готівки. А чоловік судді входив до бізнес-середовища топ-чиновників Януковича.
Громадянин Євген Мєзєнцев був головою Донецького окружного адміністративного суду, а потім став суддею Шостого апеляційного адміністративного суду. Задекларував елітну квартиру в Києві площею 137 кв. метрів за $65,000, хоча ринкова ціна аналогічної квартири становила $255,000. Ухвалив сумнівне рішення, за яким 20 газоносних родовищ залишилися в оточенні прислужників Януковича і не були повернені Україні, а також ухвалив і рішення стосовно Приватбанку, яке могло завдати державі фінансових втрат на 1 мільярд гривень. Ймовірно, діючи за вказівкою краматорського судді Павла Вовка-Зонтова, Мєзєнцев залишив у силі рішення про заборону мирних зібрань громадян, а також є автором крилатої фрази «Не можна перетворювати саму доброчесність (контроль) на елемент постійного моніторингу життя судді».
Громадянка Олена Карпушова теж має тривалу суддівську кар’єру, пов’язану з Донецьком: у 2002-2010 роках працювала суддею Калінінського районного суду Донецька; у 2010-2014 роках була суддею Донецького апеляційного адміністративного суду, а з березня 2014 року працює в Києві. Громадянка Карпушова активно протидіяла проведенню судової реформи, поширюючи кремлівські наративи про зовнішнє управління Україною та загрозу для українському суверенітету.
Аналітики «Фундації DEJURE» переконані, що питання не лише в одному недолугому рішенні Шостого апеляційного адміністративного суду, який Віктор Єленський може і повинен оскаржити у Верховному Суді. Проблема полягає в іншому: судді, яких після Майдану фактично не перевірили на доброчесність і патріотизм, досі перебувають в українській судовій системі та ухвалюють рішення у справах про рашистський ідеологічний вплив на Україну і національну безпеку.
Саме тому механізм декларацій доброчесності повинен нарешті запрацювати, як це передбачено у законопроєкті №13165-2. Цей закон запровадить і відповідальність за грубу суддівську недбалість. Від запровадження такого закону залежить не лише реальна перевірка суддів, яких по-справжньому ніколи не перевіряли, а ще і 700 млн євро макрофінансової допомоги та виконання одного із ключових євроінтеграційних пріоритетів України на 2026 рік, – переконані аналітики «Фундації DEJURE».
Не інакше як шарж можна сприймати публічні реляції під час четвертого засідання Керівного комітету з питань реалізації Плану дій Ради Європи для України у період 2023-2026 років, що має назву «Стійкість, відновлення та відбудова». Заступниця Голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша розповіла про результати співпраці ВРП та РЄ, а також окреслила ключові напрями, що потребуватимуть експертної підтримки. Тієї самої експертної рекомендації, підтримки або оцінки, якою брутально знехтували у Шостому апеляційному адміністративному суді.
Ярослав Левків